Міленіали просять друзів стати донорами сперми
Getty ImagesКоли Аліса, якій зараз 39, вперше замислилась про материнство без партнера, ідея з банком сперми "видалась їй дуже дивною".
Вона не знала, як обирати потенційного донора з величезного списку: від бас-гітаристів, студентів університетів до просто чоловіків з блакитними очима.
Тому попросити близького друга стати донором було для неї і простіше, і краще.
Сьогодні доньці Аліси - три роки, а її біологічним батьком є друг, з яким дівчина вчилася в аспірантурі.
"Він був очевидним вибором, - каже Аліса. - Чесно кажучи, у мене не так багато друзів-чоловіків, з якими я дійсно близька. Якось за сніданком я запитала, чи готовий він пожертвувати свою сперму, і він мужньо погодився".
Аліса мешкає у Каліфорнії і тісно спілкується зі своїм донором та його партнеркою. Аліса називає їх "дядьком" і "тіткою" своєї доньки. "Мені сподобалась ідея, що моя дитина матиме стосунки з [донором]", — каже вона.
- "Як я покохала біологічного батька моєї дитини"
- Народжена, щоб стати донором: чи етично робити "дітей-рятівників"
За останні кілька років розрив між ЛГБТ та не-ЛГБТ людьми, які планують стати батьками, скорочується.
Для деяких ЛГБТ-пар, які не можуть мати спільних дітей, донорство сперми стає дедалі привабливішим. Приміром, дані австралійських учених за 2018 рік свідчать, що 85% реципієнтів донорської сперми становлять самотні жінки та лесбійські пари.
Однак чимало квір-пар хочуть познайомитись із донором сперми. Це обумовлено кількома причинами; спілкування з біологічними батьками майбутньої дитини, медичні питання та створення так званої розширеної сім'ї, до якої, крім батьків, входять інші родичі.
Вибір друга чи родича для донорства коштує дешевше, ніж послуги банку сперми. Але й вимагає більш ретельного, обдуманого підходу, що впливатиме як на життя батьків і донорів, так і на життя їхніх майбутніх дітей.
Getty ImagesЗмінюється форма сім'ї
Сьогодні є безліч центрів, що допомагають ЛГБТ-парам зачати дитину за допомогою донорської сперми. Але так було не завжди, розповідає Ліза Шуман, засновниця Центру будівництва сім'ї, яка почала працювати у цій галузі понад 20 років тому у Нью-Йорку.
Багато квір-пар, з якими вона розмовляла, вважали усиновлення основним варіантом батьківства. "Вони дійсно не розуміли, що є багато інших опцій", - каже Шуман.
Експертка організувала семінар для потенційних ЛГБТ-батьків, де розповідала їм про інші варіанти, крім усиновлення.
"Дуже допомогла легалізація одностатевих шлюбів [2015 року]", — додає Шуман.
"Чудова, ніжна присутність"
Вибір друга для донорства був для Аліси очевидним не лише тому, що їй не подобалась ідея з банком сперми, а й тому, що вона одразу знала, до кого звернеться.
Вона і її друг були частиною однієї спільноти, разом працювали над політичним проєктом, разом навчались в аспірантурі.
Друзі відкрито обговорювали свої очікування, родинні хвороби, участь у житті майбутньої дитини. Вони також поговорили з його батьками і сестрою, щоб прояснити можливі майбутні непорозуміння.
"Я була рада нашому спілкуванню, - каже Аліса. - Це чудова, ніжна присутність у [житті дитини]".
- Науковці: збідніла сперма загрожує людству вимиранням
- Помідори підвищують якість чоловічої сперми - вчені
Навігація
У такій делікатній і важливій темі, як нове людське життя, дуже важлива комунікація. Навіть найближчі друзі можуть стикнутись з несподіваними проблемами.
"Всі думають, ми впораємось, все буде добре - ми ж найкращі друзі, - каже Ліза Шуман. - Але, коли люди одружуються, вони теж думають, будуть разом завжди, а життя показує, що буває по-різному".
Шуман наголошує на важливості консультації перед донорством, щоб переконатись, що реципієнт, його партнер (якщо він є) і донор - "на одній хвилі".
Getty ImagesКомунікація - дуже важлива, погоджується 41-річна Еріка Тренфілд, засновниця й директорка Pride Angel, британської служби, через яку реципієнти можуть зв'язатися з потенційними донорами сперми.
Тренфілд каже, що буває важко порушувати незручні питання на зразок релігії чи дитячої дисципліни, з потенційним донором, особливо якщо це ваш друг.
Щоб уникнути таких незручностей, Тренфілд у 2009 році заснувала Pride Angel, частково для того, щоб знайти донора для себе. Сьогодні приблизно 25 тисяч реципієнтів сперми користуються послугами Pride Angel у Великій Британії, США та Європі.
Коли Еріка Тренфілд і її тодішня партнерка знайшли донора, вони зустрілись з ним і домовились, що він не братиме участі у вихованні, не ділитиме фінансові обов'язки, але буде не проти стежити за шкільними успіхами дитини чи може завітати, приміром, на Різдво.
Щоб гарантувати, що саме так розвиватимуться стосунки, вони підписали "лист про наміри", в якому прописали усі важливі моменти.
Однак це не було юридичною угодою.
Американські ж лесбійські пари, з якими поспілкувалася ВВС Worklife, частіше підписували нотаріально завірені угоди, укладені юристами.
40-річна Росслін та 37-річна Лора, подружня пара з Каліфорнії, кажуть, що звернулись до юриста, який спеціалізується на квір-концепціях, щоб укласти угоду з їхнім донором, добрим другом Лори по коледжу.
В угоді йшлося, що дарувальник сперми відмовляється від усіх батьківських прав, але залишається другом сім'ї, як і його нинішній партнер. Дві дочки Росслін і Лаури, яким зараз п'ять і два роки, звертаються до нього просто по імені.
Інші юридичні процеси передбачають надання батьківських прав негестаційним батькам (тим, що фізично не виношують дитину). Так, партнерка Аліси, яку її донька вже називає мамою, планує офіційно вдочерити дівчинку.
Для Росслін і Лори це коштувало приблизно 2 тисячі доларів на дитину.
Інше подружжя - 32-річна Елізабет та 36-річна Джой - обрали для зачаття банк сперми. Це коштувало їм близько 6 тисяч доларів, але вони свідомо обрали цей шлях, оскільки не хотіли, щоб донор був родичем чи знайомим.
"Спочатку думка про те, що моя власна кров може стати донором, видалась цікавою", - каже Джой, але зрештою ми відмовились від неї.
"Я з великої італійської сім'ї, яка буквально завжди поруч", - додає Джой. Вона й Елізабет хотіли уникнути можливих розмов між дитиною та різними членами сім'ї про її зачаття.
Розширення можливостей
Сьогодні потенційні батьки мають більше інформації й ресурсів для народження дітей.
Одні обирають усиновлення, інші вважають за краще просити друзів чи родичів пожертвувати сперму. Треті шукають потенційних донорів через такі сервіси, як Pride Angel чи банки сперми.
Незалежно від вибору цих сімей, донорство, зрештою, збільшило їхні можливості.
Для Росслін і Лори питання розширеної сім'ї, яку вони могли б створити з донором та його майбутньою родиною, поки що не вирішене.
Їхні діти й діти донора "створять свою власну історію стосунків: про те, як вони себе називатимуть,… та про біологічний зв'язок із [донором]", — каже Росслін.
Імена героїв змінені для забезпечення конфіденційності.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.