Активні заняття спортом підвищують ризик хвороби Шарко - BBC News Україна
Активні заняття спортом підвищують ризик бічного аміотрофічного склерозу - вчені
4 хвилин(и) тому
Регулярні й інтенсивні фізичні навантаження підвищують ризик розвитку бічного аміотрофічного склерозу у людей, що генетично схильні до цього захворювання, - хоча більшість з них навіть не підозрюють про небезпеку.
До такого висновку дійшла група вчених Шеффілдського університету - одного з найпрестижніших та найавторитетніших британських вишів. Автори дослідження не закликають кидати заняття спортом, але сподіваються, що отримані дані допоможуть визначити людей, що належать до групи ризику.
- Вбивці людства. ВООЗ назвала головні причини смертності за 20 років
- Чому деменція та хвороба Альцгеймера частіше загрожує жінкам?
- Втрата нюху може вказувати на важкі захворювання і тривалість життя
Бічний (або латеральний) аміотрофічний склероз (БАС), відомий також як хвороба моторних нейронів або хвороба Шарко, - невиліковне прогресуюче захворювання. Воно вражає клітини спинного мозку (рухові нейрони), які відповідають за координацію рухів та підтримку тонусу м'язів. М'язи перестають функціонувати, що врешті-решт призводить до їхньої атрофії.
У міру руйнування рухових нейронів хворий втрачає здатність рухатись, починаються проблеми з диханням і мовленням. Смерть найчастіше настає внаслідок паралічу дихальної мускулатури.
БАС належить до рідкісних захворювань, до якого схильні лише близько 0,3% населення планети. При цьому відомо, що поява та розвиток хвороби обумовлені як генетикою, так і несприятливими факторами, накопиченими протягом життя.
Зв'язок між фізичними тренуваннями та хворобою помітили давно, але вчені не могли зрозуміти, чи є він причинно-наслідковим, чи тут замішані якісь треті чинники.
Зокрема, відомо, що італійські футболісти страждають на БАС у шість разів частіше середнього рівня. Відверто про свою хворобу розповідали й багато інших спортсменів, зокрема колишній захисник "Ліверпуля" Стівен Дарбі та півзахисник петербурзького "Зеніту" Фернандо Ріксен, який помер від хвороби Шарко у 2019 році.
"Ми дійшли остаточного висновку, що інтенсивні фізичні навантаження дійсно є фактором ризику для розвитку БАС, - заявив один з авторів дослідження, доктор Джонатан Купер-Нок. - Невипадково відсоток видатних спортсменів серед таких хворих - непропорційно високий".
Науковці проаналізували зразки ДНК приблизно півмільйона людей, що зберігаються у британському Банку біологічної інформації (UK Biobank project).
За допомогою методу рандомізації Менделя вони встановили, що люди, генетично схильні до інтенсивних фізичних навантажень, одночасно більш схильні й до хвороби Шарко.
У статті, опублікованій за результатами роботи, йдеться, що внаслідок регулярних фізичних тренувань деякі гени мутують - і у людей зі спадковою схильністю до розвитку БАС хвороба виникає раніше, якщо вони регулярно та інтенсивно займаються спортом.
Під "регулярними та інтенсивними" розуміють тренування щонайменше два-три рази на тиждень та не менш ніж пів години.
Водночас вчені наголошують, що більшість людей, які тренуються в такому режимі, не хворіють і поки незрозуміло, як визначити групу ризику. Однак за підсумками роботи вони сподіваються створити методику ранньої діагностики та запобігання хвороби - на зразок тієї, що вже існує для перевірки схильності футболістів до проблем із серцем.
"Ми не знаємо, хто схильний до ризику, і зовсім не збираємося давати людям поради - кому тренуватися можна, а кому не можна. Якщо всі відмовляться від спорту, шкоди вийде більше, ніж користі", - каже доктор Купер-Нок.
"Наше дослідження наближає нас до розгадки взаємозв'язку між високими фізичними навантаженнями та появою БАС у людей зі спадковою схильністю до хвороби", - заявила професорка Памела Шоу, котра очолює Інститут неврології у Шеффілді.
- Теломери та кисень: вчені дізналися таємницю довголіття
- Чи справді погана фізична форма у середньому віці – смертний вирок?
Вважають, що знижений рівень кисню в організмі під час інтенсивних (анаеробних) тренувань викликає так званий оксидативний стрес рухових нейронів, які є одними з найбільших та активно споживають кисень клітин нашого організму.
У генетично вразливих людей це призводить до пошкодження та загибелі таких рухових нейронів.
Доктор Браян Діккі з благодійної Асоціації з боротьби з БАС вважає, що колеги з Шеффілда обрали правильний напрямок й доцільно проводити більше подібних досліджень.
Генетичні та зовнішні чинники появи БАС досі вивчали незалежно одне від одного, каже він, а "сила даного дослідження у тому, що воно збирає шматочки пазлу".
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!