Книга року ВВС. Революційні паралелі в романі "Магнум"
Читацька рецензія Євгенія Литвака на книгу "Магнум" Іллі Макаренка, яка увійшла до Довгого списку у номінації "Книга року ВВС-2021".
Одвічне для українців питання "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", яке свого часу поставив Панас Мирний разом з братом Іваном Біликом у своєму соціально-психологічному романі, знаходить відлуння й у сучасній українській літературі.
Хоч відповідь на нього й відома (і не тільки завдяки книзі Іова), але письменник Ілля Макаренко все ж таки присвячує йому цілий роман (не науково-популярний нарис на кшталт Катерини Липи) - "Магнум".
Назва твору досить промовиста та дає можливість читачеві порозмірковувати: чи йтиметься про зброю (а саме цей поверхневий смисл зчитається більшою частиною читачів), чи йтиметься про величне, як велить латина, чи й зовсім про пошуки філософського каменя (Magnum Opus), себто, про пошуки істини в одвічному для українців питанні, озвученому вище.
У романі йдеться про Революцію Гвоздик в 1974 році в Португалії. Це безкровний переворот, внаслідок якого диктатура змінилася на ліберально-демократичний устрій.
Варто зауважити, що пан Макаренко описує події в Португалії ніби зсередини. Це вкрай важливо для якості наративу: візит до Португалії та знайомство з її культурою, менталітетом португальців стали чинником об'єктивності художнього світу роману. Це героїчне минуле, приклад величного подвигу (тут тавтологія буде обґрунтованою), а подвиг не має національності. Подеколи під час читання виникали асоціації з романом "Місто" В. Підмогильного, але лише на рівні образу самого міста - Лісабона - як матриці подій.
Головний герой (оповідач) хоче втекти з Києва. До Лісабона потрапляє завдяки Антоніні, яка вже освоїлася в Португалії, тому з часом для головного героя нове місто стає ріднішим за Київ та Донецьк. Події твору розгортаються у двох часових площинах: це паралель між Революцією Гвоздик та Революцією Гідності в Україні. Дійсно, все пізнається у порівнянні. Приклад чужого подвигу та подальший наполегливий поступ не завадив би багатьом українцям, і з цим важко не погодитися.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Прикметною деталлю, крім безкровності португальської революції, звісно, є те, що переворот здійснив Отело Сарайва де Карвалью разом з трьома сотнями офіцерів. Це буквально історія про 300 спартанців, але на цілі епохи пізніше. І ця паралель могла б "зіграти" і стати паливом для українського патріотизму, але є одне "але".
Або роман "Магнум" ˗ це етнографічний нарис, створений з метою ознайомити українського читача з португальською культурою, або чергова серія з циклу "добре там, де нас нема" (хоча в цьому романі ми є, але з португальським "нальотом"). Річ не в тім, що про чужий героїзм говорити не варто, річ у тім, що про свій ще сказано замало… І якщо покопирсатися в анналах історії, то знайдемо своїх 300 спартанців.
Автор роману каже: "Мине ще сорок років, і молодь вивчатиме Революцію Гвоздик двома рядками у підручнику". На жаль, про деякий безпрецедентний український героїзм в підручниках з історії України сказано менше, ніж двома рядками. І подеколи український читач чекає саме від художньої літератури, що та виправить цю нестачу рядків, нехай без наукової достовірності, але з достовірністю емоційною. Бо підручник з історії переписати значно простіше, ніж "Облогу Буші" Михайла Старицького.
Роман "Магнум" Іллі Макаренка цінний для читача своїми емоціями, які не можуть не виникати, коли читаєш розповіді Алберту про любов до Лаури, Паулу та про події 40-річної давнини, які не полишали (таке залишається в пам'яті назавжди).
І наостанок, заради честі, зазначу, що роман цінний тим, що показує нам, нащадкам величних героїв, що серед нас, попри весь кривавий досвід і вистраждане право шанувати могили пращурів на рідній землі, ще залишилися або втікачі до Ростова, або втікачі до Лісабона.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.