Нова місія NASA шукатиме "викопні рештки" Сонячної системи
З американського мису Канаверал стартував космічний корабель, який буде шукати "викопні рештки" Сонячної системи.
Зонд "Люсі" вирушить на орбіту Юпітера, щоб вивчити дві групи астероїдів довкола цього газового гіганта.
Вчені космічного агентства NASA стверджують, що ці об'єкти є залишками від процесу утворення планет.
Ці троянці, як їх називають, повинні містити підказки про ранню еволюцію Сонячної системи.
NASA виділила на місію, яка загалом розрахована на 12 років, 981 млн доларів.
За цей час зонд "Люсі" відвідає сім троянців.
Викопний скелет Люсі змінив наше уявлення про походження та еволюцію людиниЛюсі - відомі викопні рештки людини з Африки, які багато розповіли нам про те, звідки походить наш вид.
Саме вони надихнули цю нову місію NASA та дали їй назву - проте рештки, які шукатиме цей космічний корабель, за сотні мільйонів кілометрів від Землі й обертаються довкола Сонця разом із Юпітером.
"Астероїди-троянці розміщуються на орбіті Юпітера приблизно під кутом 60 градусів", - поясняє Гел Левісон, головний дослідник місії "Люсі" з Південно-Західного дослідницького інституту (SwRI) у Боулдері, штат Колорадо.
"Їх утримує там гравітаційний вплив Юпітера і Сонця. Якщо помістити туди об'єкт на початку історії Сонячної системи, він залишиться стабільним назавжди. Отже, вони дійсно є викопними рештками того, з чого утворилися планети", - сказав він журналістам.
"Люсі" - лише одна з серії місій NASA до астероїдів Сонячної системи"Люсі" використовуватиме свої інструменти для вивчення об'єктів розміром із середнє місто (і навіть більші), аналізуючи їхню форму, структуру, особливості поверхні, склад та температуру.
Якщо троянці сформовані з тих самих матеріалів, що й супутники Юпітера, це може означати, що вони утворилися на такій же відстані від Сонця, як і газовий гігант. Але дослідники очікують не цього.
"Якщо, наприклад, вони сформовані з тих речовин, які зустрічаються набагато далі в космосі, у так званому "поясі Койпера", то це говорить про те, що вони могли утворитися там, а потім в якийсь момент їх могло затягнути всередину", - каже Карлі Гаветт з SwRI.
"Ця місія - випробування для наших моделей. У нас є теорія, що на початку історії Сонячної системи відбувалося велике переміщення об'єктів, коли деякі з них завдяки гравітації опинилися назовні, а інші - всередині. Докази вказують на цю теорію більярдної кулі, ми зможемо це перевірити", - сказала вона BBC News.
Для того, щоб розробити план цієї місії, провели непересічні навігаційні розрахунки.
Вчені розрахували, що якщо зонд періодично повертатиметься, щоб пролетіти біля Землі, він може використати ефект пращі, щоб відвідати обидва скупчення троянців.
"Люсі" наблизиться до головної групи троянців у 2027/28 роках, після чого у 2033 році долетить до другого кластера. Загальна відстань подорожі становитиме понад 6 мільярдів кілометрів.
Головна група:
Друга група:
Астероїд головного поясу:
"Дивовижним у цій траєкторії є те, що ми можемо продовжувати робити прольоти через групи, поки космічний корабель залишатиметься придатним. І тому після останньої зустрічі з Патроклом і Меноетієм ми плануємо запропонувати NASA розширити місію для дослідження інших троянців", - каже Коралі Адам з KinetX Aerospace, яка забезпечує навігаційну підтримку проєкту.
Хоча "Люсі" зосереджуватиметься саме на троянцях, вона також відвідає інший тип астероїдів на шляху до орбіти Юпітера - об'єкт під назвою Дональд Йохансон, названий на честь палеоантрополога, який відкрив скам'янілі рештки людини в Ефіопії в 1974 році.
"Люсі" важить 1,5 тонниКосмічний корабель має багато спільної інженерної спадщини з місією NASA New Horizon, яка здійснила перший - і на сьогодні єдиний - проліт біля Плутона у 2015 році.
"Люсі" має оновлені версії основних інструментів New Horizons.
Великою відмінністю є джерело живлення. У той час як зонд Плутона отримував енергію від ядерної батареї, Люсі живиться двома віялоподібними сонячними панелями.
Ці "крила" величезні - діаметром понад 7 м. Такий розмір потрібен, щоб генерувати достатню кількість електроенергії для управління системами космічного корабля на менш освітленій частині орбіти Юпітера.
"Коли ми перебуваємо біля Землі, ці крила мають потужність близько 18 000 Вт. Це еквівалентно енергопостачанню мого будинку та кількох моїх сусідів", - пояснює Кеті Окман, представниця компанії-виробника космічних кораблів Lockheed Martin.
"Однак, коли "Люсі" відлітає до троянських астероїдів, ми маємо лише близько 500 Вт потужності. Цього достатньо для живлення лише кілька лампочок і замало, щоб увімкнути мікрохвильовку вранці, щоб розігріти каву", - додає вона.
На щастя, для виконання своєї роботи інструментам "Люсі" потрібно лише 82 Вт.
"Люсі" стане новим етапом золотої доби дослідження астероїдів NASA.
Місія "Осіріс-Рекс" прямує додому зі зразками зразки з поверхні об'єкта під назвою Бенну.
Наступного року NASA запустить космічний корабель "Психея" до однойменного металевого астероїда.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!