Європа відмовляється від нафти і газу з Росії. Не відразу, але план і гроші вже є

Напад Росії на Україну змусив Європу прискорити прощання з викопним паливом та зосередитись на відмові саме від російських нафти та газу. Про нові заходи ЄС оголосив у середу, а заразом Єврокомісія оприлюднила план дій на випадок, якщо Кремль сам вимкне газ.
Згідно з оновленим планом, ЄС збирається витратити додатково понад 200 млрд євро, щоб повністю відмовитися від російського викопного палива вже до 2027 року.
До війни йшлося лише про заборону довгострокових контрактів із "Газпромом" після 2050 року, але через два тижні після російського вторгнення Єврокомісія створила план повної відмови від нафти та газу з Росії до 2030 року.
Тепер цей план конкретизували, термін наблизили ще на три роки.
"Путінська війна дестабілізувала світовий ринок енергоносіїв і показала, наскільки ми вразливі, коли покладаємося на Росію як на постачальника викопного палива. Ми зобов'язані якнайшвидше знизити залежність від Росії. І ми можемо це зробити", - сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, коли представляла план.
Для цього Єврокомісія посилила цілі та терміни європейської програми "зеленої" перебудови економіки RePowerEU, розрахованої до 2050 року. ЄС збирається прискоритися та скоротити споживання газу на 30% до 2030 року.
Що збирається робити ЄС
Частково замінити російські нафту та газ ЄС збирається за рахунок збільшення закупівель в інших країнах, насамперед у США та на Близькому Сході. На підготовку терміналів, трубопроводів та іншої інфраструктури піде 12 млрд євро.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Але головна і набагато витратніша частина плану - вироблення з відновлюваних джерел та економія енергії.
ЄС тепер збирається подвоїти частку відновлюваних джерел в енергетиці та довести її до 45% (у довоєнному плані було 40%), а також скоротити споживання енергоресурсів загалом на 2%, а не на 1,5% на рік та зменшити його до 2030 року на 13%, а не на 9%.
Для прискорення "зеленої" перебудови Єврокомісія запропонувала зробити сонячні батареї обов'язковими для всіх офісних та громадських будівель уже з 2025 року, а з 2029 - і для нових житлових будинків. Газові бойлери прискорено замінюватимуть на теплові насоси, а будівництво вітряків на суші та в морі - схвалюватимуть за прискореною програмою.
Витрати зрештою мають окупитися, і не лише політично через скорочення залежності від войовничого східного сусіда, а й фінансово. За розрахунками Єврокомісії, 27 країн ЄС до 2030 року щорічно економитимуть 80 млрд євро на імпорті газу, 12 млрд - нафти та майже 2 млрд - вугілля.
Проте для цього потрібно, щоб усі вони виконали рекомендації Єврокомісії та ухвалили всі потрібні рішення та закони. Зараз єдині, як ніколи, перед російською агресією, проте не всі пропозиції Єврокомісії затверджуються.
Так, Угорщина продовжує блокувати шостий пакет санкцій і вимагає субсидій для компенсації втрат від нафтового ембарго. Частина грошей оголошеного плану може піти на те, щоб оплатити ці витрати і дозволити Угорщині обійтися без російських поставок нафтопроводом "Дружба".
Нафтогазова війна
Нові заходи і план не народилися б, якби не було енергетичної війни Росії проти Євросоюзу - її найбільшого, найближчого і найбагатшого ринку.

Вона почалася ще восени, коли "Газпром" прикрутив кран. Ціни на газ у Європі злетіли до небачених висот, що призвело до гальмування другої найбільшої економіки світу та невдоволення жителів ЄС. Вони зіткнулися з рекордною інфляцією та падінням рівня життя, і без того занепалого після дворічної пандемії коронавірусу.
Але щойно президент Росії Володимир Путін відправив армію на захоплення українських земель, енергетична війна теж перейшла з холодної стадії до гарячої.
ЄС запровадив санкції, відмовився від російського вугілля, зібрався до кінця року зменшити на дві третини закупівлі газу в Росії та майже погодив ембарго на російську нафту. У відповідь Путін розпорядився брати плату за газ у рублях, а незгодним Польщі та Болгарії "Газпром" перекрив постачання.
Це боротьба не на життя, а на смерть.
ЄС імпортує 57,5% усіх споживаних енергоресурсів, і Росія - ключовий постачальник. ЄС купує у Росії близько 40% всього газу та до 30% нафти та нафтопродуктів.

Сировинна Росія не менше залежить від ЄС. Нафтогазовий сектор приносить їй половину доходів бюджету та більше половини експорту, а 70% газу та 60% нафти та нафтопродуктів вона продає якраз до Європи.
Тільки за неповні три місяці війни ЄС заплатив Росії понад 50 млрд євро за нафту і газ.
Якщо Путін відключить газ
Наступний удар в енергетичній війні кожен із противників намагається завдати туди, де болючіше іншому. Росія більше заробляє на нафті, Євросоюз не може поки що відмовитися від газу. Тому ЄС, готуючи нафтове ембарго проти Росії, боїться, що Путін відповість відключенням газу.
План на цей випадок Єврокомісія оприлюднила у середу водночас із великим пакетом заходів для скорочення залежності від російських енергоресурсів. У ньому мало подробиць, і загалом він складається із двох загальних пунктів.
По-перше, солідарність: віялово відключати промисловість, але координувати це на рівні ЄС так, щоб страждали всі країни однаково, а не лише ті, які найбільше залежать від російських поставок.
І по-друге, субсидування цін, якщо вони стануть захмарними. Зазвичай це забороняється, але останнім часом багато країн ЄС активно займаються цим в умовах енергетичної війни з Росією.
"З вересня 2021 року Німеччина, Франція, Італія та Іспанія кожна окремо витратили від 20 млрд до 30 млрд євро на штучне стримування зростання цін на газ, світло і бензин", - обурюється економіст Сімоне Тальяп'єтра з дослідницького центру Bruegel.
"Таке масштабне субсидування непідйомне для платників податків і шкідливе з точки зору геополітики та енергетичної безпеки, не кажучи вже про довкілля, - пише він. - Фактично влада країн ЄС субсидує президента Путіна".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!