"Нам що, воювати з НАТО?" Путін невдоволений відповіддю Заходу про Україну
Президент Росії Володимир Путін вперше публічно прокоментував відповідь США та НАТО на гарантії безпеки, яких вимагає Кремль. Він зробив це після особистої зустрічі з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном у Москві.
Зі слів Путіна випливає, що відповідь йому не сподобалася.
Він сказав, що основні побажання Росії проігнорували.
"Уважно аналізуємо отримані 26 січня від США та НАТО письмові відповіді. Але вже зараз зрозуміло, і я поінформував про це пана прем'єр-міністра, що принципові російські стурбованості виявилися проігноровані", - сказав Путін, якого цитує "Інтерфакс".
"Ми не побачили адекватного врахування трьох наших ключових вимог щодо недопущення розширення НАТО, відмови від розміщення ударних систем озброєння поблизу російських кордонів, а також повернення військової інфраструктури блоку в Європі до стану 1997 року, коли було підписано основний акт Росія-НАТО", - наголосив він.
"Нам обіцяли не просувати інфраструктуру блоку НАТО на схід. Всім це добре відомо. Сьогодні ми бачимо, де є НАТО - Польща, Румунія, країни Прибалтики", - заявив російський президент.
Альянс у ході серії переговорів про безпеку з Росією наголошував, що дотримуватиметься принципу "відкритих дверей".
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Путін заявив, що цей принцип ніде не закріплений документально.
"От кажуть - політика "відкритих дверей". Вона звідки взялася? Де вона прописана? Ніде", - сказав президент Росії.
Він послався на статтю 10 Договору від 1949 року про створення НАТО, в якій написано, що альянс за погодженням з усіма учасниками може приймати інші європейські країни до цієї організації.
"Може, але не зобов'язаний. І ті ж самі США, і та ж НАТО можуть сказати, зокрема й Україні: "Ми хочемо забезпечити вашу безпеку, ми цінуємо її. Ми поважаємо ваше прагнення, але ми не можемо вас прийняти, тому що у нас є інші, вже прийняті міжнародні зобов'язання". Що ж тут незрозуміло чи навіть образливо для України?" - сказав Путін.
Вступ України до альянсу, за його словами, може призвести до воєнного конфлікту НАТО та Росії через Крим.
"Уявімо, що Україна є членом НАТО, напхана зброєю, стоять сучасні ударні системи, як у Польщі та Румунії, і починає операцію в Криму, зараз не говорю навіть про Донбас, - продовжив Путін. - Уявімо, що Україна - країна НАТО і починає ці військові операції. Нам що, воювати з блоком НАТО? Хоч хтось про це хоч щось подумав? Схоже, що ні", - сказав Путін.
Перед тим США та Росія стикнулися на майданчику Ради безпеки ООН, де було обговорення кризи навколо України.
Розмова Блінкена та Лаврова
Перед тим держсекретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові з керівником МЗС Росії Сергієм Лавровим закликав Москву відвести війська від кордону з Україною та попередив про "швидкі та серйозні наслідки" у разі російської агресії.
Лавров же заявив, що США у сфері безпеки вважають за краще концентруватися на "важливих, але другорядних питаннях".
Як зазначається у повідомленні на сайті Держдепартаменту, метою розмови було обговорити письмову відповідь США на пропозиції Росії з питань безпеки.
Блінкен заявив, що США готові спільно з союзниками та партнерами "продовжувати предметний обмін думками з Росією з питань взаємної безпеки".
Влада США, за словами держсекретаря, зберігає відданість "суверенітету та територіальній цілісності України, а також праву всіх країн визначати свою власну зовнішню політику".
Також держсекретар закликав Росію до негайної деескалації та відведення військ та техніки від кордонів України.
"Він підкреслив, що подальше вторгнення в Україну зустрінуть швидкими і серйозними наслідками, і закликав Росію йти дипломатичним шляхом", - повідомляють у Держдепі.
Пропозиції Росії та відповідь США
У січні Росія провела серію переговорів із країнами Заходу з питань європейської безпеки. Приводом для переговорів стали опубліковані МЗС Росії наприкінці минулого року проєкти договорів зі США та НАТО щодо гарантій безпеки, на які Москва зажадала письмову відповідь.
Серед іншого, Москва зажадала від НАТО відмовитись від розширення на схід, не приймати в альянс колишні країни СРСР, у тому числі Україну, відмовитися від будь-якої військової співпраці з ними, а також повернути свої війська на позиції 1997 року, коли до альянсу ще не вступили країни Центральної та Східної Європи.
На Заході ці вимоги назвали ультиматумом, тому що їх опублікували на тлі зростання напруги на кордоні з Україною та стягування до неї російських військ.
Російська сторона при цьому неодноразово заявляла, що не має наміру розпочинати військову агресію проти України і що має право захищати свою безпеку.
21 січня Лавров та Блінкен провели зустріч у Женеві - вона стала останнім етапом серії переговорів США та НАТО з Росією. Раніше у Женеві вже зустрічалися їхні заступники, але тоді представники США та НАТО відмовилися навіть обговорювати юридичні гарантії відмови від розширення НАТО, які вимагає Москва.
26 січня США передали Росії свою письмову відповідь на її пропозиції у сфері безпеки. Як заявив Блінкен, публікувати текст відповіді Вашингтон не має наміру, аби залишити можливість для переговорів. При цьому він ще раз наголосив, що США і далі наполягають на принципі відчинених дверей НАТО, попри вимоги Москви.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!