Євродесант у Києві: 10 пунктів незламності України і Європейського Союзу
Саміту Україна-ЄС, який відбувся в Києві 3 лютого, передувало спільне засідання 2 лютого уряду України та Європейської комісії. Захід, без перебільшення, безпрецедентний, адже єврокомісари ще ніколи не приїжджали на засідання до столиці країни, яка воює.
Мало того, засідання ЄК і сам саміт відбувалися на тлі серії публічних розслідувань та гучних звільнень, які останніми днями прогриміли в Україні.
Lb.ua продовжує підбивати підсумки цих, поза сумнівами, історичних заходів.
Далі - по пунктах.
1. Україна підписала з Європейським Союзом угоду про участь у програмі “Єдиний ринок” та меморандум щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних газів, біометану, водню та інших синтетичних газів. Україна має надзвичайний потенціал у цій галузі, яка є майбутнім енергетики.
Бюджет програми “Єдиний ринок” складає 4,2 млрд євро, а один із її основних компонентів – розвиток конкурентоспроможності бізнесу. Участь України у цьому проєкті сприятиме додатковій підтримці українських підприємців, які є фундаментом нашої економіки, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
2. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала завершення роботи над десятим пакетом санкцій ЄС проти Росії до 24 лютого – річниці початку широкомасштабного російського вторгнення.
Президентка Єврокомісії наголосила, що РФ також буде змушена заплатити за руйнування, які спричинила, і надавати кошти на відбудову України.
“Тобто російські державні кошти підуть на благо України. Як це зробити, ми визначаємося”, – сказала Урсула фон дер Ляєн. За її словами, обсяг 10 пакету санкцій щодо Росії становитиме 10 мільярдів євро.
3. 2 лютого стало відомо, що Рада Євросоюзу виділила Україні 500 мільйонів євро.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, це вже сьомий пакет фінансової допомоги нашій державі. Також ЄС надасть 45 млн євро для місії військової допомоги.
4. “Українці зможуть і далі спілкуватися з близькими у ЄС за доступними тарифами європейської зони вільного роумінгу”, - повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України.
Угоду продовжено ще на 6 місяців з можливістю подальшої пролонгації.
Крім цього, один із пріоритетів Мінцифри — запуск технології 5G та приєднання до транспортних 5G коридорів ЄС. Євросоюз відзначив роботу України щодо трансформації телеком-сектору відповідно до європейських положень і закликав продовжувати.
5. Урсула фон дер Ляєн у Києві оголосила, що ініціює продовження щонайменше на рік запровадженого Євросоюзом влітку 2022 року виняткового порядку, який перебачає скасування усіх мит та обнулення безмитних квот з метою підтримання українських експортерів.
У розпорядженні "Європейської правди" опинився документ під назвою "Пріоритетний план дій для поглибленої імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2023-2024 роках". Виходячи з цього, Київ та Брюссель домовилися про те, що деякі мита та квоти не треба буде повертати навіть після перемоги України.
Євросоюз уперше взяв зобов’язання прямувати до певних дат ухвалення так званого "промислового безвізу" – довгоочікуваного режиму, що має скасувати потребу в додатковій сертифікації на безпечність промислових товарів.
6. У спільній заяві президента Європейської Ради Шарля Мішеля, глави Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн і Президента України Володимира Зеленського за підсумками саміту Україна-ЄС зазначається, що Євросоюз підтвердив свою прихильність до подальшого поглиблення відносин з Україною та зобов’язання підтримувати подальшу європейську інтеграцію України.
"ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку Комісії, будуть повністю виконані", - йдеться в заяві. Конкретних термінів прийняття України до блоку комюніке саміту, як і прогнозувалося, не містить. Нагадаємо, напередодні саміту Президент Зеленський заявив, що метою України є початок переговорів про членство України в Європейському Союзі".
У ЄС також наголосили, що ніколи не визнають будь-які спроби незаконної анексії українських територій, закликали Росію звільнити захоплені землі і пообіцяли надавати підтримку розслідуванню російської агресії Міжнародним кримінальним судом.
У заяві йдеться і про посилення колективного тиску на країну-агресора через санкції та підтримку формули миру, запропонованої Зеленським.
7. У спільній заяві також йдеться про зусилля України у впровадженні ключових реформ.
Зокрема в ЄС відзначили боротьбу з корупцією і медіазаконодавство.
"Ми привітали прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та узгодженні медіазаконодавства України із законодавством ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг", - йдеться в заяві.
Щодо судової реформи в ЄС наголосили, що її комплексне та послідовне впровадження відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, зокрема реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду, "залишається життєво важливим для посилення стійкості України та для забезпечення прогресу у процесі розширення".
Детальний опис виконання Україною кандидатських критеріїв має з'явитися навесні.
Нагадаємо, напередодні саміту між країнами ЄС відбулися суперечки щодо оцінки швидкості європоступу України. Не всі члени блоку були згодні з формулюванням щодо "значного прогресу" у впровадженні необхідних для членства реформ.
8. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також повідомила, що, відповідно до плану "Швидкого відновлення", Україна отримає перший мільярд євро.
За її словами, одна частина допомоги - це відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами. Інша річ - повоєнна відбудова України.
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали "Швидке відновлення" негайно. Це вбудовано у більший процес відбудови. Я рада, що ми можемо оголосити, що перший мільярд з "Швидкого відновлення" буде наданий… Тож робота може початись негайно", - сказала фон дер Ляєн.
9. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що, попри погрози Кремля, Євросоюз не припинятиме підтримувати Україну, і вона стане членом ЄС.
Він додав, що "майбутнє України всередині Європейського союзу".
"Українці зробили чіткий вибір на користь свободи, демократії і верховенства права. Ваша майбутнє разом з нами у нашому спільному Європейському Союзі", - наголосив Мішель.
10. Президент України Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками саміту Україна-ЄС заявив, що перемога у війні буде швидшою, якщо Україна матиме далекобійну зброю.
"Я справді вдячний трьом десяткам держав або більшості з них, хто нас підтримує з самого початку, і тому ці два пункти, які були раніше пріоритетом для мене, вони і залишаються: перше - це наша велика вдячність, вдячність України лідерам Європи, керівництву Євросоюзу, друге - це зброя", - сказав Президент.
Цікаво, що якраз у день саміту стало відомо про рішення Німеччини продати Україні 88 танків Leopard 1.
Експерти-міжнародники вважають, що проведення саміту Україна-ЄС в Україні під час війни (24-й саміт мав відбутися в Брюсселі, адже попередній, 23-й, пройшов у жовтні 2021 року в Києві) вже можна вважати успіхом і свідченням підтримки ЄС. А як швидко Україна стане повноправним членом Євросоюзу, залежить, певне, у першу чергу від нас самих.