Bellingcat та The Insider оприлюднили першу частину розслідування у "справі вагнерівців"
Міжнародна група розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину звіту про "злив" спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК "Вагнер".
На думку розслідувачів, сценарій спецоперації "за своєю складністю та продуманістю залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix".
"Ця спецоперація, що не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ", - пишуть журналісти.
За даними розслідування, українська розвідка вивчала "вагнерівців" з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію між ПВК. Так виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування.
Спочатку йшлося про 4-5 осіб,яких збиралися виманити на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх би затримали, екстрадували в Україну та судили.
До вересня 2019 року ГУРМО зібрало персональні дані (місцезнаходження, працевлаштування, контактні дані) більш ніж тисячі найманців, переважна більшість із яких воювали на сході України в якийсь момент між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, - це кілька десятків конкретних осіб.
Було використано реальну ПВК МАР, створену в 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР. В якості небойового завдання обрали нібито охорону нафтових об'єктів "Роснафти" на Близькому Сході. Куратором проєкту був спецназовець із бойовим досвідом.
За даними Bellingcar і The Insider, багато хто із "завербованих" бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014-2015 роках і допомогу ПВК "Вагнера" з боку Кремля. Станом на кінець травня 2020 року у "приватній армії" налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися "вибрати кілька десятків головних військових злочинців", організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.
Як сказано у розслідуванні, через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.
У ході спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху.
У березні стало відомо про підготовку розслідування Bellingcat щодо можливого зриву масштабної спецоперації із затримання в Білорусі бійців російської ПВК "Вагнер", які брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ. Низка ЗМІ стверджувала, що стрічка вийде вже найближчим часом на Netflix.
29 липня 2020 року під Мінськом було затримано 33 членів ПВК "Вагнер". 12 серпня Офіс генерального прокурора звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видачу 28 затриманих, оскільки їх підозрюють в участі у війні на Донбасі на боці бойовиків. Дев’ятеро з них – громадяни України.
14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців". Після чого низка українських ЗМІ повідомили, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію затримання членів ПВК "Вагнер".
Про операцію нібито було відомо українській владі, а внаслідок витоку інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
У Головному управлінні розвідки Міноборони цю версію спростували, заявивши, що поїздка бойовиків ПВК "Вагнер", під час якої їх затримали в Білорусі, є спецоперацією російських спецслужб. Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав це спланованою дезінформацією.
15 вересня на засіданні Верховної Ради генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила, що у справі "вагнерівців" відкрито три кримінальні провадження.
У вересні 2021 року американський телеканал CNN опублікував розслідування, в якому стверджується, що затримання "вагнерівців" планувалося 18 місяців як "продумана розвідувальна операція з боку України з відома та, ймовірно, за підтримки США".
У жовтні президент Володимир Зеленський заявив, що не причетний до так званої спецоперації вагнерівців.
Після анонсування виходу розслідування найближчим часом парламентська ТСК щодо вагнергейту оприлюднила свій попередній звіт. Він підтвердив, що з 2014 року розвідка і СБУ документувала участь російських військових та найманців у війні проти України. В рамках цієї роботи фіксувалася, зокрема, участь окремих осіб та найманців.
У 2018-2020 роках українська розвідка почала проводити активні заходи щодо цих ПВК. Було створено сайт, через який почали набирати людей нібито для роботи з охорони нафтових об'єктів у Сирії та Лівані.
Сценаріїв із затримання "вагнерівців" було декілька. Одні передбачали їх арешт в Туреччині з подальшою екстрадицією, інші - посадку літака в Україні (під приводом проблем зі здоров'я у одного з пасажирів чи загрози терористичного акту, також розглядалася примусова посадка).
Операція планувалась на 25 липня, але її було відтерміновано на 30 липня. Хто ухвалив це рішення, ТСК встановити не змогла. Президент Володимир Зеленський цього не робив, а голова Офісу президента Андрій Єрмак не має відповідних повноважень, наголосила Безугла.
При цьому вона визнала, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси заходу української розвідки, але встановити витік інформації з української сторони не вдалося.
ТСК припускає, що Білорусь зірвала затримання "вагнерівців", тому що її розвідка працювала в посиленому режимі напередодні президентських виборів.