Фото Getty Images / колаж Андрія КалістратенкаСпізнілий транш. Що влада пообіцяла МВФ за 2,2 мільярда доларів
Чому чергового траншу довелось чекати 1,5 року, які нові зобов'язання взяла на себе Україна, та як це може вплинути на гривню.
В ніч з 22 на 23 листопада Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу в межах ухваленої у червні 2020 року кредитної програми stand-by.
За підсумками позитивного перегляду програми Україна отримала 500 мільйонів СПЗ (або близько 699 млн доларів), які вже надійшли на рахунки уряду.
Крім цього, фонд продовжив чинну кредитну програму до червня 2022 року. Без цього рішення програма закінчилася б вже у грудні й Україна втратила б всі шанси отримати ще не вибрану суму кредиту на понад 2 млрд доларів.
Україна запізнилася з отримання траншу МВФ більш ніж на рік. Відповідно до початкового графіка, другий транш кредиту мав надійти ще у вересні 2020 року. Однак політичні перестановки, скандальні рішення Конституційного суду та популістичне рішення влади заморозити ціни на газ відтерміновували переговори з Фондом про продовження будь-якої співпраці.
Що українська влада вже зробила аби отримати 700 млн дол., та що повинна зробити для отримання інших траншів?
Кредит з перешкодами
Ще у 2019 році, до початку пандемії, на той момент новообрана українська влада намагалася домовитися з Міжнародним валютним фондом про довгострокову програму розширеного фінансування (EFF).
За задумом, ця програма мала тривати три роки та передбачала виділення фінансування у розмірі близько 8 млрд дол за умови виконання Україною цілого пакету реформ.
МВФ – не кіно. Як Україна планує повернути кредитора
Однак з березня 2020 року умови співпраці з МВФ довелося переглянути. Перш за все, через заходи підтримки економіки, яка раптово зіткнулася з підвищеним навантаженням на систему охорони здоров’я та локдаунами. Остаточні терміни та умови кредитної програми суттєво змінилися.
9 червня 2020 року МВФ погодив 1,5-річну кредитну програму stand-by в еквіваленті 5 млрд дол, з яких 2,1 млрд дол фонд одразу ж переказав Україні у вигляді першого траншу.
Програма stand-by дозволяє покрити термінові потреби країни в ресурсі, оперативно запобігти кризовим явищам, підтримати економічне зростання. Програма EFF (Extended Fund Facility, механізм розширеного фінансування) виділяється країнам з повільним економічним ростом та слабким платіжним балансом і передбачає реалізацію комплексних реформ та структурних змін.
Минулого року Україна мала отримати ще два транші – по 700 млн дол, а решту 1,5 млрд дол – протягом 2021 року.
Для отримання у вересні 2020 року другого траншу Україні фактично нічого не потрібно було робити. Його умови – затвердження плану роботи з проблемними кредитами у банках та запровадження ринку газу для населення – українська влада виконала завчасно.
Однак весь прогрес у відносинах України з МВФ перекреслили події, що відбулися згодом. На початку липня 2020 року колишній голова Національного банку Яків Смолій несподівано оголосив про відставку у зв’язку з "системним політичним тиском" на центральний банк.
Незалежність НБУ вважалася однією з найуспішніших реформ, проведених в Україні після 2014 року. Заява про відставку голови Нацбанку майже одразу після отримання першого ж траншу від МВФ моментально "заморозила" усі подальші успіхи у відносинах з фондом.
Згодом у жовтні під удар потрапила ще одна реформа – антикорупційна. Конституційний суд скасував електронні декларації, відповідальність за незаконне збагачення та ще низку антикорупційних реформ.
Тож не дивно, що перша місія МВФ почала роботу в Україні аж на межі 2020 та 2021 років – на 4 місяці пізніше, ніж очікувалося після підписання програми.
Попри те, що місія МВФ працювала аж шість тижнів, успіхом вона не увінчалася. Загроза для ключових з точки зору фонду реформ в Україні нікуди не зникала. Та й ще під час роботи місії, в січні 2021 року, в розпал опалювального сезону, український уряд скасував реформу ринку газу, заморозивши ціни на блакитне паливо для населення.
МВФ поїхав, але ви тримайтеся: чому Україна не отримала грошей та у що це виллється
Друга спроба продовжити виконання торішньої програми stand-by виявилась більш успішною.
Робота місії МВФ в Україні розпочалась у вересні цього року. Щоб досягти прогресу цього разу владі довелося у терміновому порядку "гасити всі пожежі" в антикорупційній та судовій реформах, а також ухвалювати додаткові гарантії незалежності Національного банку.
На що пішла Україна заради траншу
Ці 700 млн дол стали першим траншем кредиту МВФ за останні 1,5 роки, але не першою виплатою фонду на користь України. Влітку 2021 року МВФ розподілив між всіма країнами-членами 650 млрд дол., з яких нашій країні дісталося 2,7 млрд доларів.
Однак отримання цих коштів не звільняло Україну від зобов’язань в межах чинної кредитної програми. Тож перед тим, як погодитися надати другий транш кредиту, МВФ висунув українській владі низку умов.
Фонд завжди прагматично ставився до співпраці з Україною. Навіть у 2020 році, коли українська влада ледь не благала МВФ про нову програму для підтримки економіки в епоху пандемії, фонд не поспішав затверджувати її без додаткових гарантій.
Тоді цією гарантією стало ухвалення "антиколомойського" закону, який вносив зміни до банківського законодавства, унеможливлюючи повернення збанкрутілих банків назад на ринок, а націоналізованих – колишнім власникам.
Так сталось і цього разу. 19 жовтня 2021 року, на наступний день після завершення роботи місії МВФ, Верховна Рада ухвалила всі необхідні закони для отримання траншу.
По-перше, пакет законів, який посилює незалежність центрального банку. Ними обмежуються деякі повноваження Ради НБУ, виводяться з-під дії закону про публічні закупівлі замовлення Нацбанком послуг юридичних консультантів, а також знімається обов’язок НБУ надавати уряду розрахунки свого прибутку для формування плану доходів бюджету.
По-друге, ухвалила закон про приведення статусу Національного антикорупційного бюро до вимог Конституції.
По-третє, у першому читанні ухвалено закон "Про державний бюджет на 2022 рік". І хоча до другого читання він може суттєво змінитися, для МВФ важливо зафіксувати зобов’язання влади повернутися до зваженої фіскальної політики, зокрема зменшити дефіцит держбюджету до прийнятних 3,5% від ВВП.
Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски
Що ще Україна повинна зробити для отримання наступних траншів
За розрахунками урядовців та представників МВФ додаткових шести місяців програми stand-by мало б вистачити, щоб Україна отримала решту 2,2 млрд дол., запланованих в межах програми.
Відповідно до нового розкладу, затвердженого МВФ, наступні транші кредиту Україна зможе отримати у березні та червні 2022 року. Однак для цього уряд зобов'язався виконати низку вимог.
Вже до кінця листопада 2021 року Україна має виконати одразу декілька структурних маяків МВФ.
По-перше, затвердити бюджет на 2022 рік, у якому дефіцит не перевищував би 3,5% від ВВП, або близько 188 млрд гривень.
Верховна Рада планує почати розгляд бюджету вже наступного тижня, який починається 30 листопада, тож шанс на вчасне виконання цієї умови доволі примарний. Тим більше, що бюджет має враховувати усі потенційні зміни податкового законодавства, зокрема законопроєкт №5600, ухвалення якого у другому читанні відкладалося вже декілька разів.
По-друге, затвердити план передачі повноважень від старих членів наглядових рад держбанків до нових. У нинішніх членів наглядових рад повноваження закінчуються весною 2022 року, тож для МВФ важливо, щоб вони встигли передати повноваження і у наглядових радах зберігалося правонаступництво.
Нових членів наглядових рад мають обрати за повною процедурою, яка включає всі необхідні конкурси.
До кінця грудня 2021 року Україна зобов’язалася опублікувати повний аудит торішнього Фонду боротьби з коронавірусом. Досі Державна аудиторська служба цього так і не зробила. На запит ЕП служба розкрила лише частину аудиту.
У новому меморандумі знайшли відображення наслідки банкопаду 2014-2016 років. Так, до кінця грудня 2021 року Офіс генерального прокурора має опублікувати проміжний звіт щодо розслідувань у справах доведення до банкрутства банків.
Такі звіти мають стати регулярними та оприлюднюватися широкому загалу кожні пів року. У них мають міститися, зокрема, дані щодо стану кримінальних проваджень проти колишніх власників, менеджерів та пов'язаних з ними осіб. Також там має бути зібрана інформація про кількість осіб, щодо яких ведеться розслідування, кількість засуджених та обсяг коштів, які державі вдалося стягнути.
Також у новому меморандумі знайшли місце гучні відставки з департаментів Нацбанку. До кінця року НБУ має затвердити план дій щодо покращення професійної спроможності департаментів, які відповідають за банківський нагляд. Цей план мають погодити з МВФ.
Головний з фінстабільності НБУ: У Нацбанку цілі напрямки куруються людьми, які мають базові знання про свої зони відповідальності
До кінця січня 2022 року Кабмін зобов'язався розробити та схвалити дорожню карту повної або часткової приватизації ПриватБанку та Ощадбанку, зокрема їхнього продажу міжнародним інвесторам з бездоганною репутацією.
До кінця лютого Україна повинна погодити та опублікувати план повернення активів, виведених зі збанкрутілих банків. У цьому напрямку вже ведеться певна робота: цього року створили робочу групу, у яку увійшли представники НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уряду та правоохоронних органів.
Поки що результатом її роботи стали позови ФГВФО проти ексвласників збанкрутілих банків за кордоном.
Держава полюватиме на активи ексвласників збанкрутілих банків за кордоном. Кому слід боятися?
До кінця березня 2022 року Україна зобов'язалася покращити процедуру відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якого не можуть призначити з 2020 року. Також Рада має ухвалити зміни до антикорупційного законодавства з метою посилення незалежності САП та встановлення механізму підзвітності її керівників.
В енергетичному секторі Україна зобов'язалася запровадити доступну для всіх постачальників газу базу споживачів блакитного палива. Такий крок має посилити конкуренцію на газовому ринку та спростити процес зміни постачальника газу. Цю умову необхідно виконати до кінця березня 2022 року.
До кінця травня уряд має провести корпоратизацію державного "Енергоатому". Зокрема, у компанії має з'явитися наглядова рада, більшість членів якої повинні бути незалежними. Обиратимуть їх за допомогою прозорих процедур.
До кінця квітня 2022 року в Україні має закінчитися перевірка доброчесності членів Вищої ради правосуддя, відповідно до ухваленого у липні закону.
Як рішення МВФ вплине на економіку України
Рішення про виділення 700 млн дол кредиту прийнято дуже вчасно на тлі ситуації на міжнародних фінансових ринках. Інфляція у світі починає прискорюватися, тож провідні центральні банки починають згортати заходи з підтримки економік та повертаються до більш жорсткої монетарної політики.
Друкарський верстат зробив свою справу, США планують згортати антикризові заходи. До чого готуватися світу та Україні?
У перспективі це означає, що вартість зовнішніх запозичень для України зростатиме, а привабливість українських цінних паперів серед іноземних інвесторів – навпаки – падатиме.
Цей процес вже відбувається через новини про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення. За останній місяць дохідність єврооблігацій з погашенням у вересні 2022 року впала майже до нуля – при ставці розміщення у 7,75% річних продати папери 23 листопада можна було з дохідністю 0,78%. Щоправда, напередодні показник зріс до 1,13%.
"Рішення МВФ – особливо важливе в умовах збільшення загрози подальшої агресії з боку Росії, що унеможливлюють розміщення державних облігацій на вигідних для України умовах", – констатує директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
І хоча опитані ЕП аналітики не очікують, що рішення МВФ радикально вплине на попит іноземних інвесторів на українські єврооблігації, воно все ще може підтримати стабільність гривні.
"Звісно, хороші новини від МВФ вплинуть позитивно на очікування гривні, однак можливий вивід валюти іноземними тримачами ОВДП можуть цей позитив нівелювати", – зазначив директор аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Відповідно до умов програми stand-by, коштами МВФ розпоряджатиметься Міністерство фінансів. Хоча, як правило, вони зараховуються до золотовалютних резервів Національного банку.
У Мінфіні вже повідомили, на що витратять кредит. І ця відповідь очевидна – на фінансування дефіциту держбюджету, який цьогоріч закладався на рівні 246 млрд гривень.
Хоча за січень-жовтень дефіцит бюджету становив лише 54 млрд грн, до кінця року він ще зросте через недовиконання плану видатків. Річ у тім, що на листопад-грудень традиційно припадають найбільші видатки, частину яких розпорядники бюджетних коштів відкладають протягом року.
"Для Мінфіну отримання траншу є позитивним моментом, який покращить запаси валюти та збільшить можливості розраховуватися за зовнішніми боргами. Не варто очікувати, що Мінфін виходитиме на ринки єврооблігацій, адже потреба у валюті до кінця року залишається невеликою", – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Що далі
Відносини між Україною та МВФ найкраще описуються фразою "крок вперед – два назад". Досі на кожну реформу, проведену в межах співпраці з фондом, наша країна ставила під загрозу декілька вже завершених реформ.
Однак надалі такий темп роботи тримати буде вже набагато важче.
Наступного року без підтримки МВФ Україні буде вкрай складно. Рекордний врожай зернових, зібраний цього сезону, вже не зміцнюватиме гривню, а цьогорічне падіння цін на залізну руду та сталь повноцінно відобразиться на торговельному балансі.
Поступова та неминуча девальвація гривні може нівелювати всі зусилля Нацбанку стримати інфляцію. А наслідки останньої відчує гаманець кожного українця.
Після отримання попереднього траншу кредиту влада відчула впевненість у фінансовій стабільності та змінила голову Національного банку. Наприкінці 2020 року це рішення коштувало платникам податків досить дорого – аби забезпечити видатки Мінфін був змушений запозичувати рекордні обсяги грошей, підвищуючи ставки по кредитах.
"Піраміда" Шмигаля: уряд знайшов спосіб перекрити "дірку" в бюджеті
Однак чи вистачить владі мудрості цього разу не піддатися спокусі ухвалити чергове популістичне рішення, щоб зберегти за Україною можливість отримати необхідну підтримку від МВФ у той час, коли вона дійсно буде потрібна?