Вибори у Франції. Чи зможе "експодруга Путіна" перемогти Макрона
У неділю у Франції відбувається перший тур президентських виборів, які визначать, хто керуватиме другою за величиною економікою Європейського Союзу та його єдиним членом із постійним місцем у Раді Безпеки ООН - що особливо важливо, оскільки на кордоні ЄС йде війна.
Чинний президент Еммануель Макрон - лідер опитувань громадської думки. Проте його перевага в опитуваннях набагато менша, ніж на минулих виборах у 2017 році.
Наздоганяє Макрона Марін Ле Пен та її "Національне об'єднання": опитування показують, що чинний президент має перевагу всього в шість процентних пунктів у ймовірному другому турі 24 квітня.
Знову ті ж кандидати
Другий тур виборів може повторити ситуацію 2017 року.
У понеділок Марін Ле Пен отримала 48,5% голосів виборців в опитуванні громадської думки про ймовірний другий тур проти Еммануеля Макрона - це найвищий результат під час її політичної діяльності.
Деякі соціологи вважають, що ймовірність перемоги Макрона, яка вважалася останніми місяцями мало не вирішеною, тепер лежить у межах статистичної похибки.
Ті ж опитування показують, що купівельна спроможність стала головною турботою виборців на тлі різкого зростання цін на енергоносії та інфляції, що росте.
У 2017 році перед виборами Ле Пен їздила за підтримкою до ПутінаПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Ле Пен успішно зосередила на цьому свою кампанію, тоді як Макрон був більш стурбований війною в Україні та європейською реакцією на те, що відбувається.
Натомість Ле Пен, яка до останнього вважалась "другом Путіна", не надто переймається Україною, хоча і засудила напад на неї.
Хоча виборці і незадоволені економічною політикою Макрона, безробіття в країні перебуває на найнижчому рівні за останні роки, і опитані не думають, що хтось із його опонентів досяг би більшого.
Окреме питання - пенсійна реформа.
Ле Пен хоче зберегти 62-річний пенсійний поріг та знизити його до 60 років для тих, хто почав працювати до 20 років.
Макрон вважає, що підвищення пенсійного віку, за винятком зайнятих на важких чи небезпечних роботах, необхідне для того, щоб зробити пенсійну систему життєздатною та збільшити низькі пенсії.
Навіть якщо він досягне успіху, перемога з невеликою перевагою може погано позначитися і на можливості проводити подальші реформи, в тому числі і тому, що його центристська партія "Вперед, республіка", яка зазнала поразки на всіх нещодавніх місцевих виборах, може втратити голоси на парламентських виборах. в червні.
Головні кандидати на перемогу
Колишній міністр економіки, нікому не відомий Макрон став наймолодшим президентом Франції у 2017 році, менш як через рік після того, як він заснував центристський політичний рух під назвою "Вперед, республіка", і кинув виклик традиційним партіям.
П'ять років тому Макрон легко переміг Ле Пен, але, хоч він і продовжує домінувати у французькій політиці, на цих виборах 44-річного президента чекає запекла боротьба проти ультраправого опонента.
Як президент Макрон провів низку реформ, зокрема, спростив для компаній процес звільнення працівників, знизив податки і ввів жорсткі закони про безпеку для боротьби з тероризмом.
Але йому довелося відмовитися від запропонованого податку на паливо після кількох тижнів заворушень "жовтих жилетів".
Обіцянка знизити рівень безробіття з більш ніж 10% до 7% до 2022 року залишилася трохи невиконаною - завадила пандемія, хоча нині безробіття знизилося до 7,4%.
Тепер він пропонує повну зайнятість протягом п'яти років, зниження податків на 15 млрд євро (12,5 млрд фунтів стерлінгів) на рік для домашніх господарств та підприємств, та оплату своєї програми шляхом поступового підвищення пенсійного віку з 62 до 65 років.
53-річна Марін Ле Пен посіла друге місце на виборах 2017 року, і сьогодні вона знову головний конкурент Макрона.
Її прізвище та сім'я десятиліттями була синонімом вкрай правих у Франції та дружніх стосунків з Путіним.
Сьогодні, однак, украй правий електорат перебрався до табору іншого кандидата, Еріка Земмура. Це дозволило Марін Ле Пен позбавитися репутації політичного маргінала. Після поразки на президентських виборах у 2017 році вона перейменувала свою партію "Національний фронт" на "Національне об'єднання".
До того, як впритул зайнятися задоволенням президентських амбіцій, Марін Ле Пен стала депутатом Європарламенту. Її партія послідовно займає антиімміграційну та антиєвропейську позицію, яка знайшла відгук у незадоволених виборців.
Свого часу Марін Ле Пен неодноразово закликала до скасування європейських санкцій щодо Росії, які запровадили після анексії Криму.
Цього тижня зв'язки з президентом Путіним їй пригадав Макрон: не називаючи Ле Пен на ім'я, він розкритикував "інших кандидатів" за їхню "поблажливість щодо Володимира Путіна" та "фінансові відносини з Росією".
Чинний президент мав на увазі прийом Ле Пен російським лідером у Москві у 2017 році просто перед виборами і той факт, що її партія продовжує виплачувати взятий у 2014 році кредит у 9 млн євро. Його взяли у "Першому чесько-російському банку" - практично повністю російському.
На цих виборах Ле Пен обіцяє зупинити зловживання правом на притулок, провівши референдум про обмеження імміграції та заборонити носіння хіджабу в громадських місцях.
Ле Пен збирається скасувати прибутковий податок для осіб, молодших 30 років, і звільнити компанії від податкових відрахувань, якщо вони підвищать мінімальну заробітну плату на 10% для своїх співробітників.
Вона також хоче перетворити Європейський Союз на союз націй, не пов'язаний загальними законами ЄС.
Ле Пен і Україна
Марін Ле Пен з 2014 року послідовно займала проросійську позицію у питанні Криму та війни на Донбасі.
У квітні 2017 року навіть приїздила до Путіна перед самими виборами у Франції.
Зараз вона засудила війну в Україні, проте принципово не прийшла на засідання парламенту, коли там виступав Володимир Зеленський.
Як писала Європейська правда, Ле Пен сказала, що не вважає за необхідне демонструвати свою підтримку Зеленському. Ле Пен послалася на "попередні плани", щоб виправдати свою відсутність.
"Я не особливо захоплююся паном Зеленським. Я думаю, що він поводиться як глава держави, і це не повинно викликати у нас захоплення, це має бути нормальною поведінкою", - сказала вона в ефірі France Info.
"Я не буду присутньою, у мене є попередні зобов'язання, які були взяті давно", - сказала вона.
Згідно з публічним графіком Ле Пен, яка є обраним депутатом, вона давала інтерв'ю пресі.
Інші кандидати
Найпопулярніший кандидат у лівій частині спектру - агітатор-ветеран Жан-Люк Меланшон, стійкий критик економічної політики Еммануеля Макрона та видний прихильник "жовтих жилетів".
Валері Пекресс, перша жінка - голова регіональної ради Іль-де-Франс, куди входить Париж, стала кандидатом від партії "Республіканці". Вона описує себе як "на третину Маргарет Тетчер і дві третини Ангелу Меркель".
63-річний ультраправий журналіст, письменник і телекоментатор, противник імміграції та ісламу Ерік Земмур збудував кар'єру, виступаючи проти того, що він називає "політкоректним консенсусом", і тепер пропонує "відвоювати" Францію. Він балотується від партії "Реконкіста". У свій час він здавався серйозним конкурентом Ле Пен, але втратив голоси через надмірно жорстку риторику.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!