agropolit.comБізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства
Перемогти у війні буде важко без функціонування бізнесу, який дозволяє українцям забезпечувати себе та підтримувати Збройні сили. Що відбувається з українськими підприємствами після місяця війни?
За місяць війни український бізнес втратив більше ніж за два роки пандемії. Обсяг завданої шкоди та довгострокові наслідки оцінити важко, адже бойові дії на території нашої країни все ще тривають.
За оцінками Національного банку, під час війни економіка України втрачає 50% "невиробленого" ВВП. Тобто, кожен тиждень коштує національній економіці понад 50 млрд грн. І це без втрат від руйнувань.
МВФ оцінює втрати України через військове вторгнення російських окупантів на рівні 35% ВВП.
Чимало підприємств опинилися у районах активних бойових дій і змушені були евакуюватися в більш безпечні регіони або взагалі припинити роботу. Але навіть ті бізнеси, які відносно далеко від постійних обстрілів, потерпають через проблеми з логістикою та нестачу сировини.
Як свідчать данні опитування ЄБА лише 17% компаній працюють у повному обсязі, а кожна третя не працює. Втім третина підприємців, попри призупинену роботу, планують відновити діяльність. Приблизно такі ж результати показали й опитування інших організацій.
"Компаніям, що надають послуги та мають іноземних клієнтів, представникам інтелектуальних та креативних професій легше виїхати та відновити роботу у відносно безпечному місці. А от виробничі, логістичні підприємства, аграрії мають територіальну прив’язку та обмежені у своїй мобільності", – констатує виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.
Навіть в умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки та давати країні ресурс для продовження оборони. Цю тезу в останній тиждень повторюють майже всі представники уряду.
В якому стані зараз українські підприємства, хто зазнав найбільших втрат, і чи здатен бізнес оперативно відновитись?
Аграрії
Чи не в найгірших умовах опинилися аграрні підприємства. Їх бізнес прив’язаний до конкретної території, а роботи в полі чи тваринництво не можна відкласти на невизначений термін, або перенести.
За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Андрія Дикуна, наразі ринок страждає від дефіциту робочої сили, пального, добрив та оборотних коштів.
Чимало працівників фермерських домогосподарств мобілізовані або пішли в тероборону. Значну частину пального ми імпортували з Росії та Білорусі, поставки з яких зупинились з першими ракетними обстрілами по українських містах з території цих країн.
В той же час окупанти заблокували морський шлях, через який можна було з легкістю компенсувати нестачу палива закупівлею в інших країнах.
Нагодувати країну в умовах війни. Як українські аграрії готуються до нового сезону
Через обстріли росіянами портів аграрії не можуть продати зерно. Їм бракує обігових коштів для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту. Крім того, ціни на ці та інші товари суттєво зросли.
У південних регіонах України вже розпочали посівну. Аграрії Одеської області на 21 березня засіяли понад 22 тис га площ із 750 тис га запланованих. У Миколаївській області також розпочали польові роботи у тих районах, де не ступала нога окупантів.
Україна залишиться з хлібом у будь-якому разі, запевняють в уряді.
А от якою буде ціна зерна у світі, залежить від того, чи будуть і далі падати снаряди на голови українським аграріям.
ІТ-ринок
ІТ-галузь очікувано виявилась найбільш стійкою. Карантин добре підготував компанії до найгіршого із можливих випробувань – війни.
Як повідомив ЕП виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, майже всі компанії (92%) серед їх учасників, заздалегідь мали чіткі плани дій на випадок форс-мажорних обставин.
"Частково вже була проведена релокація ключових співробітників до офісів компаній в європейських країнах. Після початку війни компанії оперативно провели евакуацію людей: забезпечили транспорт, поселення та організували робочі місця в найбільш безпечних регіонах країни", – каже Васюк.
"При цьому бізнес-процеси в компаніях настільки добре побудовані, що є навіть випадки, коли великий реліз нового продукту відбувся прямо на другий день війни", – додає він.
ІТ-галузь допоможе Україні вистояти у війні: опитування найбільших гравців
Багато ІТ-компаній мали офіси за кордоном, тож після початку війни частина працівників просто переїхала туди.
За словами Васюка, окремі компанії навіть наполягали на релокації фахівців і фінансували це, а інші – надавали підтримку у випадку, якщо сам фахівець бажав переїхати.
Втім більша частина ІТ-фахівців залишається в Україні та працює з безпечних регіонів.
Для працівників, які залишилися, Васюк називає три ключові проблеми, які можуть негативно вплинути на ефективність роботи експортного ІТ.
Перша – це поступове сповільнення економіки, зокрема, обмеження роботи банківської системи. Друга – загроза деградації цифрової інфраструктури, тобто потенційні обмеження доступу до інтернету через можливі пошкодження телеком мережі або електроживлення. Третя – мобілізація фахівців, більшість із яких – чоловіки.
Енергетика
За три тижні після повномасштабного військового вторгнення РФ енергосистема України приєдналася до енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E. До того у критичних випадках вся країна, крім трьох західних областей, залежала від поставок електроенергії з країни-агресора та її васала – Білорусі.
Проблем із генерацією електроенергії в Україні немає. У найбільшому операторі маневрових потужностей – Дтек – повідомили ЕП, що майже всі ТЕС компанії наразі працюють у штатному режимі.
Виключення становить лише Луганська ТЕС, зупинена раніше через військові дії в області та частково Запорізька ТЕС, яка перейшла на газ та працює мінімальним складом обладнання через пошкодження мосту та зупинку залізничного сполучення в регіоні.
"Критичної температури ЧАЕС досягне за сім діб". Голова "Енергоатому" про ситуацію на захоплених окупантами АЕС
"Наразі теплоелектростанції забезпечені паливом. Компанія прийняла на свої ТЕС вже близько 17 тисяч тонн вугілля із 60 тисяч тонн імпортного, передбаченого в рамках контракту з вугледобувним підприємством Bogdanka (Польща)", – повідомили у Дтек.
Запорізька атомна електростанція – єдина повністю працююча АЕС з тих, які опинилися під контролем окупантів – продовжує працювати та давати електроенергію в об’єднану енергосистему України.
Металургія
Металургійний ринок у скрутному становищі через залежність від експорту продукції морем. Більшість підприємств галузі зосереджені у південно-східній частині України, де тривають активні бойові дії.
Підприємства не мають можливості відвантажувати готову продукцію через заблоковані порти і морські шляхи. Деякі заводи, наприклад, "Азовсталь" у Маріуполі, почали консервувати ще у перший день війни, 24 лютого.
Корупція, лобізм та погрози. На чому тримається газова монополія режиму Путіна
В найбільшому операторі цього ринку – компанії "Метінвест" – повідомили, що металургійні підприємства Маріуполя, а також "Запоріжсталь" та "Запоріжкокс" знаходяться у режимі гарячої консервації. "Запоріжвогнетрив" – в режимі тимчасової консервації технологічного обладнання.
Авдіївський коксохімічний завод зазнав масованого обстрілу і також працює у режимі часткової консервації.
Під обстрілами була і "Азовсталь", проте наразі повністю встановити ступінь пошкоджень там неможливо.
ГОКи та інші підприємства працюють в штатному режимі. Компанія продовжує платити заробітну плату співробітникам.
Логістика
Логістичний ринок зазнав значних втрат через те, що чимало територій опинилися відрізаними від сполучення.
В компанії "Нова пошта" ЕП повідомили, що за перший тиждень війни обсяги доставки впали на 95%.
"Наш бізнес дуже постраждав, як і вся економіка країни. Багато терміналів та відділень зачинилися через постійні обстріли. Відбулися масові переміщення співробітників та клієнтів. У людей змінилися пріоритети, як наслідок, впав попит на товари, які раніше ми доставляли", – зазначають у компанії.
Якщо до війни "Нова пошта" щодня перевозила близько 1 млн посилок, то в перший тиждень бойових дій цей показник впав у 20 разів – близько 50 тис посилок на день.
В "Нова пошта" додають, що компанія продовжує працювати у всіх областях, проте частину відділень довелося закрити. Зараз компанія поступово відкриває відділення там, де це відносно безпечно.
"Ми запустили 29 сортувальних станцій зі 141, і відкрили 1600 відділень по всій країні та 1500 вуличних поштоматів у 16 містах, обласних центрах. Це лише п'ята частина нашої мережі, проте ми працюємо над відновленням роботи відділень у тих місцях, де це безпечно", – зазначають в компанії.
Їм закрили шлях в майбутнє: як ламають Росію технологічні санкції
Найскладніша ситуація у Харківській та Київській областях, де залишилось близько 15% штату, які вийшли працювати у відділення.
У "Новій пошті" зазначають, що основною проблемою зараз є заблоковані через блокпости дороги, перевірки документів у водіїв та на вантажі, розбиті мости. Багато магістральних шляхів зруйновані та доводиться шукати нові логістичні шляхи. Крім того, в Україні діє комендантська година і в нічний час автомобілі не можуть рухатися, що виключає цілодобову доставку.
"Ми весь час намагаємося мінімізувати ризики водіїв: ретельно плануємо маршрут, враховуючи всі можливі небезпеки та гарячі точки, в режимі он-лайн відстежуємо реальну ситуацію на дорогах. У разі потреби – оперативно змінюємо маршрут, інструктуємо. Це все ускладнює пересування та як наслідок терміни доставки зростають до 3-6 днів", – повідомили в "Нова пошта".
Страховий ринок
Нелегкі часи переживає й ринок страхування. Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський зазначає, що дві третини компаній мають падіння надходжень на 50-90%.
"На ринку лише 5% компаній, які продовжують діяльність без проблем. Це ті, в кого офіси є лише на заході України. Близько 60% компаній мають проблеми та збої в роботі, але вони продовжують працювати. Майже третина мають перебої в роботі та можуть працювати частково. 10% компаній не можуть продовжувати діяльність", – пояснює Черняховський.
5 відповідей про економіку на війні: курс гривні, банки, сума збитків
Чверть компаній має підрозділи й офіси у регіонах, які постраждали від російської агресії. Асоціація Черняховського провела опитування, яке показало, що 23% компаній мають суттєві пошкодження офісів і роботу там вже неможливо відновити.
У 80% страхових компаній обсяг фінансових надходжень скоротився на понад 50%.
"Морське страхування не працює, бо зараз неможливо ні зайти, ні вийти з українських портів. Страхування вантажів – досить проблематично, авіастрахування – зупинилося, туризму немає, медичне страхування ще якось тримається, автострахування теж майже немає", – зазначає Черняховський.
Резерви страховиків знаходяться в таких активах, як депозити та державні облігації, тож компанії не можуть швидко конвертувати їх у кошти. При цьому страхові випадки трапляються частіше, ніж раніше.
За словами Черняховського, при збереженні такої ситуації, компаніям доведеться звільняти працівників або відправляти їх у довгострокові відпустки. Оскільки нові договори не укладаються, то будуть потрібні лише бухгалтери й працівники, які займаються врегулюванням страхових випадків.
Основна проблема — людський капітал
За даними ООН, на 15 березня з України виїхали майже 3 мільйони громадян. Трохи менше половини з них – люди працездатного віку. Майже всі – жінки.
Велика кількість чоловіків працездатного віку була мобілізована, ще частина – переїхали у відносно безпечні регіони. Тож бізнес, який не може релокуватися, потерпає від нестачі робочих рук.
За даними дослідження Advanter.Group, для 48% підприємств малого і середнього бізнесу, які взяли участь в опитуванні, перевезення виробництв неможливе. Ще 31% не встигли перевезти працівників. Лише трохи більше ніж 20% здійснили часткову релокацію бізнесу або ще в процесі.
Опитано 245 підприємств малого і середнього бізнесу, 11-13 березня 2022 року, вся Україна
джерело: Advanter.GroupПроблема мобілізації працівників особливо актуальна для сфери послуг.
"Найгостріша на сьогодні тема – мобілізація фахівців без військового досвіду, які входять до мобілізаційного та громадського резервів. З перших днів вторгнення окупантів майже всі айтішники, які мали бойовий досвід та готові взяти в руки зброю долучились до ЗСУ. Решта, продовжує боротьбу з ворогом на кібер-фронті та біля комп'ютерів на своїх робочих місцях", – пояснює виконавчий директор Асоціації IT Ukraine.
Знайти роботу в умовах війни: як українцям працевлаштуватись в країнах ЄС
Васюк додає, що практика масового призову айтівців створює загрозу для подальшого існування української ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валютних надходжень.
Проблема нестачі персоналу актуальна і для галузей, які забезпечують населення товарами критичної необхідності – ліками й продовольством.
"Багато аптек залишаються закритими, оскільки частина українців емігрувала в безпечніші місця, у тому числі фармацевти та медики. Тому зараз відкрито чимало вакансій, і аптечні мережі радо приймають на роботу студентів за фахом та інших спеціалістів, кваліфікація яких дотична до фармацевтики", – зазначають у "Аптечній професійній асоціації України".
Яка підтримка від держави необхідна бізнесу
Співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач вважає, що держава повинна першочергово підтримати виробників харчових продуктів, аптеки та фармвиробників, виробників сільськогосподарської продукції (особливо в період посівної кампанії), а також легку промисловість.
"Допомога має йти всім бізнесам. Але зазначені сфери мають важливий ефект для виживання країни прямо зараз", – пояснює Длігач.
Держава активно закликає бізнес, який перебуває у відносно спокійних регіонах, відновлювати роботу. Уряд знизив податки, дозволили платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої групи сплата ЄСВ стала добровільною.
"Найбільш актуальні способи підтримки для великого бізнесу наразі це анонсовані податкові пільги, близько половини опитаних нами компаній планують ними скористатись", – зазначає Анна Дерев’янко.
Серед пропозицій бізнесу – скасування переліку критичного імпорту, як суттєвої перепони для ведення розрахунків з постачальниками та покупцями, сприяння пожвавленню імпорту-експорту, логістична підтримка та спрощення митних процедур (вимог до повноти переліку додаткових документів).
Для експортних підприємств, надзвичайно важливим є відновлення відшкодування ПДВ по експорту.
"Компанії потребують відновлення здійснення розрахунків з іноземними контрагентами для поповнення власних обігових коштів та забезпечення сировиною виробництва", – каже Дерев’янко.