"Куди прилетить завтра – ніхто не знає". Що на Запорізькій АЕС викликало занепокоєння у МАГАТЕ

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) цього тижня оприлюднило доповідь за підсумками візиту своєї місії на Запорізьку АЕС. І хоча експерти не зафіксували біля станції критичних пошкоджень, які могли б призвести до викиду радіації, вони рекомендували негайно припинити обстріли ЗАЕС. ВВС розповідає, що наразі найбільше непокоїть інспекторів МАГАТЕ.
Після виходу звіту обстріли біля станції тривають і ситуація ще більше погіршилась.
Пошкодження об'єктів
Запорізька АЕС - найбільша атомна електростанція в Європі. З 4 березня вона перебуває під російською окупацією, а в останній місяць регулярно потрапляє під обстріли, в яких Росія й Україна звинувачують одна одну. Проте Захід не схильний вірити заявам Росії.
Місія МАГАТЕ, що прибула на ЗАЕС 1 вересня, під час одного з таких обстрілів була на станції.
Як випливає з доповіді, інспектори МАГАТЕ стали свідками обстрілів у районі ЗАЕС 3 вересня, через які їм навіть довелося на якийсь час сховатися у підвалі однієї з адміністративних будівель станції. Потім експерти зафіксували пошкодження у різних місцях на території ЗАЕС, зокрема, у безпосередній близькості до енергоблоків.
Експерти МАГАТЕ відзвітували, що внаслідок того обстрілу, окрім будівель, не пов'язаних зі зберіганням ядерних матеріалів, була пошкоджена будівля спецблока, де зберігають свіже ядерне паливо та тверді радіоактивні відходи.
Про те, що снаряд пробив дах спецблока ЗАЕС, 29 серпня повідомляла окупаційна влада Енергодару, де розташована станція. В обстрілі вони традиційно звинуватили збройні сили України. Фото, на якому інспектори досліджують пробитий дах спецблока, є й у доповіді МАГАТЕ.

При цьому пошкодження будівлі спецблока не загрожує поширенню радіації, а свіже ядерне паливо, що зберігається у спецблоці, - не радіоактивне, сказали ВВС опитані експерти.
"Якщо це корпус, у якому зберігають свіже паливо, то радіоактивної небезпеки немає. Там просто багато металу (уран, цирконій, сталь). Спецкорпусом його можуть називати переважно тому, що це все-таки ядерний матеріал - у тому сенсі, що він має бути під гарантіями МАГАТЕ. Це, можливо, вимагає певного режиму доступу, охорони тощо. Але радіоактивних матеріалів, які становили б небезпеку, там немає", - пояснив старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння Павло Подвиг.
"Скрізь повідомляли, що саме паливо не зазнало пошкоджень. Тому поки що нічого страшного. Але у цьому спецкорпусі зберігають свіже паливо, а не відпрацьоване. Сам уран [у свіжому паливі] - радіоактивний, але у будь-якому разі це значно менш небезпечно, ніж відпрацьоване паливо", - сказав фізик-ядерник і незалежний ядерний експерт Дмитро Горчаков.
Горчаков зазначив, що свіже паливо до спецблоків доставляють у спеціальних сталевих контейнерах - не таких захищених, як бетонні для відпрацьованого палива, але це все одно додатковий бар'єр безпеки.
"Це свіже паливо можна чіпати руками в рукавичках, навіть я так робив, - додав він, - З радіаційної точки зору це - не страшно. А якщо контейнери будуть зруйновані й свіже паливо розсиплеться, то це становитиме небезпеку радше з хімічної точки зору. Діоксид урану - токсичний, і якщо його вдихнути, то він буде небезпечний більш як хімічна сполука, а не як радіоактивна".
Сухе сховище відпрацьованого палива (ССВЯП) на ЗАЕС саме по собі може стати потенційним джерелом радіоактивності. Бетонні контейнери, у яких зберігають відпрацьоване паливо, можуть бути вразливі для бойових дій, хоча й мають великий запас міцності.
Але про пошкодження ССВЯП у доповіді МАГАТЕ нічого не вказано. Інспектори лише згадали, що внаслідок обстрілу 3 вересня був пошкоджений контейнер із системою радіаційного контролю, розміщений поряд зі ССВЯП.
Робота енергоблоків та ліній електропередач
Щодо самих енергоблоків з реактором (на ЗАЕС їх шість), то, за даними на кінець серпня, в експлуатації були лише два з них. Причому в якийсь момент обидва блоки автоматично відключилися через обстріл, але потім знову запрацювали.
1 вересня один з двох енергоблоків знову зупинився - причини цього поки що невідомі, йдеться в доповіді МАГАТЕ. Наступного дня енергоблок поновив роботу. 3 вересня робоча потужність двох робочих енергоблоків була знижена, а потім один з них зупинили зовсім.
На даний момент на ЗАЕС працює один енергоблок, випливає з доповіді. Він продовжує виробляти електроенергію, яка потрібна станції для охолодження та інших функцій ядерної безпеки, заявили в МАГАТЕ.
Проте вимкнення останнього реактора може статись у будь-який момент.
Відключення енергоблоків саме по собі безпечне для станції, якщо вона підключена до зовнішніх електромереж, каже фізик-ядерник Горчаков: "Підтримувати безпеку реактора у зупиненому стані значно простіше. Але лише за умови, що є зв'язок із зовнішньою енергосистемою".
Саме з цієї причини особливе побоювання в інспекторів МАГАТЕ викликав стан ліній енергомереж (ЛЕМ), які й забезпечують зв'язок ЗАЕС із зовнішнім світом та якими йде електрика.
"З тих пошкоджень, які зафіксували на АЕС, до аварійних сценаріїв найближчими були саме пошкодження ліній електромереж", - зазначає Горчаков.
Запорізька АЕС має чотири основні ЛЕМ і одну резервну, що з'єднує ЗАЕС із сусідньою тепловою електростанцією (ТЕС). З початку війни три основні ЛЕМ вийшли з ладу, а на початку вересня МАГАТЕ повідомило, що станція втратила зв'язок з останньою, четвертою основною ЛЕМ.
При цьому резервна лінія, що з'єднує ЗАЕС і ТЕС, продовжує працювати. 5 вересня українська сторона поінформувала МАГАТЕ, що цю резервну лінію довелося тимчасово відключити для гасіння пожежі, але сама лінія через неї не постраждала і потім знову поновила роботу.

Стан працівників ЗАЕС
Третій пункт, що викликає найбільше занепокоєння в інспекторів МАГАТЕ, - це стан працівників ЗАЕС, які продовжують працювати на станції, попри російську окупацію.
Про те, що працівники ЗАЕС змушені працювати у постійному стресі, керівник МАГАТЕ Рафаель Гроссі говорив ще на пресконференції після своєї поїздки на ЗАЕС.
Під час візиту на станцію інспектори МАГАТЕ поспілкувалися з працівниками та у своїй доповіді надали дані щодо їх чисельності, згідно з якими на станції спостерігають нестачу персоналу.
Зокрема, працівники ЗАЕС розповіли інспекторам, що стосовно "фізичного захисту" на станції не вистачає 40% персоналу. Як пояснив Горчаков, йдеться про охоронців: "Зрозуміло, що після [4 березня] всю охорону станції взяли на себе російські війська. Навіть дивно, що [українські охоронці] залишилися. Під час захоплення Чорнобильської АЕС у березні їх усіх просто замкнули у підвальних приміщеннях".
У секторі радіаційної безпеки ЗАЕС продовжують працювати 172 працівники, що становить 93% від штатної чисельності, йдеться у доповіді. Інші 6% перебувають у відпустці чи декреті, ще 1% виїхали з Енергодару.
Нормальна чисельність персоналу аварійного реагування - 1230 людей, але на цей час працює лише 907, йдеться у доповіді.
У пожежній команді станції зараз продовжують роботу 80 осіб - замість звичайних 150. Щоб компенсувати нестачу персоналу, графік роботи пожежників змінили - замість чотирьох змін по 24 години вони тепер працюють у три зміни по 48 годин.
"Те, що персонал зазнає постійного стресу і вищого навантаження під час експлуатації ЗАЕС, може призвести до збільшення помилок та наслідків для ядерної безпеки", - йдеться у доповіді МАГАТЕ.
"Куди прилетить завтра - ніхто не знає"
МАГАТЕ у своїй роботі виділяє "сім невіддільних ознак ядерної безпеки", за якими оцінює стан різних ядерних об'єктів. Це - фізична цілісність об'єктів, справність обладнання, стан персоналу, зовнішнє електропостачання, логістика постачання та транспортування палива, ефективність систем радіаційного контролю та зв'язок із регуляторами.
У випадку із ЗАЕС усі ці сім компонентів виявилися так чи інакше порушені, випливає зі звіту МАГАТЕ. Найбільше побоювання інспекторів викликали фізичні пошкодження станції. Саме тому основною рекомендацією, яку дали інспектори у своїй доповіді, було повне припинення обстрілів.
У доповіді докладно описують наслідки обстрілів лише 3 вересня, хоча станція зазнає їх протягом місяця. "І куди прилетить завтра - ніхто не знає. Тому головна рекомендація - припинити обстріли. І будь-що домовитися про зону безпеки хоча б навколо майданчика АЕС", - коментує рекомендації місії Горчаков.
8 та 9 вересня обстріли біля станції тривали. Без світла залишається місто атомників Енергодар, що, як заявив голова місії Гроссі, може негативно вплинути на безпеку ЗАЕС.
Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.