Коли і де у світі губили радіоактивні матеріали
Наприкінці січня світ спостерігав, як Австралія загубила, а потім шукала радіоактивну капсулу.
Багато хто запитував, як взагалі такий предмет могли загубити, однак радіоактивні об'єкти зникають частіше, ніж можна собі уявити.
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), у 2021 році кожні три дні зникало одне "безхазяйне джерело" - предмет, що містить радіоактивний матеріал.
Некомерційна організація Nuclear Threat Initiative (NTI) складає списки загублених і знайдених ядерних і радіоактивних матеріалів. У цьому переліку є, приміром, чоловік, який натрапив на радіоактивний датчик, що лежав посеред дороги в Айдахо.
Організація також згадує пакунок із радіоактивною речовиною, який випав із кузова вантажівки на газон. Пізніше того ж дня його виявив місцевий житель і відправив за вказаною адресою.
А в 2019 році в аеропорту Санкт-Петербурга виявили туриста з радіоактивним годинником.
- "Як голку в копиці сіна". В Австралії знайшли загублену радіоактивну капсулу
- Загублені ядерні бомби. Чи можуть вони вибухнути і чи знайдуть їх колись
З майже 4000 радіоактивних джерел, які зникли безвісти після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії почало стежити за ними в 1993 році, 8%, як вважають, вкрали зі зловмисним намірами, а 65% загубили випадково. Що сталося з рештою, незрозуміло.
При належному обслуговуванні та поводженні радіоактивний матеріал не становить значної загрози для людини.
Але якщо людина зазнає прямого впливу радіації і не матиме захисту від неї, вона може серйозно захворіти або навіть померти.
Наприклад, чотири людини загинули після викрадення каністри з радіоактивним матеріалом із покинутої лікарні в бразильському місті Гоянія 1987 року.
Група чоловіків вкрала каністру з цезієм-137 (Cs-137) - радіоактивним матеріалом, який зазвичай використовують у медичних установах - вважаючи, що він може мати певну цінність як металобрухт. Коли вони розбирали її, вони пошкодили капсулу з цезієм, виливши його на решту металу.
Власник сміттєзвалища, який купив забруднений метал, піддав дії радіації десятки друзів і родичів. Він привів їх подивитися, як метал світиться синім у темряві. Серед них була шестирічна дитина, яка з'їла радіоактивний порошок.
Десятки людей потребували термінової медичної допомоги, а два сусідніх міста евакуювали, коли лікарі встановили, що їхню раптову хворобу спричинило опромінення радіацією.
МАГАТЕ назвало цей інцидент однією з "найсерйозніших радіаційних аварій".
У 2020 році радіоактивні відходи також знайшли в будинку колишнього співробітника агентства з атомної енергії в Індонезії.
А в 2013 році шістьох чоловіків арештували у Мексиці за крадіжку радіоактивного матеріалу з машини для лікування раку. Злодії, вочевидь, не постраждали.
Капсула у Краматорську
Одна з найгучніших історій із загубленою радіоактивною капсулою сталася у 1980-тих роках у Краматорську на Донеччині.
Наприкінці 1970-х у Каранському кар'єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, загубили капсулу з цезієм-137, яку використовували у приладі для заміру рівня води. Почалися пошуки, але капсулу так і не знайшли, і поставки щебеню з кар'єру припинили.
На початку 1980-х років в одній з новобудов Краматорська, у будинку 7 по вулиці Гвардійців-Кантемирівців (тепер це вулиця Марії Приймаченко) виявили загублену ампулу, яка була вмурована у стіну дитячої кімнати.
У родині, яка мешкала в цій квартирі, раптово померли спочатку діти, а потім їхня мати. Коли у помешкання вселилася інша сім'я, у них також незабаром помер син-підліток. Причиною смерті лікарі назвали лейкемію, вони пояснювали діагнози поганою спадковістю.
Однак батько загиблого хлопчика домігся детального розслідування, яке виявило високий рівень радіоактивності у дитячій кімнаті, у суміжній квартирі за стіною та в квартирі поверхом вище. Мешканців відселили, а потім визначили джерело випромінювання.
Вирізавши частину стіни, її доставили до Київського інституту ядерних досліджень, де витягли ампулу, походження якої встановили за заводським номером.
Після вилучення ампули рівень радіоактивності у будинку знизився до допустимого.
Чому радіоактивні матеріали такі поширені?
Коли в Австралії зникла радіоактивна капсула, багато хто запитав, як вона взагалі там опинилася.
Проте радіоактивні матеріали використовують для багатьох цілей.
У медицині радіоактивні матеріали застосовують для лікування мільйонів хворих на рак у всьому світі, для рентгену та іншої діагностики різних захворювань.
Чимало побутових предметів також містять радіоактивні речовини. Наприклад, америцій-241, ізотоп, який випромінює альфа- та гамма-випромінювання під час розпаду, є у будинках по всьому світу у невибагливому пристрої - пожежній сигналізації.
За даними NTI, коли 2019 року на півдні провінції Онтаріо у Канаді загубили 66 детекторів диму, їх внесли до списку зниклих радіоактивних матеріалів.
За словами Джонатана Кобба з Всесвітньої ядерної асоціації, кількість радіоактивних об'єктів, які успішно перевозять щороку - близько 15 мільйонів - значно перевищує кількість зниклих.
Доктор Кобб сказав BBC, що транспортування будь-якого радіоактивного предмета "суворо регулюється", але зазначив, що це не виправдовує втрату радіоактивних капсул, у тому числі й інцидент, що стався нещодавно в Австралії.
"Цього не повинно було статися. Давайте одразу на цьому наголосімо".
Доктор Кобб додав, що за умови дотримання правил і належного обслуговування ядерних предметів вони не становлять значної загрози.
А оскільки зникла австралійська капсула привернула увагу великої кількості людей, доктор Кобб побачив у цьому і позитивний момент.
Дослідник сподівається, що тепер більше людей знатимуть, як виглядає радіоактивна капсула, і триматимуться від неї якомога далі.