"Я не уявляла, що народження дитини так на мене вплине" - BBC News Україна
Токіо 2020: Як спортсменки змушені обирати між Олімпіадою й материнством
- Герріет Орнелл
- BBC World Service
2 хвилин(и) тому

Щоб отримати олімпійське золото, треба весь свій час і сили віддати тренуванням. Тому багато спортсменок вирішують не поєднувати спортивні амбіції з народженням дитини.
Після вагітності й пологів потрібен час, щоби відновити форму. А догляд за дитиною вимагає часу, якого у спортсменок немає.
Саме тому чимало атлеток відкладають створення родини, поки їхня спортивна кар'єра не завершиться. Але є й ті, хто наважується поєднати материнство й спортивні досягнення.
Олімпійські призерки діляться з BBC своїм досвідом.
- Приховане батьківство. Чому працівники змушені мовчати про сімейні обов'язки
- Материнство жінок-політиків: за і проти
- Як молочна суміш змінила роль жінки в суспільстві
Технічний нокаут?
"Моє серце просто розривалося, я ніколи не думала, що народження дитини так вплине на мене", - розповідає канадська боксерка Менді Буджолд в інтерв'ю ВВС.
Ігри в Токіо мали стати кульмінацією у її кар'єрі, але тепер вона бореться за місце у змаганнях, тому що кваліфікаційний відбір цього року скасували через пандемію коронавірусу.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) вирішив, що відбір спортсменів Північної та Південної Америки відбудеться на основі їхнього рейтингу після трьох турнірів 2018 та 2019 років.

Але саме у цей період 33-річна боксерка у легкій вазі зробила перерву в тренуваннях через вагітність і народження доньки. І тепер 11-разова чемпіонка Канади, ймовірно, втратить свій шанс на олімпійську медаль.
"Все через зміни кваліфікаційних критеріїв, - каже Буджолд, - і це несправедливо, але я подумала, чи я одна така".
"Я зателефонувала своїй подрузі, і вона за три хвилини знайшла інформацію в Google та в Олімпійській хартії, що це - дискримінація".
Буджолд подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду з проханням визнати її рейтинг до вагітності - вона була восьмою у світі й другою в Америці - для отримання кваліфікації.
Спочатку вона була переконана в позитивному рішенні, але минулого місяця МОК відхилив її прохання, тому що це може спонукати й інших спортсменів вимагати винятку.

Наразі Буджолд інтенсивно готується до Олімпіади, не маючи жодної гадки, чи допустять її до змагань.
Після Ігор у Ріо в 2016 році вона вийшла заміж і наважилась народити дитину між Олімпійськими іграми.
"Ми спортсмени завжди плануємо своє життя з огляду на цей чотирирічний цикл, - пояснює вона. - Після Ріо я відступила, оцінила свої сили й вирішила народити дитину, думаючи, що в мене достатньо часу, щоб підготуватися до наступних змагань".
"І я це зробила, я вийшла на національні змагання, здобула медаль, і показала, що я можу це зробити. Я сильна мама".
Вузьке вікно

"Зазвичай пік вашої кар'єри припадає на найкращий час для народження дитини", - каже Джоді Грінхем, британська паралімпійська стрільчиня.
"Цього року мені виповниться 28, і я б хотіла народити дитину, але це неможливо поєднати з кар'єрою. Я планую також потрапити на Ігри в Лос-Анджелесі у 2028 році, і тоді мені вже буде майже 40".
Грінхем - одна з тих, хто вважає, що поєднати професійну спортивну кар'єру зі створенням родини дуже складно.
Вона планує спробувати завагітніти до наступних Ігор у Парижі у 2024 році, але через перенесення Олімпіади 2020 року перерва між іграми стала меншою.
"Через перенесення ігор я маю лише близько п'яти з половиною місяців щоб завагітніти, і якщо цього не станеться, нам доведеться чекати ще три роки. Це створює дуже великий тиск", - каже вона в інтерв'ю ВВС.
Грінхем жартує: якби на те воля її партнера, то вони вже були б батьками.
"Це нечесно щодо нього. Я знаю, що він готовий стати батьком вже зараз, і все-таки роблю все можливе, щоб не завагітніти. Нам довелося поговорити про те, що незаплановану вагітність доведеться перервати, і він з розумінням ставиться до цього. За це я кохаю його ще більше", - каже вона.
Минулого року дослідження, яке BBC провела серед елітних британських спортсменок, показало, що 4% з них були змушені зробити аборт, тому що вважали, що вагітність завадить спортивній кар'єрі. Це вдвічі перевищує статистику абортів в Англії та Уельсі.
Тягар на серці

Колишня олімпійська чемпіонка Америки з бігу на 400 метрів Саня Річардс-Росс заявила, що перервала вагітність за день до вильоту у Пекін на Олімпіаду 2008 року.
"Дізнатися про вагітність було найстрашнішим моментом у моєму житті, - розповідає вона ВВС. - Я не розповідала нікому кілька днів. Тоді всі думки були лише про те, щоб готуватися до змагань і стати олімпійською чемпіонкою".
"Про вагітність не було й думки. Я не знала нікого, хто в моїй ситуації вирішив би народжувати. Залишити дитину не було жодної можливості".
Річардс-Росс була фавориткою змагань, вона показала найвищий результат у півфіналі, але у фіналі прийшла третьою.

"Я відчувала величезну провину, - розповідає спортсменка. - Вважала, що не заслуговую стати чемпіонкою. Коли стояла на старті фіналу, був такий тягар на серці, що частина мене просто віддала цю перемогу".
Попри третє місце в індивідуальному забігу, Саня Річардс-Росс виграла золото в Пекіні у складі естафети 4х400 м, а потім стала чемпіонкою на дистанції 400 м у Лондоні 2012 року.
Спортсменка завжди мріяла створити сім'ю з чоловіком Аароном Россом, чотириразовим володарем Суперкубка.
"Ми знали, що треба чекати завершення кар'єри, - каже вона. - Коли ти так зосереджений на спорті, то немає нічого важливішого. А потім 2017 року в мене народився син, і він змінив моє життя".
"Бути спортсменом - це одна з найбільш егоїстичних речей у світі, а бути батьками - одна з найбільш безкорисливих. Мій син наповнив моє життя сенсом".
Знову золото

Точних даних про те, скільки олімпійських спортсменів, як жінок, так і чоловіків, поєднують батьківство і кар'єру, немає. Але материнство не завжди стає на заваді великим перемогам.
Камерунська легкоатлетка у потрійних стрибках Франсуаза Мбанго Етон перемогла на двох Олімпійських іграх поспіль, народивши дитину у перерві між ними. Вона стала другою спортсменкою в історії, якій це вдалося зробити, після австралійки Ширлі Стрікленд у 1950 роках.
Етон здобула золоту медаль за потрійний стрибок в Афінах у 2004 році, а потім ще раз - у 2008-му. Її син Нільс народився у 2006 році.
"Я хотіла відчути радість материнства, тому була неймовірно щаслива, коли завагітніла, - розповіла вона ВВС. - Вперше почути голос своє дитини - це радість більша за золоту медаль. Це перевершило будь-яку мою перемогу".
"Материнство - не завада великому спорту. Ти можеш тренуватися і відчувати задоволення від материнства".
Коли Етон готувалася до Пекіна, вона не сподівалася зберегти свій титул. Натомість повернулася до основ і зосередилася на нарощуванні сили.
"Було, звичайно, непросто знайти час для дитини насамперед під час поїздок, але я вирішила, що почну спочатку і досягну олімпійського рівня".
Етон збирається на Олімпіаду в Токіо цього літа, через понад два десятиліття після своїх перших ігор у Сіднеї 2000 року.
"Мама-ракета"

Поєднати материнство з успіхом на Олімпіаді вдавалося й іншим спортсменкам.
Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс, яка цього місяця стала другою за швидкістю жінкою в історії, називає себе "мамою-ракетою". Ямайська легкоатлетка сподівається цього року здобути свою сьому олімпійську медаль, вже двічі вигравши золото у забігу на 100 метрів.
Буджолд може черпати натхнення у прикладі таких мам, як Фрейзер-Прайс або Мері Ком. Індійська боксерка у напівважкій візі та мати чотирьох дітей цього року бере участь у своїй останній Олімпіаді. Для наступних змагань вона вже перевищить вікову межу.
"Здавалося неможливим робити й те, й інше - бути спортсменкою і мати дитину, - каже Буджолд. - Але коли народилася донька, я зрозуміла, що можу поєднувати ці дві речі".
"Коли ти спортсмен, ти їси, спиш і тренуєшся, і більше нічого. Але тепер коли я стала мамою, мені вдається краще підтримувати баланс. Коли я не у тренажерному залі, я - у режимі мами, а під час тренувань стаю більш зосередженою".
Перенесені через пандемію Ігри мають розпочатися в Японії 23 липня, але Буджолд поки не знає, коли ухвалять остаточне рішення щодо її апеляції.
МОК заявляє, що його кваліфікаційна система є "послідовним процесом, який діє однаково щодо всіх спортсменів на усіх континентах".

"Будь-які зміни можуть вплинути не лише на окремі ситуації, але й спричинити наслідки для багатьох інших спортсменів", - йдеться у заяві МОК.
Але Буджолд стверджує, що вона та інші матері заслуговують на більше розуміння.
"Вагітність і материнство - це важливі речі, - каже вона, - і їх слід враховувати, коли ухвалюють рішення щодо жінок".
"Нам пощастило завагітніти вчасно, або принаймні я так думала, і я хотіла б завершити свою кар'єру, поборовшись за медаль у Токіо".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!