"Їх уб'ють – і ми зникнемо". В амазонському племені лишилося троє людей

"Я за них хвилююся. Якщо їх уб'ють - нас більше не залишиться". Коли Рита Піріпкура говорила з нами у вересні, мені найбільше запам'яталася її інтонація - так кажуть люди, які здалися.
Вона говорить про свого брата Байта і племінника Тамандуа. Разом з Ритою, вони - три останні члени племені Піріпкура. Це плем'я, як кажуть експерти, може зникнути найближчим часом через вирубку лісів та скотарство.

Рита регулярно контактує з навколишнім світом, а Байта і Тамандуа проводять свої дні в ізоляції, блукаючи лісами Амазонки. Проте навіть тут їм загрожує небезпека, вважає Рита.
Битва, в якій неможливо перемогти
Резервація племені Піріпкура розташована у штаті Мату-Гросу, одному з центрів бразильського сільського господарства. "Чорні лісоруби" та фермери захоплюють їхню територію, хоча резервація, де живуть племена, формально захищена законом.
Плем'я Піріпкура вже багато десятиліть бореться за право жити на своїй землі, але останнім часом їхню резервацію знищують прискореними темпами: у листопадовій доповіді з фотодоказами незаконної вирубки лісу одна з неурядових організацій стверджувала, що лише з серпня 2020 до липня 2021 року в цьому районі вирубали 24 кв. км лісу.
Це площа, що дорівнює трьом тисячам футбольних полів.
Інші племена аборигенів теж борються з експансією шахт, ранчо та з вирубкою лісів Амазонії, але Піріпкура сьогодні перебуває в особливо тяжкому становищі.

"Вони можуть загинути протягом кількох днів", - каже Сара Шенкер, співробітниця лондонської неурядової організації Survival International, яка виборює права аборигенів.
"До Байти та Тамандуа підбираються все ближче" - додає вона.
Є докази, що зовнішні сили швидко захоплюють резервацію, каже Леонардо Ленін - колишній координатор бразильської урядової агенції допомоги племенам Funai, яка працює у штаті Мату-Гросу.

Сьогодні Ленін - генеральний секретар "Обсерваторії з прав корінного населення" (OPI) - однієї з організацій, які підготували доповідь про життя племені Піріпкура. Він каже, що сліди вирубки лісів помітні лише за п'ять кілометрів від місць, де з'являлися Байта та Тамандуа.
Ця відстань може бути безпечною, але, враховуючи розмір резервації, майже 2,5 тис. кв км, зрозуміло, що лісоруби підібралися дуже близько.
"Вони у серйозній небезпеці, у цьому сумнівів немає, - каже Леонардо Ленін. - Також ми чули про погрози на адресу інспекторів OPI та Funai".
Проблеми племен
Піріпкура - одне з племен, які експерти називають ізольованими або неконтактними - це цілі малі народи або групи, які не мають регулярних контактів із сусідами або зовнішнім світом.

За оцінками вчених, таких племен у світі понад 100 і більше половини з них - в Амазонії.
Така ізоляція - це часто результат конфліктів із чужинцями, і плем'я Піріпкура у своїй історії теж пройшло через безліч таких конфліктів.
У 1970-ті десятки членів племені загинули - або від рук чужинців, які прийшли на їхні землі, або через звичайні для нас захворювання, наприклад, простудні, які виявилися для них смертельними.
Рита бачила, як убили дев'ять її родичів, а тим, хто вижив, довелося тікати.
Внаслідок зіткнень серйозно зменшилася не лише чисельність племені, а й спосіб життя Піріпкура.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"У їхній мові є слова, що описують сільськогосподарські роботи, це може вказувати на те, що вони мали подобу аграрного суспільства", - говорить Леонардо Ленін.
"Однак з 1970-х плем'я перетворилося на мисливців-збирачів, - додає він. - Для них постійно пересуватися - спосіб вижити".
Коли агентство Funai вперше зв'язалося з Піріпукра у 1984 році, його співробітники нарахували 15-20 людей на всю резервацію.
Проте починаючи з 1990-х, помічали лише Байту та Тамандуа.
Фабриціо Аморім - експерт із ізольованих племен, який працює з Піріпкура, каже, що чоловіки раніше згадували про "родичів", які теж блукають лісами Амазонії.
"Проблема в тому, що вони вже багато років не говорять про цих родичів. Це не обов'язково означає, що вони померли, але це явно не дуже добрий знак", - додає Аморім.
"Ми не можемо сказати напевно, що Піріпкура більше не залишилося, тому берегти їхню резервацію вдвічі важливо", - говорить він.

Ворожий президент
Захисники прав корінних племен покладають відповідальність за знищення резервації Піріпкура прискореними темпами на президента Жаїра Болсонару.
Ще до обрання президентом у 2019 році Болсонару висловлювався за розширення комерційної експлуатації Амазонії, хоча право аборигенів на свою землю гарантує бразильська конституція.
1998 року тоді ще конгресмен Болсонару в інтерв'ю газеті Correio Braziliense висловив жаль, що бразильські військові "не так ефективно винищують корінні народи", як їхні американські колеги.
Президент вважає, що корінні бразильці, яких у країні близько 1,1 млн із 213 млн населення, за даними бразильського бюро статистики, не повинні володіти 13% площі Бразилії, хоча їхнє право на землі прописано в конституції 1988 року.
Правозахисники кажуть, що кількість зіткнень лісорубів та фермерів з амазонськими племенами з моменту приходу Болсонару до влади зросла.
Проблеми із законодавством
Землі Піріпкура зараз формально захищені Указом про захист території, який стосується земель аборигенів та передбачає їхню демаркацію.

Це власне захисна грамота для аборигенів. Але демаркацію земель слід періодично продовжувати. І якщо раніше документ діяв одразу на строк до трьох років, то зараз - лише на пів року.
"Це скорочення терміну надсилає неправильні сигнали і дає загарбникам надію на те, що рано чи пізно вони зможуть отримати всю землю аборигенів", - каже Аморім.
Ще одна важлива для долі племен подія сталася у грудні 2020 року - бразильська державна геологічна служба почала публікувати докладні карти покладів мінеральних ресурсів у Бразилії, зокрема золота.
Перші карти - про поклади в штаті Мату-Гросу, де розташована резервація Піріпкура.

У заяві агентства Funai, яке є у розпорядженні ВВС, йдеться, що воно надає племені Піріпкура всю можливу допомогу у захисті території та медичних послуг.
"Також проводяться спільні операції з іншими агенціями, націлені на протидію порушникам", - йдеться у заяві.
Рита впевнена, що цього недостатньо, щоб захистити її плем'я.
Вона живе неподалік рідної резервації, з чоловіком з племені Каріпуна. Іноді вона допомагає держагентству в експедиціях Мату-Гросу. Однак з початку пандемії вона не була в рідній резервації та боїться, що залишилася останнім членом свого племені.
"Щоразу, коли я заходжу в резервацію, я бачу все більше повалених дерев. Там дуже багато чужинців", - каже вона.
"Вони можуть легко вбити мого брата та племінника".