Путін все схвалив. Як у Росії працює масове вербування в'язнів на війну з Україною
Володимир Путін вручає держнагороду бійцю "ЧВК Вагнер" Айку ГаспарянуВідправка російських ув'язнених на війну з Україною у складі ПВК "Вагнер" стала повсякденною справою. Федеральна служба виконання покарань Росії (ФСВП) з цього приводу не висловлюється.
Найбільші ЗМІ публікують відео із зустрічей власника ПВК Євгена Пригожина з колишніми зеками. Кремль докладно говорить про "помилування", які відбуваються "у суворій відповідності до закону". Деяких загиблих бійців, засуджених за тяжкі злочини, зокрема вбивства, ховають із військовими почестями. Сім'ї інших ув'язнених місяцями намагаються дізнатися, що з їхніми близькими - і одержують відписки.
BBC розповідає, як із вербування ув'язнених у ПВК "Вагнер" перестали робити таємницю.
"Служу Росії та ПВК "Вагнер"!
Напередодні нового, 2023 року, Володимир Путін приїхав до штабу Південного військового округу в Ростові-на-Дону. Президент вирушив туди не лише для запису звернення до росіян, а й вручати нагороди російським військовим, які брали участь у вторгненні до України.
Того дня ордени та медалі за "мужність і героїзм" із рук президента отримали майже кілька десятків військових у званнях від рядових до генералів - у тому числі вже екскомандувач російськими військами в Україні Сергій Суровікін. Але один із них, коротко стрижений бородатий чоловік, нагороджений медаллю "За відвагу", помітно виділявся серед інших.
По-перше, він виявився єдиним, кого ведучий представив без звання, просто на ім'я - Айк Гаспарян. По-друге, одяг Гаспаряна сильно відрізнявся від темно-зеленого "піксельного" камуфляжу російської армії, в який були одягнені інші - на нагородження він прийшов у формі забарвлення MultiCam, популярного у бійців ПВК. Зрештою, неясно, як взагалі 31-річний Гаспарян міг опинитися в ростовському штабі напередодні Нового року. Якщо вірити Нагатинському суду Москви, у цей час він мав не тиснути руку Володимиру Путіну, а відбувати термін у колонії суворого режиму.
Гаспаряна, колишнього бійця MMA, заарештували ще в жовтні 2019 року, після спроби пограбування в кафе поряд із посольством Киргизстану в Москві. У судових документах йдеться про те, що Гаспарян, використовуючи перцевий балончик, разом із озброєним травматичним пістолетом подільником намагався вкрасти у відвідувача кафе сумку з великою сумою грошей.
- Вагнерівця, який втік у Норвегію, арештували. Чому він важливий свідок війни Росії в Україні
- Відео вбивства вагнерівця-перебіжчика: що відомо
Обидва підсудні визнали провину. У листопаді 2020 року Гаспаряна засудили до семи років колонії суворого режиму, відколи він двічі (безуспішно) намагався оскаржити вирок. Подати клопотання про умовно-дострокове звільнення Гаспарян ще не міг - поки що він не відбув навіть половини свого терміну. То як тоді він зміг потрапити на церемонію вручення нагород учасникам війни в Україні?
Відповідь на це питання дають телеграм-канали, пов'язані з ПВК "Вагнер". 30 грудня у каналі Wagner Group з'явився ролик із озброєним чоловіком, дуже схожим на Гаспаряна. "Все здорово, пацани, я з ІЧ-5 в Рязані... Що хочу сказати. На ***** (обману) ніякого немає. Все як говорили - так і є воюємо нарівні з усіма... Ось зараз поїдемо в Ростов отримувати нагороди" , - каже він і хвалить "директора" ПВК.
Ще один канал "Оркестр Вагнера" 7 січня опублікував фрагмент нагородження, на якому Путін вручає Гаспаряну медаль. "Айк Арсенович Гаспарян - колишній ув'язнений рязанської колонії, а тепер боєць "Вагнера", який працює у селищі Опитне", - повідомили автори сторінки.
Селище Опитне розташоване під Бахмутом на Донеччині - там останні місяці йдуть важкі бої, в яких з російської сторони беруть участь підрозділи ПВК "Вагнер". Вони складаються, зокрема, з колишніх ув'язнених, яких творець ПВК Євген Пригожин уже кілька місяців особисто вербує у колоніях по всій країні.
Якщо вірити авторам "Оркестр Вагнера", отримуючи нагороду, Гаспарян сказав Володимиру Путіну: "Служу Росії та ПВК "Вагнер"! (щоправда, на офіційних кадрах церемонії, яку публікував Кремль, цього не чути).
Офіційно Кремль не коментує участі ув'язнених у вторгненні в Україну. Але нагородження одного з них особисто президентом Росії добре демонструє, як російська влада поступово легалізує вербування бійців у колоніях - як у юридичному розумінні, так і в суспільній свідомості.
"Не має відношення до російської держави"
Ще рік тому російська влада та більшість ЗМІ воліли зайвий раз не згадувати про ПВК "Вагнер". Вперше це угрупування з'явилось у 2014 році, коли конфлікт на сході України тільки почався. Там її найманці серед інших брали участь у боях у Луганській області - наприклад, у штурмі місцевого аеропорту.
Але всі ці подробиці стали відомі лише за кілька років. Вперше про існування ПВК "Вагнер" журналісти почали писати наприкінці 2015 - на початку 2016 року. 2016-го вийшли перші публікації про зв'язок "Вагнера" з петербурзьким бізнесменом Євгеном Пригожиним.
З того часу розслідування про ПВК "Вагнер" та участь її найманців у війнах та конфліктах в Україні, Сирії та африканських країнах вийшли у десятках російських та іноземних ЗМІ - їх неодноразово публікувала і BBC. Але офіційно влада Росії завжди заперечувала будь-які зв'язки з групою.
Наприклад, у 2019 році Володимир Путін, відповідаючи на запитання BBC, наполягав, що у Сирії представники приватних компаній виконують лише "охоронну" функцію, у бойових діях не беруть участі і взагалі не пов'язані з державою.
А його прессекретар Дмитро Пєсков неодноразово казав про те, що поняття "приватна військова компанія" не існує в російському законодавстві, а в Кремлі про їхню діяльність нібито нічого не знають.
Роками Євген Пригожин, засновник ПВК "Вагнер", судився з усіма, хто намагався пов'язати його ім'я з армією найманцівДмитро Пєсков правий - у Росії немає і не було узаконеної форми приватних військових компаній. "Справедлива Росія" намагалася легалізувати ПВК ще у 2012 році, але тоді запропонований законопроєкт навіть не почали розглядати. До цих спроб партія повернеться через 10 років - її лідер Сергій Миронов за останні місяці кілька разів запропонував узаконити ПВК і навіть заявив, що фракція вже внесла в Думу необхідний законопроект (у думській базі він поки не з'явився).
Пригожин, попри численні розслідування, що пов'язують його з ПВК, теж роками заперечував причетність до групи. Пресслужба компанії "Конкорд", що належить йому, регулярно випускала заяви про те, що бізнесмен нібито "вкрай здивований самим фактом існування" ПВК. Пригожин активно (і завжди успішно) судився з журналістами та політиками, які стверджують, що саме він створив "Вагнер".
Попри те, що вже на початку березня 2022 року багато ЗМІ писали про участь вагнерівців у вторгненні в Україну, ще у травні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заперечував це. Навіть тоді він наполягав, що група "не має відношення до російської держави".
Влітку ситуація почала змінюватися. Євген Пригожин, не приховуючи обличчя, почав особисто об'їжджати російські колонії, щоби вербувати зеків на війну. Державні агенції почали відкрито розповідати про бійців ПВК, які воюють у Донецькій та Луганській областях.
Хоча за статтею 208 КК РФ "Організація незаконного збройного формування чи участь у ньому" досі можна отримати до 20 років позбавлення волі. А за статтею 359 "Найманство" - до 18 років.
Втім, якщо конфлікт відбувається на території іншої держави, в Росії термін за 208 статтею загрожує лише бійцям, які воювали "з метою, що суперечать інтересам РФ". А за статтею 359 можна залучити лише іноземців, які не є громадянами держави, що є стороною конфлікту. З початку війни в Україні росіяни з ПВК "Вагнер", які воюють там, юридично найманцями вже не вважаються - на відміну від завербованих у ПВК іноземців.
Російські суди раніше виносили вироки за 208-ю та 359-ю статтями за фінансування ІДІЛ та участь найманців у боях проти уряду Сирії або проти самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". Після вторгнення Росії в Україну за статтею 208 КК виносять вироки громадянам, які намагалися виїхати з Росії, за звинуваченням у намірі вступити в українську армію.
"Доля одного бійця"
7 серпня федеральний телеканал "Росія-1" вперше офіційно підтвердив участь та загибель ув'язнених у війні з Україною. Сюжет "про долю одного бійця, який вважав за потрібне попроситися на фронт", показали у недільному випуску "Вестей" як приклад "прояву військовослужбовцями не лише відваги, а й самопожертви".
Фрагмент взяли із програми Микити Михалкова "Бесогон". У ній молодик у камуфляжі, який приховував половину обличчя під маскою і стояв на тлі зеленого пейзажу та церкви, розповідав історію смерті однополчанина.
Товариш, за його словами, отримав поранення і з перебитими ногами підірвав гранатою себе та "трьох націоналістів", прикриваючи своїх (аналогічну історію про самопідрив вагнерівці за пів року розповідали на відео Пригожину і про іншого арештанта).
Михалков стверджував, що загиблим був 26-річний ув'язнений Костянтин Тулінов. Армійського досвіду у нього не було, зате був тюремний - з 16 років "викрадення машини, грабіж, наркотики" і "кілька ходок" [реальних термінів] до колонії. Навесні він нібито подав прохання "відправити його на фронт" та 14 липня загинув на передовій в Україні, стверджував автор "Бесогона".
Костянтин Тулінов, чию фотографію у формі ПВК "Вагнер" показала програма Микити МихалковаЗа що саме сидів Тулін під час останньої "ходки", в ефірі не говорили. Але в інтернеті є опубліковане в 2019 році проєктом Gulagu.net відео, де майбутній "герой Донбасу" б'є палицею по сідницях такого ж арештанта, вимагаючи у нього гроші, і змушує жертву дякувати "Рудому" (прізвисько Тулінова) та його спільникам - за "все, що вони йому зробили".
Крім того, є фотографії, де Тулінова знято на тлі розвішаних по ліжках футболок з принтом "Актив УФСІН ЄДИН". Після розголосу діяльності тюремної "пресхати" активіста у 2021 році відправили до колонії суворого режиму.
Як виявила BBC, 6 червня до Невського райсуду Петербурга з колонії "Яблунівка" надійшло клопотання Тулінова про дострокове звільнення із заміною невідбутої частини покарання м'якшим. Михалков стверджував, що ув'язнений нібито ще "навесні" попросився на фронт для "спокути вини".
Але навесні вербувальники не відвідували колонії. А ось на визволення за КК Тулінов уже міг розраховувати: дві третини терміну він відсидів, залишалося менше двох років. Але рішення суду він не дочекався.
Хто ж дозволив вивезти ув'язненого з колонії на фронт, Михалков не пояснив. У серпні в суді говорили, що справу Тулінова наразі не розглянуто. Але до кінця року на сайті суду з'явилася інформація про те, що Тулінову відмовили у достроковому звільненні ще 28 липня, тобто вже після його смерті на фронті.
У січні ці дані із сайту суду зникли. Тепер там стверджується, що Тулінов нібито сам відкликав клопотання ще у червні - чому невідомо.
BBC відправила запит про долю Тулінова до колонії "Яблунівка", але відповіді поки що не отримала.
На цьому фото та супутніх відео ув'язнений Тулінов (у тюремній камері) не приховує своїх зв'язків із тюремною адміністрацією СІЗО "Хрести"Мати Тулінова підтвердила BBC, що її син загинув у липні на Донеччині. Вона знала, що він виїхав із колонії до України. "Так, він сказав, що пішов захищати батьківщину, що він зробив цей вибір і пішов на цю війну, спецоперацію", - сказала Олена Толстоброва. З її слів, їй довелося шукати сина після його від'їзду з колонії: "Ви знаєте, у нас все трималося в таємниці. Я його шукала місяць. Звичайно, не дуже задоволена тим, як держава реагує".
Докладніше говорити про сина Толстоброва відмовилася. "Не хочу зараз про це говорити, поки що все дуже болить. Не хочемо ворушити це все. Вийшло так, так - став героєм. Але від цього не легше анітрохи", - сказала вона.
BBC також знайшла у "ВКонтакті" кілька закритих облікових записів "однополчанина" в камуфляжі з програми Михалкова. Деякі сторінки зареєстровані під псевдонімами Вагнер і Рейх зі словами kill all ("вбити всіх") на одній з них.
Акаунти належать жителю Смоленської області Антону (ім'я змінено, він попросив про анонімність, BBC відоме його справжнє ім'я). Судячи з відкритих даних, він у в'язниці не сидів, а на фронт потрапив, відслуживши в армії та наробивши боргів.
- "Нам потрібні штурмовики". Як ПВК "Вагнер" вербує в'язнів на війну в Україні
- Як і чому українські в'язні йдуть воювати проти Росії
Один із друзів Антона у серпні повідомив BBC, що той навесні писав, що "човгає на Україну". Незабаром BBC вдалося зв'язатися і з ним самим - Антон написав, що він зараз "у відпустці" в Росії та "п'є", тому що "до *** [багато] говна в голові". Про Тулінова він говорити не захотів. "Всі історію знають, навіщо піднімати знову", - пояснив він.
На оновленій на новорічні свята сторінці Антон своє обличчя вже не приховує. Він зображений у чорній формі з погонами, шевроном із російським прапором та двома медалями на грудях. Місцем його роботи вказано ПВК "Вагнер". На відео Михалкова він про це не казав.
"Великий посильний внесок"
Наприкінці вересня 2022 року Пригожин вперше визнав, що справді створив ПВК "Вагнер" заради "захисту росіян", і назвав її "однією з опор Росії". Всього за місяць до цього Пресненський суд вважав недостовірними слава ексглавреда "Ехо Москви" Олексія Венедиктова про те, що Пригожин - "господар" ПВК "Вагнер".
Венедиктів зараз домагається перегляду програної ним Пригожину справи. Хазяїн ПВК "Вагнер" вже заявив, що "дарує перемогу" у цьому та інших процесах "усім тим, у кого їх вигравав". Чи понесе він якусь відповідальність за навмисну брехню в суді - невідомо.
Таких позовів за всю історію ЧВК було багато - до моменту, коли Пригожин фактично підтвердив, що навмисне вводив в оману правосуддя, не всі з них встигли навіть почати розглядати. Наприклад, після вересневого визнання він сам відмовився від позову до видання "News.ru".
Незабаром у Кремлі назвали Пригожина людиною, яка "вболіває душею за те, що відбувається", і робить "великий посильний внесок" у події в Україні. Щоправда, відповідати на запитання про офіційний статус ПВК Пєсков тоді відмовився. А вже через місяць у Петербурзі з помпою відкрився "ЧВК Вагнер центр" (зараз у його будівлі зареєстровано й однойменне акціонерне товариство).
Getty ImagesУ листопаді в каналах, пов'язаних із ПВК, з'явилося відео позасудової страти одного із завербованих до групи ув'язнених. Чоловіка на ім'я Євген Нужин, який спочатку потрапив в український полон, а потім був обміняний, забили кувалдою. Імовірно, через те, що у полоні він публічно говорив про бажання воювати за Україну.
У Кремлі на ролик зі стратою російського громадянина відреагували словами "не наша справа". Ні Слідчий комітет, ні поліція, ні прокуратура розслідувати не стали.
Державні "РИА Новости" та "ТАСС", які в минулому нечасто згадували "Вагнер", зараз відкрито цитують представників групи по кілька разів на день і пишуть, у тому числі, про вербування ув'язнених для участі у війні. Сюжет за участю Пригожина та найманців під заголовком "Найдосвідченіша армія світу" показав канал НТВ. Ведучий "Росії-1" Володимир Соловйов їздив зустрічатися з учасниками ПВК під Бахмут.
А 13 січня міноборони Росії офіційно повідомило, що у штурмі Соледара брали участь "добровольці штурмових загонів ПВК Вагнера" - це перший випадок, коли російська влада прямо визнала залучення найманців до виконання бойових завдань.
Лідер "Справедливої Росії" Сергій Миронов після цього ще раз запропонував легалізувати ПВК (депутат навіть сфотографувався із подарованою Пригожиним кувалдою). Днями Миронов обурився тим, що уряд "щоразу дає негативні висновки" на ініціативу. "Але раз уже правовідносини є, хіба не справа законодавця врегулювати їх нормою закону?!" - говорив Миронов, начебто і не намагаючись приховати незаконність таких відносин.
А Пригожин навіть написав листа голові держдуми В'ячеславу Володіну: у ньому він поскаржився, що журналісти "вишукують непривабливу інформацію" про завербованих ув'язнених і виставляють їх "лиходіями та злочинцями", відмовляючи їм у "праві на спокуту провини". Бізнесмен запропонував ввести до кримінального кодексу покарання за "дискредитацію учасників бойових дій", у тому числі колишніх в'язнів - наприклад, під загрозою реального строку заборонити писати про злочини, за які новоспечені бійці ПВК потрапили до колонії.
Володін розглянув звернення всього за добу та доручив профільним комітетам вивчити питання про зміни до КК. "Всі, хто захищає нашу країну - військовослужбовці, добровольці, мобілізовані, учасники ПВК "Вагнер" - герої", - заявив речник держдуми.
"Я за вами заново приїду"
Встановити, скільки всього ув'язнених вдалося завербувати до ПВК, складно. З даних, опублікованих ФСВП, випливає, що лише у вересні та жовтні 2022 року кількість ув'язнених у російських виправних колоніях скоротилася на 23 тис. осіб.
Це зауважили журналісти "Медіазони". З листопада ФСВП статистику вже не публікує. За оцінкою правозахисної організації "Русь сидящая", до листопада понад 30 тис. ув'язнених поїхали на фронт у складі ПВК "Вагнер".
Наприкінці грудня представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі оцінив чисельність "Вагнера" в Україні у 50 тисяч осіб, з яких 40 тисяч - завербовані в'язні. За оцінкою Кірбі, лише за останні кілька тижнів під час штурму Бахмута загинуло близько 900 колишніх зеків.
Яким чином Пригожину вдається не просто відкрито керувати ПВК, а й вільно вербувати ув'язнених, у тому числі за тяжкі злочини, прямо з колоній?
Зважаючи на все, єдиний "легальний" спосіб зробити це (якщо уявити, що набір людей у збройне формування для вторгнення до сусідньої країни взагалі може відбуватися в рамках закону) - помилування ув'язнених, яке неможливе без участі особисто президента Росії.
Торік у соцмережах почали з'являтися повідомлення та відео, з яких випливало, що Євген Пригожин особисто об'їжджає колонії та вербує ув'язнених на війну"Пригожин сказав таку фразу: "Коли вас помилують за пів року, ви поїдете додому, вчините новий злочин і сядете у в'язницю. Я за вами знову приїду. Війна надовго, щонайменше на 10 років. Армія програє. Ми єдина надія. Це третя світова війна. Проти нас весь світ!" - так виступ творця "Вагнера" переказує Сергій К, ув'язнений однієї з колоній у Башкирії (ім'я змінено, BBC знає номер виправної колонії та справжнє ім'я ув'язненого, але не розкриває їх з побоювання за безпеку співрозмовника) .
Вербувати зеків до колонії, де сидить Сергій, Пригожин прилетів вертольотом на початку жовтня. Загалом ця виправна колонія містить понад 1600 ув'язнених. Із них близько 300 погодилися на пропозицію Пригожина поїхати на фронт. Бізнесмен пообіцяв їм зарплату в 100 тисяч рублів щомісяця, а за пів року - помилування зі зняттям судимості.
"Вони думали, що на справжню свободу їдуть. [Їм] казали, що смертність нібито 15%. Пів року потерпіти, і все - нове життя без судимостей", - пояснює Сергій логіку завербованих ув'язнених.
Сам він не підтримує вторгнення в Україну, яке вважає "несправедливим" та "загарбницьким", і їхати на війну не збирається. Про жодний реальний випадок помилування тих, хто погодився вступити до ПВК у його колонії, Сергій з того часу так і не чув.
Але у самій ПВК "Вагнер" стверджують, що насправді такі люди вже є. 5 січня "РИА Новости" опублікувало запис, на якому Пригожин у камуфляжі спілкується з двома десятками найманців, які в минулому сиділи в колоніях. Голова ПВК оголосив, що вони завершили піврічний контракт та отримали обіцяні помилування.
Про випадки помилування писало пов'язане з Пригожиним видання "РИА ФАН". Ще в жовтні агентство виклало відео, на якому групі колишніх в'язнів (зокрема засуджених за вбивство з особливою жорсткістю та розбій) вручають якісь "довідки про помилування".
А 3 січня у цьому ж виданні вийшов репортаж про поїздку бізнесмена до реабілітаційного центру в Анапі - там він зустрівся з колишніми в'язнями, які отримали поранення на фронті. Творець "Вагнера" наголосив, що їх вже помилували.
У відповідь один із найманців сказав, що ПВК дала ув'язненим можливість "реабілітуватися" і подарувала їм "нове життя", і назвав Пригожина "другим татом". Пізніше видання "Агентство" помітило, що одним із учасників зустрічі був мешканець Казані Дмитро Карягін. 2014 року він убив стару жінку, щоб заволодіти її квартирою, за що згодом отримав 14,5 року колонії суворого режиму.
Ще одне відео з бійцями, яких нібито відпускають на волю, пресслужба Пригожина опублікувала 17 січня - у повідомленні стверджується, що це вже четверта така група.
Судячи з усього, вийти з колонії після пів року у складі "Вагнера" можуть навіть засуджені за особливо тяжкі злочини - наприкінці січня одразу кілька ЗМІ написали про 66-річного бізнесмена з Санкт-Петербурга Олександра Тютіна, який лише у 2021 році отримав 23 роки колонії за те, що ще у нульових замовив вбивство цілої родини (зокрема двох дітей).
За повідомленнями петербурзьких ЗМІ, після піврічного контракту з "Вагнером" Тютін поїхав до турецької Анталії.
"У суворій відповідності до закону"
Офіційного пояснення процедури, за якою ув'язнених із зони з колючим дротом перекидають в окопи на територію іншої держави і повертають на батьківщину живими чи мертвими, російська влада досі не дала.
Відповідей від ФСВП не можуть добитися навіть родичі завербованих зеків. BBC надіслала службі докладний запит із питаннями про вербування ув'язнених, але відомство на нього поки що не відреагувало.
При цьому версія Михалкова про "посмертне помилування", яка пролунала в серпні в ефірі "Росії-1", не відповідає ні закону, ні здоровому глузду - пом'якшення долі засудженого можливе лише щодо живих, а відправляти ув'язнених на війну закони Росії прямо забороняють.
У середині січня в Карелії Євген Пригожин прощався з групою колишніх в'язнів, які пройшли через бої в Україні та повернулися до Росії. Чи було помилувано колишніх зеків і якщо так, то як - невідомоКремль ясності у повідомленні про помилування колишніх в'язнів, які виїхали в Україну, тривалий час не вносив. Коли прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова попросили прокоментувати заяви Пригожина про помилування, він відповів лише, що "помилування може здійснюватися лише указом президента".
"[Помилування] починається у самих місцях позбавлення волі, потім (продовжується) на регіональному рівні, потім - федеральному рівні та фіналізується указом президента", - сказав Пєсков. Тоді журналісти попросили його підтвердити, що Володимир Путін справді помилував завербованих із виправної колонії найманців. "Я можу сказати, що помилування здійснюється у суворій відповідності до закону", - відповів той.
27 січня BBC ще раз запитала Пєскова про те, як росіяни, які мають відбивати терміни, опиняються на фронті і навіть, як у випадку Айка Гаспаряна, одержують нагороди з рук президента.
"Я не можу нічого говорити про укази. Ви знаєте, що існують відкриті укази та укази з різними грифами таємності. Саме тому про укази я нічого не можу говорити. Але я дійсно можу підтвердити, що вся процедура помилування щодо ув'язнених здійснюється у суворій відповідності до російського законодавства", - сказав Пєсков у відповідь на питання про те, скільки указів про помилування ексв'язнів підписав Володимир Путін.
Про Айка Гаспаряна, який під час нагородження в Ростові-на-Дону мав відбувати покарання в колонії за розбій, Пєсков сказав наступне: "Він бере участь у спеціальній військовій операції. Він виявив геройство під час СВО, що було відзначено державною нагородою".
Член ради з прав людини Єва Меркачова інтерпретувала слова прессекретаря Путіна таким чином: "[Засуджені] на момент вивезення з колонії були вже абсолютно вільними людьми. І це пояснює, чому ФСВП їх легко відпускала і давала "прості" відповіді рідним засуджених та правозахисникам". Тобто, на думку Меркачової, Володимир Путін почав милувати ув'язнених ще влітку - саме тоді перші партії засуджених відправили на фронт.
У довідках про помилування, які в жовтні на відео вручали ув'язненим, що втратили кінцівки, можна розгледіти дату 6 липня. З неї до моменту прощання Пригожина в січні з колишніми в'язнями, що "відпрацювали" піврічний контракт, минуло рівно пів року. Формально отримати документи ув'язнені мали ще на момент звільнення з колонії. Але вони, зважаючи на все, залишилися у вербувальників.
На зустрічі 3 січня Пригожин обіцяв пораненим вагнерівцям, що "папір" про зняття судимості вони отримають за кілька днів після приїзду додому, і "міліція" має поставитися до них "з повагою": "Є помилування, є документ, є подяка від глави республіки і є медаль за відвагу".
Виправна колонія у МордовіїКонституція Росії дозволяє президенту помилувати будь-кого. Такі укази в колишні роки Путін видавав і публічно, у тому числі без будь-якої процедури розгляду питання комісіями про помилування - досить згадати помилування української льотчиці Надії Савченко.
У деяких указах йшлося і про повне зняття судимості, тобто обіцяний Пригожиним варіант теоретично справді можливий. Його масштаб залежить лише від Володимира Путіна.
При цьому, як неодноразово визнавав Верховний суд, процедура президентського помилування "здійснюється поза правосуддям" - вона взагалі не регулюється кримінальним чи кримінально-процесуальним законодавством.
Навіть якщо в указі про помилування йдеться не про одне, а про кількох засуджених, він не вважається нормативним правовим актом, містить конфіденційні відомості і тому не має бути опублікований, вважає Верховний суд.
Отже, ні укази про помилування, ні імена тих, кого помилує президент за згоду воювати в Україні, влада формально оприлюднити не зобов'язана.
Щоправда, до зими виявилось, що помилуванням на фронт заманити можна вже не всіх. Ув'язнений башкирської колонії Сергій розповідає, що за два місяці після жовтневого візиту Пригожина до колонії ще раз приїхав вербувальник від ПВК. Але цього разу не сам бізнесмен, а його помічник - "другорядний персонаж без харизми".
За словами Сергія, на той час ув'язнені вже знали: слова Пригожина про те, що на фронті гинуть 15% завербованих ув'язнених, м'яко кажучи занижені.
"[Вербувальник] почав говорити, що зараз помилують багатьох, хто першою партією поїхав. І тому їм потрібна заміна. Арештанти, знаючи реальну інформацію про смертність серед колишніх в'язнів, почали йому кричати: "Скільки наших живих залишилося?!". Тоді він не став продовжувати казки розповідати та пішов", - переказує Сергій.
З почестями чи без
Встановити точну кількість російських ув'язнених, які загинули в Україні, неможливо. І правозахисники, і джерела BBC на передовій кажуть про великі втрати, яких зазнають загони, складені із засуджених.
BBC спільно з "Медіазоною" та волонтерами вдалося точно встановити імена 471 убитого ув'язненого. Їхня кількість стрімко збільшується. З листопада щотижня стає відомо про 60-80 загиблих ув'язнених - і це лише ті, про кого повідомляють публічно.
Найчастіше завербованих у ПВК засуджених ховають у тих місцях, де мешкають їхні близькі. За розповідями родичів, документи загиблого зазвичай привозять мовчазні люди у цивільному, вони ж передають близьким гроші та посмертні нагороди.
Похорон таких загиблих відбувається по-різному. Наприклад, 5 січня у Серовому (Свердловська область) з почестями ховали 46-річного Сергія Молодцова. На фотографіях з прощання видно, що біля покритої російським прапором труни стояла почесна варта.
Місцева адміністрація опублікувала некролог, присвячений Молодцову. У ньому йшлося, що боєць ЧВК був "чесною людиною", яка "любила життя", і "творчою натурою": "займався різьбленням по кістці, працював у ювелірній майстерні".
Щоправда, згадувати про те, що у 2017 році Молодцов отримав 11,5 роки колонії за те, що на смерть забив ногами матір-пенсіонерку, чиновники не стали.
А ось 23-річного Євгена Лосєва, мешканця Ярославської області, ховали без помпи. У 2019 році Лосєв, який тоді працював охоронцем у кафе, разом з колегами за 5 тисяч рублів підпалив будинок із людьми.
У ньому жили люди, яких обвинувачені вважали безхатченками. Один із чоловіків вважав, що "бомжі" псують імідж закладу. Двоє людей загинули під час пожежі. Лосєва засудили до 14 років колонії суворого режиму.
Після загибелі чоловіка його родичі поскаржилися журналістам, що на прощання з ним не прийшов жоден співробітник військкомату, а тіло загиблого поклали у скромну труну.
Пояснювати довелося голові села Поріччя-Рибне, де відбувся похорон. За її словами, надати загиблому "почесті" нібито заборонило міністерство оборони: "Людина не служила в армії, вона не військовозобов'язана, вона з місць позбавлення волі, служила у ПВК "Вагнер".
Ті ув'язнені, кому з різних причин нікуди повертатися, можуть заздалегідь попросити поховати їх не в рідному регіоні, а біля каплиці ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї.
Точне розташування цього цвинтаря довго було невідомим, але військовий пенсіонер Віталій Вотановський зміг виявити його у станиці Бакинська - неподалік тренувального центру "Вагнерів".
Цвинтар ПВК "Вагнер" у станиці Бакинській сильно розрісся за останні місяці. Тут поховані ті, хто не залишив будь-яких прохань про місце поховання або контакти ріднихНа відміну від розрізнених могил засуджених у різних регіонах Росії, поховання у Бакинській наочно показують, з якою швидкістю гинуть завербовані в'язні. 20 грудня активіст нарахував на цвинтарі 47 могил, а до 15 січня - 180. Після того, як місце розташування цвинтаря стало відомо, його обнесли парканом.
Перевіривши дані 162 похованих, BBC встановила, що всі вони були засуджені і мають зараз відбувати покарання у місцях позбавлення волі.
Багато хто отримав строк за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Наприклад, Олександр Парамзін відбував термін за вбивство малолітнього сина, який "був у безпорадному стані". Суд встановив, що чоловік убив свою дитину "на ґрунті особистих неприязних відносин із співмешканкою". Іван Томілін, згідно з вироком, зарубав сокирою рідного брата. А Василя Свищева засудили за те, що до смерті побив власну матір.
У випадку з підрахунком російських військових, які загинули під час вторгнення в Україну, BBC зазвичай уточнює: їхня реальна кількість може бути щонайменше вдвічі більшою, ніж те, що вдалося встановити на основі відкритих даних.
На це вказують імена на меморіальних табличках, пам'ятниках і надгробках з 60 російських населених пунктів, які вивчила BBC: співвідношення відомих прізвищ, які раніше не згадувалися, на цих меморіалах - приблизно один до одного.
З воюючими ув'язненими ситуація дещо інша. Наприклад, із 200 осіб, похованих у Бакинській, у відкритих джерелах згадувалися імена лише двох. Тобто можна припускати, що кількість загиблих, яких підрахувала BBC, може відрізнятись від реальної кількості загиблих у три-чотири рази.
"Налагодження контактів виключено"
"Мені б хоч дізнатися точно, живий він чи мертвий, - каже Ольга, колишня цивільна дружина ув'язненого Фаїла Набієва. - Просто сьогодні стільки хамства вислухала. У військкоматі сказали, такого загиблого немає, у "Вагнері" так розмовляли, нічого взагалі не сказали, практично послали на…".
Набієв загинув 6 жовтня і був похований на цвинтарі у станиці Бакинській поряд з іншими в'язнями, але про його смерть стало відомо лише наприкінці грудня, коли було опубліковано фотографії з цвинтаря. Ольга дізналася про це від журналістів BBC.
У Фаїла та Ольги є спільна дитина, але кілька років тому пара розійшлася - після того, як чоловік вкотре сів у в'язницю. За словами жінки, вони розлучилися друзями, періодично переписувались. Але про те, що Фаїл завербувався до ПВК "Вагнер" та поїхав воювати, вона не знала.
"Він у мене в приватному будинку прописаний, виписати його тепер як? Машина на ньому, її заарештували по суду, податки так і надсилають. Треба йти в ДАІ, знімати все це. А що я їм покажу, наше з вами листування?" - журиться Ольга.
За словами жінки, у "Вагнері" їй сказали, що повідомляють про смерть тим людям, дані яких завербовані ексв'язні вказали у документах: "А звідки я знаю, дзвонили мені чи ні? У мене антиспам стоїть, я незнайомі номери не беру! І як бути тепер? Ні похоронки, нічого. Особисто я б хотіла його нагороди отримати, хоч якась пам'ять, ця людина мені дорога".
Випадок Ольги - не унікальний. У середині січня московський депутат Євген Ступін розповів, що до нього звертаються родичі людей, які поїхали на фронт у складі ПВК та зникли без сліду. За роз'ясненнями депутат звернувся до начальника російського генштабу Валерія Герасимова.
Євген Нужин, колишній в'язень, який потрапив у полон в Україні, повернувся до Росії і - судячи з кривавого відео, знятого "вагнерівцями", - забитим на смерть"Організація, яку ви називаєте ПВК "Вагнера", до структури Збройних сил Російської Федерації не входить, - йшлося у відповіді Герасимова. - Наведені обставини виключають можливість налагодження за сприяння міноборони якихось контактів родичів її співробітників з роботодавцем (у разі, якщо такі відносини мали місце) на добровільній чи іншій основі".
У випадку зі зникненням ув'язнених допомогти сім'ям відмовляються й у колоніях, де ті мають відбувати строк.
Наприклад, родичі 32-річного Володимира Сахарова вже кілька місяців намагаються дізнатися про його долю. Чоловіка завербували у ПВК "Вагнер" із башкирської виправної колонії 7 наприкінці жовтня - відтоді на зв'язок він не виходив.
До колонії суворого режиму Сахаров потрапив лише минулого літа і мав відсидіти там лише півтора року після кількох вироків за керування у п'яному стані.
У відповідь на лист дружини Сахарова, керівництво колонії відповіло, що чоловік нібито "відмовився повідомляти відомості про його місцеперебування" (лист є у BBC). Пославшись на закон про "персональні дані", в колонії заявили, що повідомити дані про те, що трапилося з Сахаровим, "не представляється можливим".
У ще складнішій ситуації опинилася родина Євгена Нужина - колишнього ув'язненого скопінської виправної колонії 3, над яким вчинили публічну розправу в середині листопада.
Сім'я Нужина розповідала BBC, що намагалася дізнатися про долю чоловіка місяцями - ще після того, як у вересні він потрапив до українського полону. У колонії тоді казали, що допомогти сім'ї нічим не можуть, а на гарячій лінії міноборони відмовлялись розмовляти, посилаючись на те, що Нужин був ув'язненим.
Після публікації відео з позасудовою стратою Нужина співробітники колонії заблокували телефонний номер його дружини. Силові відомства на відео не відреагували. Родичі Нужина, які б хотіли влаштувати йому похорон, розповідають BBC, що до кінця січня з ними досі не зв'язалися ні з ФСВП, ні з інших органів. Де перебуває тіло колишнього в'язня, невідомо.
Редактор: Анастасія Лотарєва.
BBC дякує правозахисному проєкту "Ідіть лісом" за допомогу в підготовці матеріалу.