"Найміцніша валюта - це сигарети". Як виживає Херсон за російської окупації
Армянськ, російська військова техніка рухається дорогою на Херсон. 24 лютогоХерсон є єдиним обласним центром Україна, який змогла захопити російська армія. Як його мешканці виживають в умовах, що склалися?
Рано вранці 24 лютого російські танки і бронетехніка проломили український захист на адміністративному кордоні з анексованим Кримом і рушили на Херсон. Вже за тиждень обласний центр впав після штурму і нерівного бою між нечисельною місцевою теробороною і російськими військовими.
Відтоді місто контролюють російські війська.
Щоправда, такий статус не влаштовує багатьох місцевих мешканців, які декілька разів збирали велелюдні мітинги за Україну. Останні акції в березні російські військові розігнали силою: в протестувальників полетіли світлошумові гранати, розпочалась стрілянина.
Відтоді Херсон живе в невідомості. Дотепер на будівлі міської адміністрації майорить український прапор, в місті працює український мер Ігор Колихаєв, але росіяни вільно хазяйнують тут і залякують місцевих активістів. Частина з них ховається, боячись репресій, частина намагається пристосуватись до нових реалій.
ВВС News розпитала і тих, і інших. Імена героїв змінені заради їхньої безпеки.
Демонстранти перегороджують шлях російській військовій техніці на проукраїнському мітингу у Херсоні 20 березня"Страшно цікаво"
Володимир - мешканець Херсону, йому близько 30 років. До війни працював в авторемонтній сфері, а тепер "шукає себе". З міста не виїхав і поки що не планує. Виживати за умов, що склалися, йому допомагає "чорний гумор", флегматичний характер і фаталізм - мовляв, будь, що буде.
Щоправда, і обачності Володимирові не позичати. Життя в Херсоні він описує кореспонденту ВВС News в телеграм-повідомленнях, які відразу ж видаляє.
"Життя в Херсоні після приходу "визволителів" перейшло в режим "страшно цікаво / нічого не зрозуміло". Перші дні всі сиділи по домівках, дехто, зокрема і я, ходили і скупляли продукти та сигарети. Навіщо? Ніхто не знає, особливо, ті, хто в черзі стояли. В чергах часто навіть не знали, за чим стоять", - іронізує він.
Після періоду черг, за його словами, в місті настав період мародерства, а потім - період "взаєморозрахунку" - віддавали щось непотрібне замість чогось потрібного. Після того настав час, який в деяких районах триває і досі, а саме етап стихійної торгівлі.
"В акуратному режимі з'являлись спочатку одна-дві машини з чим-небудь потрібним, через тиждень додавались ще сміливці, а потім вже відкрились ринки", - пояснює Володимир.
Ринок в Херсоні. Деякі продукти суттєво підскочили в ціні, але дефіциту товарів немає.Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Тепер на ринках можна без проблем купити свіжі овочі, які везуть з південних районів Херсонщини, і продають достатньо дешево. Щоправда, один товар дуже різко підскочив в ціні. Цей факт неабияк обурює Володимира.
"Найміцніша валюта в Херсоні - це сигарети! Причому "контрабас" (контрафактні сигарети, - Ред.) набув нової форми життя: з ціни у 27 гривень за пачку перейшов до 120-150, а в деяких випадках до 180-200 гривень. На початку квітня приїхали сигарети з РФ, але їх беруть неохоче". - переказує свої страждання Володимир.
"Пиво, горілка теж є, але ажіотажу за ними нема. Сигарети - це все! Доходило до бійок біля точок з контрафактним товаром", - додає він.
Тепер черги залишились лише в магазинах АТБ і на точках роздачі російської гуманітарки. В другому випадку, зазначає херсонець, до місцевих мешканців додаються "спеціально навчені люди" для створення ефекту натовпу.
Певний час проблеми в Херсоні були і з бензином. В місті він закінчився вже на початку березня, пригадує Володимир. Пізніше ситуацію вдалось виправити, але шляхом постачання пального з території анексованого Криму. А ось дизель залишився український і його вистачає.
Також в місті виник дефіцит ліків. Це Володимир знову пояснює ажіотажем: "В перші дні наші люди скупляли все, навіть клізми!". Інша причина - росіяни блокують волонтерам шляхи поставок ліків у Херсон.
Ввести в обіг рублі не намагаються
Щодо поведінки російських військових, то Володимир намагається ретельніше підбирати слова:
"Здебільшого поводяться адекватно, з мирними мешканцями розмовляють спокійно, по місту їздять, дотримуючись правил дорожнього руху. Але на демонстраціях їх терпець уривається. Були і затримання і поранення, і гранати".
Росіяни також стежать за дотриманням комендантської години в місті та конфіскують машини у порушників. Крім того, вони перевіряють на своїх блокпостах паспорти у місцевих і звіряють їх з якимись списками. Також росіяни не намагаються ввести в обіг рублі, а міняють на ринку долари і скупляються за гривні, каже місцевий мешканець.
Зовсім інша поведінка в бійців з "ДНР", яких також перекинули в Херсон, розповідає Володимир. Вони часто поводяться агресивно, зухвало і хамлять місцевим.
Щоправда, каже Володимир, і херсонці себе скривдити не дають.
"Був випадок на ринку. Наш чолов'яга подарував їм похоронний вінок, бо ж вони хотіли, щоб їх з квітами зустрічали. Вони образились. Ледь-ледь відбили у них чоловіка наші бабусі", - розповідає він.
Володимир каже, що багато херсонців вже виїхали або планують це зробити найближчим часом. Сам він поки що в місті залишається, але ситуація, за його словами, "стрьомна".
В режимі небезпеки
Катерина - молода дівчина, херсонка. Зараз їй страшно і тривожно за своє місто. Але, наголошує вона в розмові з ВВС News Україна, їй зовсім не було страшно разом з однодумцями виходити на мітинги проти окупації.
Такі акції ділились на два типи: щоденні, на яких були присутні близько 100-200 громадян, переважно мешканців центру міста, і "святкові", які відбувались рідше, але на яких було кілька тисяч мітингувальників.
"Перший раз я вийшла на мітинг 13 березня - в День визволення Херсона від фашистських загарбників. Було десь 10 тисяч людей, яблуку ніде було впасти. Я ніколи не бачила стільки людей на акціях в нашому місті", - пригадує Катя.
Мітинг у Херсоні 13 березняНаступна її акція була через кілька днів. Це був щоденний мітинг, на якому було менше людей, але саме тоді росіяни застосували проти них гранати і димові шашки. Катерина згадує, що разом з мамою вони гуляли в центрі міста й вирішили доєднатись до мітингувальників.
Коли почався розгін акції, вони заховались у провулку поруч, за кінотеатром "Україна". Через пару хвилин саме туди полетіли сльозогінні гранати.
"Це було не так страшно, як здається. Наче перцевим балончиком в очі попирскали", - згадує вона.
За її словами, єдиного організатора патріотичних акцій в Херсоні немає, громадяни самі координуються через соцмережі. З'явилось багато волонтерів, які роздають українську символіку або роблять патріотичний мейкап охочим.
"В ці дні національна символіка стала дуже мотивуючою для мене. Гімн наш став молитвою, а прапор - щитом", - каже Катерина.
Щодо російських військових, які присутні у місті, то херсонка каже, що вони переважно розміщуються біля захопленої обладміністрації, місцевої телекомпанії і телевежі. Саме там вона стикнулась із ними лицем до лиця перший раз.
"Вони були під телевежею, дуже багато їх там стояло. Ми з мамою, коли там ходили, їх посилали. Буквально", - не без гордості додає дівчина.
Репресії щодо херсонців росіяни проводять "точково", вважає Катя. Наприклад, майже не затримують рядових учасників мітингів, але активно шукають журналістів, волонтерів, колишніх військових і співробітників СБУ.
Свідками двох таких затримань у власному будинку була і Катерина. В її домі колись роздавали квартири працівникам СБУ, тому він став об'єктом пильної уваги росіян.
Одного дня вона почула, як у квартиру поряд хтось намагається потрапити. Там проживає родина колишнього учасника АТО: чоловік, дружина і їхня 20-річна донька. До них вдерлися російські силовики.
Голову родини затримали, а у квартирі провели обшук. Маму і доньку росіяни допитали, порадивши перед тим "не боятись їх".
"Вони їм сказали: "Женщин надо любить, а не насиловать и убивать. Так что не бойтесь нас!".
Наступним затриманим виявився чоловік із сусіднього під'їзду. До полону він був веселою і життєрадісною людиною, згадує Катя, а після - став мовчазним, блідим і "сірим".
Херсонці неодноразово виходили на акції протесту проти російської окупаціїЗа словами Катерини, одного разу росіяни намагалися затримати її знайому літню жінку, яка вийшла на свій балкон в чорній шапці, щоб набрати картоплі. Військові РФ подумали, що це чоловік, який за ними шпигує, і почали штурмувати квартиру.
"Спочатку вона не відчиняла двері росіянами, але через декілька хвилин передумала і відчинила. Дуже вчасно - на зворотному боці дверей вони вже причепили вибухівку, щоб її підірвати і почати штурм квартири", - розповідає Катя.
За її спостереженнями, російські військові, які перебувають у Херсоні, справді вірять в те, що "визволяють місто" і нібито мстяться Україні за "8 років Донбасу".
Крім того, вони постійно кажуть, що "Херсон - це бідне місто, де всі наркомани". І нібито саме вони ходять на мітинги, хоч насправді хочуть бути з Росією.
"Але це, трясця їм, зовсім не так!" - не стримує емоцій Катерина. Вона боїться, що Кремль не відмовився від планів зі створення "ХНР", тобто "Херсонської народної республіки", і готується їх втілити в життя.
Станом на 9 квітня відомо про викрадення вже близько 100 місцевих мешканців Херсону, їхня доля невідома.
Примарна влада
У Херсоні немає однозначно трактування, хто є владою у місті. З одного боку, тут перебуває законно обраний мер Ігор Колихаєв зі своєю командою, працюють комунальні служби, муніципальна варта й інші органи місцевої влади.
З іншого боку, російські військові створили тут свою комендатуру, захопили адміністративні будівлі й публічно заявляють, що "підтримують правопорядок і безпеку" в місті.
"Я з ними не комунікую", - каже Колихаєв в коментарі ВВС News Україна на питання про співпрацю з росіянами.
Мер Херсона Ігор Колихаєв залишився в окупованому місті. Він каже, що займається забезпечення його життєдіяльності.Мер запевняє, що свідомо лишився в місті, щоб підтримувати його життєдіяльність і забезпечувати роботу комунальної інфраструктури. За його словами, зараз ця сфера функціонує майже в повному обсязі.
Також вдалося запустити онлайн-навчання в школах. Мер запевняє, що тут немає такої ситуації, як в Мелітополі, де росіяни змушують навчати українських школярів за програмою РФ. Вдалось також забезпечити Херсон продуктами і потроху вирішується питання з доставкою ліків.
Публічну заяву радника голови Офісу президента Олексія Арестовича, що "росіяни вже готують Херсон до здачі", мер сприймає зі скепсисом.
"Я поки що такого не бачу. Найближчі бойові дії йдуть за 30-60 км від міста, тобто не в його передмісті. Але ефект від заяви Арестовича є. Люди почали активніше виїжджати з Херсону, бо бояться початку бойових дій в місті. А я зі свого боку розпорядився перевірити і підготувати бомбосховища", - каже він.
Ще одна загадка міста - де подівся голова Херсонської обласної адміністрації Геннадій Лагута. Він понад місяць не з'являється в публічному полі і не коментує ситуацію в регіоні. Деякі ЗМІ написали, що начебто Лагута залишив Херсон ще в перший день вторгнення. Мер Колихаєв на питання, де перебуває голова ОДА, порадив BBC News Україна звернутись з цим питанням в Офіс президента.
"У голови ОДА є безпосередній керівник в Офісі президента. Я думаю, там мають знати, де він", - сказав міський голова.
Отримати коментар Лагути нам не вдалось, але джерело серед співробітників обладміністрації запевняє, що заяви про начебто втечу губернатора неправдиві.
"Він нікуди не втік. Те, що він не сидить в обладміністрації, то це, відповідно з нормами воєнного стану, чиновники повинні покинути адмінбудівлі і знаходитись в штабі. Он в Миколаївській ОДА сиділи і ви бачили до чого це призвело? Лагута перебуває в штабі, але де це, я не можу вам сказати. Він на території області", - зазначили співрозмовниця.
За її словами, Лагута перебуває у постійному контакті з ОП і Кабінетом міністрів і займається вирішенням питань життєзабезпечення Херсонщини.
Співробітниця ОДА не приховує, що дуже боїться за своє життя і розраховує, що прогнози Арестовича про швидке звільнення Херсона скоро збудуться. Щоправда, як і мер Колихаєв, вона поки що не бачить ніяких ознак цього.
"Росіяни не відходять, техніка день і ніч заїжджає. Але, дай Бог, буде так, як сказав Арестович. Ми дуже віримо йому, дуже!" - майже в розпачі додає вона.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!