Чому Україна стала топтемою чеських виборів, а чехів лякали мобілізацією
Цієї п'ятниці та суботи в Чехії відбувається другий тур президентських виборів. Для України ці вибори мають велике значення - адже боротьба йде між кандидатом, який виступає за поразку Росії у війні, постачання ЗСУ озброєнь і вступ України в НАТО, і кандидатом, який пропонує мирну конференцію, каже, що в Чехії вже немає озброєнь для України і не вважає, що вона може вступити в альянс.
А тему безпосередньої участі Чехії у війні на цих виборах спробували зробити страшилкою для чеських виборців за допомогою маніпулятивних технологій.
Хоча виконавча влада у країні переважно належить уряду, який визначається за результатом парламентських виборів, не слід недооцінювати і повноваження чеського президента.
Він формально обирає та призначає прем'єра з партій, які отримали більшість, таким чином може втручатися в нелегкий процес формування коаліції. Має право вето щодо законів - тобто може затягувати їхнє ухвалення, призначає суддів до Конституційного суду, голову Нацбанку і навіть університетських професорів.
І звичайно представляє країну на зовнішньополітичній арені, і хоча зовнішню політику формує МЗС, заяви президента регулярно чути у ЗМІ.
За час повномасштабної війни Чехія продемонструвала себе як один з найкращих союзників України в цій війні.
Уряд Петра Фіали з самого початку підтримує Україну на міжнародній арені, в ООН, ЄС та НАТО.
Чехія надала Україні десятки танків Т-72, БМП, ЗРК, РСЗВ і гелікоптери Мі-24В. А головне - в Чехії восени 2022 року створено спільний українсько-чеський оборонний кластер за участі Укроборонпрому, де виробляють боєприпаси та ремонтують військову техніку.
Чехія прийняла велику кількість українських біженців - 473 тисячі тут лишились і отримали тимчасовий захист. Близько 100 тисяч українців вже працюють в Чехії і торік сплатили в скарбницю 329 млн євро податків.
Хто бореться за Празький град
У другому турі виборів борються 61-річний генерал у відставці Петр Павел та 68-річний мільярдер Андрей Бабіш. У першому турі, який відбувся 13-14 січня, за досить високої для країни явки у 68% виборців Павел отримав 35,4% голосів, а Андрей Бабіш - 35%.
Петр Павел все своє життя присвятив армії і лише кілька років тому пішов у політику. Після закінчення військового інституту сухопутних військ у 1983 році почав військову кар'єру, командував розвідувальним десантним взводом особливого призначення. З 1985 року і до Оксамитової революції 1989 року був членом комуністичної партії.
"Вступ до комуністичної партії був помилкою. Але за останні 33 роки я належним чином компенсував це", - казав Петр Павел в інтерв'ю Hospodářské noviny у вересні 2022 року.
Після Оксамитової революції він зробив блискучу кар'єру - у 1991 році перейшов у військову розвідку, у 1993 році зіграв важливу роль в порятунку групи французьких миротворців під час війни в Хорватії, у 2002 році став бригадним генералом і командувачем спецвійськ, у 2012-2015 роках очолював генштаб армії Чехії. А в 2015-2018 роках був першим представником посткомуністичної країни на чолі військового комітету НАТО.
Андрій Бабіш родом із Словаччини. За часів комунізму у 80-х працював у фірмі Petrimex, через яку йшов чехословацький експорт та імпорт, займався постачанням фосфатів з Марокко.
Робота в компанії була престижною, бо дозволяла працювати в капіталістичних країнах. У 1990-х роках він заснував у Чехії холдинг Agrofert, який зараз налічує десятки компаній в сфері АПК та хімпрому, має сільськогосподарські угіддя та підприємства у сусідніх з Чехією країнах.
Бабіш пішов у політику у 2011 році, у 2013 році в його холдинг потрапили відомі видання Mladá fronta DNES тa Lidové noviny. У ЗМІ часто порівнюють його з Дональдом Трампом або Сільвіо Берлусконі.
Вже у 2013 році його партія ANO (Акція незадоволених громадян) зайняла друге місце на виборах, а у 2017-2021 роках Бабіш очолював уряд.
- Шпигунський скандал між Чехією та Росією веде до України
- Чехія зобов'язала десятки російських дипломатів залишити країну
У 2021 році його уряд вислав з країни десятки російських дипломатів, коли стало відомо про причетність російських спецслужб до вибухів на чеських складах зброї, які забрали життя чеських громадян.
На його урядуванні суттєво позначився багаторічний судовий процес щодо готелю "Гніздо лелеки", який звела у 2007-2008 роках компанія Бабіша. Ця справа неодноразово провокувала протести в Чехії, особливо у червні 2019 року, коли протести досягли масштабу небаченого з часів Оксамитової революції.
Бабіша та його консультантку звинувачували в тому, що вони виокремили одну з компаній з величезного холдингу мільярдера, щоб було легше отримати дотації від Євросоюзу для малих та середніх підприємств - зрозуміло, що холдинг не міг на такі претендувати.
Напередодні першого туру виборів, 9 січня 2023 року, міський суд Праги виніс вирок щодо справи про фінансування "Гнізда лелеки" за рахунок євродотацій і повністю виправдав Бабіша.
"Європейське право допускає такі кроки, які зробив Бабіш, якщо йдеться про неосновну діяльність. Якби він на ці гроші відкрив чергову птахофабрику, це було б порушенням, але він відкрив готель з зоопарком, і це легально. Хоча вердикт каже, що це був неетичний крок", - пояснює в коментарі BBC News Україна чеський журналіст, редактор видання Hospodářské noviny Ондржей Соукуп.
Втім, багатьох противників Бабіша судове рішення зовсім не переконало.
Інша вічна дискусія, яка триває у чеській політиці - чи були обидва кандидати якось пов'язані з комуністичними спецслужбами Чехословаччини.
Бабіш під час кампанії нагадав, що у 80-х Петр Павел проходив курси військової розвідки і навіть порівняв його з Путіним.
Проте одразу полетіло каміння в город самого Бабіша - адже його опоненти полюбляють його називати агентом чехословацької таємної поліції під кодовим ім'ям Буреш.
До переліку агентів Бабіша включив словацький Інститут національної пам'яті, майбутнього мільярдера нібито завербували 1982 року. Бабіш це заперечує, довго судився з установою, але 2018 року суд у Братиславі відхилив його позов.
Вибори у першому турі продемонстрували тенденцію, що великі міста переважно голосують за Петра Павела, а Андрій Бабіш отримує перевагу у містах, які пережили болючу деіндустріалізацію у 90-х (Острава, Мост), містечках та селах, тобто там, де більше людей з невеликим доходом та бідних.
Наприклад у Празі в першому турі Павел набрав 51% голосів, Бабіш - 20%, у Брно - 43% та 26% відповідно, а в Остраві за Бабіша віддали голоси 44%, за Петра Павела - 30 %.
"Це досить абсурдно, що бідні голосують за мільярдера, який за 8 років в уряді не особливо щось і робив для відсталих регіонів. Але маркетинг працює", - каже Ондржей Соукуп.
Як Україна несподівано стала топтемою виборів
Чеських виборців зараз хвилюють ціни на енергоносії та інфляція, падіння рівня життя, тож переважно під час президентських перегонів обговорювали саме ці питання, війна Росії проти України опинилася в центрі дебатів після першого туру виборів.
Російську агресію більшість чехів засуджують.
Опитування CVVM ще навесні 2022 року показало, що 73% чехів підтримували надання фінансової допомоги Україні і 54% - допомогу озброєннями, 58% виступали за членство України в ЄС та 41% в НАТО, а 63% підтримували політичну та економічну ізоляцію Росії.
Це ж опитування показало, що 18% чехів взагалі вважало, що в Україну треба надіслати чеську армію воювати проти росіян.
Ондржей Соукуп відзначає, що і ставлення до українських біженців переважно лояльне.
Вони отримують невеликі суми по 200 євро на місяць на члена родини і часто живуть безкоштовно в гуртожитках, мають право на школу та медичну страховку. Проте ці виплати тривають тільки шість місяців.
"Можна почути іноді від декого закиди до уряду - от вони турбуються про українців, а не про своїх громадян. Проте коли таких людей запитуєш, чи зможуть вони вижити на 200 євро в місяць, то дискусія завершується, на такі гроші не солодко жити", - каже Соукуп.
Водночас під час виборів кандидати поділилися на тих, хто підтримував продовження поставок озброєнь Україні і тих, хто закликав до перемовин з Росією.
Андрей Бабіш позиціював себе як прихильник мирних перемовин і заперечував необхідність продовження поставок зброї Україні, підкреслював: "нам потрібна зброя для чеської армії".
Він виступає за проведення мирної конференції щодо України, яка нібито допоможе закінчити війну, а вступ України до НАТО вважає "нереальним".
Петр Павел навпаки відзначав, що Росія має чітко програти в Україні і щонайменше українська влада має повернути території втрачені після 24 лютого, і вже тоді вирішити, чи йти на перемовини.
"Всі ми хочемо, щоб Росія зазнала поразки в Україні, щоб була відновлена її територіальна цілісність у початкових межах, щоб Росія компенсувала збитки, а військові злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України мінімум на стан перед 24 лютого 2022 року", - відзначав він.
Петр Павел у відповідь на ідею Бабіша про мирні перемовини на дебатах заявив, що "Чехія не має тієї ваги, щоб посадити протиборчі сторони за стіл перемовин", і виступив за вступ України в НАТО після завершення війни.
Павел вважає, що жодної демократичної революції в Росії в найближчому майбутньому не буде, адже у РФ немає простору для виникнення справжнього опозиційного руху.
З недовірою політик ставиться і до росіян, які втекли з країни під час мобілізації.
Після першого туру виборців почали лякати страшилкою про безпосередню участь Чехії у війні.
"До першого туру тема війни практично не підіймалася. Буквально через дві години після закінчення першого туру виборів з'явилися плакати Бабіша "Не дамо втягнути нас у війну. Я не генерал, я дипломат". Вони почали лякати, що якщо Петра Павела оберуть президентом, одразу ж Чехію втягнуть у війну, десь будуть наші діти гинути", - каже Ондржей Соукуп.
Окрім того, хтось почав розсилати СМС нібито від Петра Павела, який дякує за голос на його підтримку, і просить піти до найближчого пункту військових зборів, щоб отримати зброю і їхати воювати в Україну. Поліція почала розслідування, сам кандидат засудив подібну практику.
За словами Ондржея Соукупа, подібні страшилки вже мали місце на президентських виборах в Чехії. Вони зіграли на руку чинному президенту Мілошу Земану на президентських виборах у 2013 та 2018 роках, який зараз підтримує Бабіша.
"Під час перших прямих виборів у 2013 році це була тема судетських німців (їх виселили з Судетів після поразки Німеччині у другій світовій війні. - Ред.). Опонента Земана - Карела Шварценберга називали австрійцем, лякали чехів, що повернуться судетські німці і заберуть наші дачі у Судетах. На виборах 2018 року вже була тема міграції - тоді казали, що опонент Земана Їржі Драгош відкриє кордони і сюди приїдуть натовпи мусульман, які заборонятимуть чехам пити пиво. А на цих виборах для залякування використовували Україну - якщо оберуть генерала, то буде війна".
Водночас на думку Ондржея Соукупа, це не лише чеська, а загальносвітова тенденція - лякати виборців у другому турі, що якщо оберуть не того кандидата, то всьому кінець.
- Знову Земан: головні цитати переобраного президента Чехії про Україну
- Чи справді президент Чехії визнав Крим російським?
Для українців Земан є відомою постаттю через його заяви про громадянську війну в Україні, засудження санкцій проти Росії і виголошену 2017 року пропозицію Україні взяти за анексований Крим "якусь компенсацію - чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом".
Втім, коли Путін 24 лютого 2022 року здійснив повномасштабний напад на Україну, Земан визнав, що помилявся щодо намірів Росії і закликав "ізолювати безумців".
- Земан проти Драгоша: чим закінчиться битва за Празький Град
- "Друг Москви" Земан переміг на президентських виборах у Чехії
Тим часом спроби Бабіша представити себе як "кандидата миру", а Петра Павела - як "кандидата війни", зіграли з ним злий жарт.
У виступі на Чеському телебаченні 22 січня, у відповідь на запитання журналіста, чи надіслав би кандидат чеські війська на допомогу Польщі та країн Балтії у випадку нападу на них, Бабіш відповів: "На війну? Звичайно ні". Ця заява пролунала попри те, що ці країни є союзниками Чехії по НАТО, а ставлення чехів до Польщі є традиційно теплим.
Пізніше у твіттері Бабіш спробував виправитися і заявив, що виконав би союзницькі зобов'язання, просто не хоче початку Третьої світової війни.
Проте було пізно.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавські в інтерв'ю Seznam Zprávy 23 січня заявив, що Бабіш своєю заявою завдав шкоди Чехії.
"Будь-який сумнів у цих союзницьких зобов'язаннях загрожує безпеці Чеської Республіки", - відзначив він.
"Ми є членом НАТО, який ґрунтується на принципі "один за всіх, всі за одного". Це відомо уряду та більшості суспільства, яке підтримує членство в альянсі. Бабіш, який є депутатом парламенту, також має бути з цим ознайомлений, тому що це ключова гарантія безпеки Чеської Республіки", - відзначила міністерка оборони Яна Чернохова.
Начальник генштабу армії Чехії Карел Ржегка заявив, що у випадку війни між НАТО та Росією в Чехії відбудеться часткова мобілізація, країна буде виконувати союзницькі зобов'язання.
На демонстраціях прибічників Петра Павела почали з'являтися польські прапори на знак солідарності з Польщею.
Проте на результат виборів ця критика навряд чи суттєво вплине.
"Мені здається, щоб він не казав - це мало вплине на тих, хто вирішив голосувати за Бабіша. Це такий феномен Дональда Трампа, а Бабіш в силу свого характеру іноді швидше каже, ніж думає. Це могло йому нашкодити лише серед виборців, які не визначилися", - каже Ондржей Соукуп.
Врешті під кінець президентської кампанії Андрей Бабіш заявив, що йому надійшов анонімний лист з погрозою про вбивство, а його дружині, дизайнерці Моніці Бабішовій - конверт з кулею.
Натомість щодо Петра Павела напередодні виборів хтось пустив чутки, що він взагалі помер і кандидату довелось особисто ці чутки спростовувати.
Хто має більше шансів на перемогу?
Перед другим туром Петра Павела підтримали кілька кандидатів, які не змогли вийти у другий тур - популярна ексректорка університету в Брно Дануша Нерудова (13,93% голосів в першому турі), сенатори Павел Фішер (6,75%) та Марек Гілшер (2,5%), IT-підприємець Карел Дівіш (1,35%).
"Усі ці кандидати дали рекомендацію голосувати за Петра Павела. Наші дослідження показують, що виборці, ймовірно, їх почули. Майже 90% із них у опитуваннях заявляють, що візьмуть участь у другому турі та мають намір голосувати за Петра Павела. Це буде важливим фактором, що вплине на результати другого туру виборів президента Чехії", - повідомив в коментарі Radio Prague International керівник соціологічного агентства Median Пржемисл Чех.
Павела також підтримують політики з чинної урядової коаліції з п'яти ліберальних та консервативних партій на чолі з прем'єром Петром Фіалою.
Андрія Бабіша не підтримав жоден інший кандидат, лише чинний президент Мілаш Земан, який заявив, що посаду президента має обіймати не військовий, а людина, яка розбирається в соціально-економічних питаннях.
Опитування Ipsos 20-22 січня показало, що 41,2% чехів у другому турі хоче проголосувати за Андрія Бабіша, натомість 58,8% - за Петра Павела.
"Я думаю, що все ж у Петра Павела більше шансів перемогти. Навіть якщо сумувати просто голоси за нього в першому турі і всіх інших кандидатів, які його підтримали, вже буде більшість", - вважає Ондржей Соукуп.
Якщо президентом стане Петр Павел, то і першою леді Чехії буде колишня військова - Ева Павлова є підполковником у відставці.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!