Україна має запропонувати ЄС активізуватись, щоб посилити діючі механізми та прийняти нові заходи щодо пошуку російських "злочинних" активівПокарання з конфіскацією: як прискорити відчуження активів РФ у Європі
До річниці повномасштабної агресії РФ Європарламент прийняв резолюцію, в якій, серед іншого, закликав країни-члени ЄС посилити санкційний тиск на агресора та нарешті завершити процес прийняття законодавства, яке дозволить конфісковувати заморожені російські активи.
Європарламентарі також підкреслили, що російська загарбницька війна докорінно змінила геополітичну ситуацію в Європі, "що вимагає від ЄС сміливих і комплексних політичних, безпекових і фінансових рішень".
Раніше, 14 лютого, Рада ЄС анонсувала створення Робочої групи для вивчення можливості використання заморожених російських активів для відновлення України. Для цього Робоча група ЄС має провести правовий, фінансовий, економічний і політичний аналіз.
Частина підготовчої роботи також включатиме отримання чіткішого уявлення про те, де розташовані російські державні активи та їх загальну суму (нагадаємо, що за офіційними повідомленнями, в ЄС заблоковані близько 300 млрд євро активів російського Центробанку та 19 млрд євро приватних активів організацій та олігархів).
Ця робота проводитиметься в тісній співпраці з робочою групою "Замороження та конфіскація" (Freeze and Seize).
Заклик від Європарламенту має стимулювати лідерів ЄС зайнятися цим питанням, чого вони досі уникають.
Зокрема, на зустрічі лідерів ЄС 10 лютого було заявлено, що попри певні кроки європейських інституцій та окремих країн в цьому напрямку (передусім йдеться про успіхи Естонії), більшість країн-членів ЄС ще не досягли єдності щодо механізмів конфіскації російських активів у своїх юрисдикціях.
Проблема полягає в тому, що в більшості держав-членів ЄС конфіскація заморожених російських активів юридично можлива лише за наявності кримінального вироку.
Тому, як перший крок, ЄС розглядає можливість об’єднання цих активів на рівні ЄС або на міжнародному рівні з метою отримання прибутку, який можна було б використати для фінансування відбудови України.
Отже, створення Робочої групи ЄС, яка шукатиме інші шляхи, як російські гроші мають працювати на відновлення України – це, скоріше за все, певна проміжна ланка, доки не буде знайдено правовий механізм їх конфіскації.
Адже кошти на відбудову потрібні вже зараз, тому що широкомасштабна збройна агресія триває вже рік, руйнуючи критичну інфраструктуру.
Крок лідерів ЄС, між тим, підтвердив, що вони поки не знають, скільки точно російських суверенних активів заблоковано у європейських банках, але мають намір все відшукати. Невипадково, в анонсованому ЄС 10-му пакеті санкцій, зокрема, передбачається накладення санкцій на ті банки, які не повідомляють, скільки російських активів у них заблоковано.
Зі свого боку, Україна також має запропонувати ЄС активізуватись.
Київ має підстави наполягати, що Євросоюзові варто посилити діючі механізми та прийняти нові заходи щодо пошуку російських "злочинних" активів та запобіганню порушення санкцій.
По-перше, створити дієвий механізм стимулювання впровадження "Інструменту інформування викривачем про санкції ЄС", який слід використовувати для повідомлення про "минулі, поточні або заплановані" порушення санкцій ЄС, а також спроби їх обійти.
Попри те, що ЄС розробив такий інструмент, який має застосовуватись на національному рівні, він ще не застосовувався жодною країною.
По-друге, розробити, затвердити та ввести в дію концепцію вторинних санкцій проти третіх сторін (включно з юридичними та фізичними особами держав-членів ЄС, які діють в цих юрисдикціях), які сприяють дестабілізації України або отримують вигоду від взаємодії з російською владою.
Хоч Європейський Союз створив механізм вторинних санкцій проти Росії, але досі не розроблено жодних конкретних законодавчих актів в країнах-членах для введення в дію концепції вторинних санкцій проти третіх сторін.
По-третє, передивитись та заблокувати наявні юридичні лазівки в державах-членах ЄС, що дають змогу розморозити активи, контрольовані олігархами та іншими особами, пов’язаними з російською агресією.
Рада Європейського Союзу ухвалила більше десяти поправок до Регламенту Ради ЄС №269/2014 щодо обмежувальних заходів до дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Хоча змінений Регламент продовжує закликати до заморожування активів і заборони надавати кошти та економічні ресурси російським організаціям, він містить значну кількість відповідних положень, що створює лазівки під час їх застосування.
А отже, після року війни настав час переглянути внесені поправки.
Крім того, потрібно значно посилити міжнародний тиск (ЄС та США) на юрисдикції "фінансової таємниці", такі як Британські Віргінські Острови (БВО), Ліхтенштейн і Панама, де відомо, що активи російських олігархів фізично розташовані та належать їм (через реєстр юридичних осіб).
"Осині гнізда" схованих російських грошей мають бути знайдені.
Попри те, що країни-партнери України переконані, що Росія має заплатити за все зруйноване якнайшвидше – вже зрозуміло, що простих рішень не буде. Проте Україна своїми діями може пришвидшити цей процес, важливий в першу чергу дя нас самих.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів
Матеріал підготовлений у рамках проєкту "Адвокація "зеленого" відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС", що виконується DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Олена Поканєвич
експертка проєкту DiXi Group «Адвокація «зеленого» відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС»