Початок опалювального сезону: як допомогти споживачам в умовах аномального зростання цін на газ
12 жовтня в Києві відбувся круглий стіл "Меморандум про врегулювання проблем у постачанні тепла і гарячої води: як уникнути кризи".
З якими проблемами напередодні опалювального сезону стикаються учасники газового ринку та як у їх розв’язанні допоможе Меморандум про врегулювання проблем у постачанні тепла і гарячої води?
Ці питання обговорили учасники дискусії, яка була організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі та "Українською правдою" в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України".
З проблемами в опалювальний період зіткнулася не лише Україна, але й вся Європа, яка потерпає від енергетичного шантажу з боку "Газпрому".
Ціна на газ на європейських хабах сягала 2 тис. доларів за тисячу кубометрів, в цих умовах "Газпром" спустошив свої сховища в Європі, внаслідок чого континент зіткнувся із дефіцитом ресурсу.
Європейські країни зробили все можливе для допомоги населенню та громадським установам – як компенсацією тарифів, так і спеціальними цінами, а також прямими дотаціями.
У цих умовах український уряд не залишився осторонь – 30 вересня Кабмін ухвалив Меморандум про врегулювання проблем у постачанні тепла і гарячої води. Він має стабілізувати тарифи на тепло для ТКЕ та споживачів.
Як зазначили учасники дискусії, держава має допомагати не лише населенню та ТКЕ, але й бюджетним установам (лікарням, дитячим садкам, школам – Ред.), щоб вони не залишилися сам на сам із проблемами.
Більшість приватних постачальників газу не змогли забезпечити їм соціальну ціну, тому НАК "Нафтогаз" заявив про намір укласти з бюджетними установами нові контракти за привабливою ціною.
Для цього необхідно налагодити тісну співпрацю з місцевою владою та облдержадміністраціями.
Проблема комунальних боргів
За словами Олега Гарника, аналітика Асоціації міст України, основною проблемою напередодні нового опалювального періоду є заблоковані рахунки 50 комунальних підприємств.
Олег Гарник"За позовами НАК "Нафтогаз" накладені арешти. Відбувається стягнення, підприємства фактично не можуть користуватися коштами і не зможуть протягом опалювального сезону розраховуватися за газ. Меморандум передбачав до 15 жовтня 2021 року вирішення цієї проблеми", - наголосив експерт.
Другою проблемою він назвав опалення бюджетних установ, які використовують автономні системи.
"Стрімке здорожчання газу привело до того, що значна частина постачальників відмовилися його постачати. Таким чином, перед початком опалювального сезону багато бюджетних установ у регіонах залишилися без ресурсу. Інша частина отримала непідйомні для них платіжки. Якщо в умовах договорів було 7-10 грн, то останні цифри це 40-45 грн і більше", - підкреслив Гарник.
Наразі місцева влада не може оплатити подібні тарифи, бо в місцевому бюджеті вони не передбачені, тоді як пропозиції заключити із "Нафтогаз Трейдингом" контракти за пільговою ціною 16,8 грн були проігноровані підприємствами та місцевою владою.
"Бюджетні установи, які опалюються автономними системами, на сьогодні не мають постачальника. Затримка із реалізацією газу призводить до того, що в нормальному режимі вони не можуть функціонувати", - зазначив експерт.
За словами Гарника, ситуація вкрай критична, оскільки без тепла можуть залишитися не лише дитячі садки і школи, які можна відправити на карантин напередодні чергового локдауна, але й лікарні, які мають бути готовими приймати хворих людей через загострення епідемії СOVID-19.
"Нафтогаз" не залишається осторонь
У свою чергу Віталій Щербенко, директор дивізіону "Теплоенергетика" НАК "Нафтогаз України" нагадав, що в Європі відбувається безпрецедентна енергетична криза через дії Росії.
Віталій ЩербенкоТим не менш, "Нафтогаз" зміг підготуватися до опалювального сезону, запропонувавши споживачам пільгові умови за привабливими цінами.
Зокрема, в сховища закачано майже 19 млрд кубів газу, для побутових споживачів запропоновані лояльні ціни - 7,96 грн за кубометр, а для ТКЕ – 7,42 грн за кубометр.
Що ж до бюджетних установ, то для них розроблено типовий договір, який вже відпрацьований із Кабінетом міністрів.
"Усі бюджетні установи зможуть укласти договір по пільговій ціні 13,65 грн без ПДВ", - зазначив Щербенко.
Він нагадав, що потрібно за короткий строк укласти договори із 7,5 тис. бюджетних установ.
Навіщо запроваджували надзвичайний стан
Директор департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Мінрегіонбуду Андрій Ведмідь пояснив, чому майже всі регіони оголосили надзвичайний стан.
"Ціна для бюджетних установ в меморандумі встановлена, але бюджетні установи в нас обмежені необхідністю проведення закупівель. І ця процедура доволі тривала, поки бюджетні установи їх проведуть, вони почнуть опалювальний сезон через місяць або півтора. Тому як пошук шляхів було запропоновано запровадження надзвичайного стану", - зазначив чиновник.
Віталій Щербенко наголосив, що "Нафтогаз України" максимально мобілізує своїх людей і вони долучаться до роботи "Нафтогаз Трейдингу", щоб якомога швидше укласти договори із бюджетними установами.
"Не тягніть до останнього, звертайтесь прямо зараз, давайте прискоримося, щоб люди буле впевнені, що до опалювального сезону всі готові", - звернувся він до представників бюджетних установ.
Коли розблокують рахунки
За словами радника голови правління "Нафтогазу" Едуарда Кругляка, вступ до опалювального сезону розпочинається типово.
"Опалювальний сезон для лікарень, шкіл і садочків розпочався, згодом будуть підключатися житлові будинки. Якоїсь надзвичайної ситуації я не бачу", - заявив Кругляк.
Він закликав Мінрегіон активізувати співпрацю із облдержадміністраціями, щоб вони надали дані про бюджетні організації, які працюють на автономному опаленні, а також проінформував про релігійні організації, які можуть підписати угоду про постачання палива за пільговою ціною – 7,42 грн.
Кругляк запевнив, що питання із заблокованими рахунками 50 підприємств зараз вирішується.
"Нафтогаз звернувся до 50 підприємств, які вирішили підписати мирову угоду, щоб розблокувати рахунки. Якщо борги до 10 млн грн, пропонується реструктуризація боргів протягом 60 місяців, якщо понад 10 млн грн - протягом 72 місяців", - зазначив експерт.
Що буде із ТЕЦ?
За словами члена НКРЕКП у 2018-2019 роках Євгена Магльованого, ціни на газ викликали критичну ситуацію на теплоелектроцентралях, які виробляють як теплову, так і електроенергію.
Євген МальованийЕксперт прогнозує збитки для ТЕЦ, які змушені будуть купувати занадто дорогий газ, але не зможуть вигідно продати вироблену з нього електроенергію.
"Не всі теплоцентралі можуть виробляти теплоенергію без виробництва електроенергії. Наприклад, Херсонська ТЕЦ не може генерувати тепло без виробництва електроенергії. Це говорить про те, що якщо газ буде купуватися по 40 грн, така електроенергія буде неконкурентною і ТЕЦ буде працювати в збиток", - зазначив Магльований.
Труднощі комунікації
Як зазначила керівниця офісу підтримки реформ Мінрегіонбуду Юлія Перчук, за останні 2 місяці було ухвалено стільки управлінських рішень, скільки не було прийнято за багато років.
На її думку, якщо такі темпи будуть збережені, то наступний опалювальний період вже не буде лякати.
"Причина не в тому, що в нас дуже дорогий газ, а в тому, що в нас в силу законодавчих обмежень не можна було змінювати тарифи", - зазначила експертка.
Ще однією проблемою є відсутність синхронізації між заборгованістю підприємств і заборгованістю споживачів.
"Наш меморандум оперує заборгованістю станом на 1 серпня. За газ була заборгованість 46 млрд грн, при чому населення заборгувало 20 млрд. Ми не синхронізуємо час відповідальності між споживачами послуг і виконавцями послуг, через це кожен наступний опалювальний період буде нагадувати попередній", - заявила Перчук.
Меморандум не взяв до увагу деякі категорії споживачів і залишив багато запитань, що дає змогу до різного трактування деяких його положень, зазначив експерт з питань житлово-комунального господарства Сергій Пінчук.
Сергій ПінчукТак, згідно із документом, міста залишають старі тарифи, але держава їм компенсує частину надходжень від податку на доходи фізичних осіб, акцизний збір.
Однак це не стосується обласних комунальних підприємств, які позбавлені таких пільг. Відтепер незрозуміло, як їм компенсувати свої витрати.
Проблемою також є відсутність чітких правил роботи під час подібних ситуацій, взаємовідносин – постачальник – центральна влада – місцева влада – споживачі.
"Має бути напрацьований алгоритм дій, цей алгоритм має бути спущений на рівень обласних державний адміністрацій. Наприклад, керівники бюджетних установ звертаються в ОДА, там дивляться – у вас є договір чи немає, укладений чи ні, продовжений чи ні, що вам робити, і далі діяти згідно із чіткими інструкціями", - зазначив Пінчук.
Учасники дискусії зазначили, що укладений меморандум дозволить пройти опалювальний сезон, однак труднощів буде вистачати.
Насамперед, органи місцевого самоврядування змушені будуть витрачати свої бюджети розвитку, щоб компенсувати втрати від не підняття тарифів.
Тому необхідно активізувати зусилля центральної і місцевої влади по запуску енергоощадних програм, аби ці витрати більше не вимивалися з казни місцевих громад.