"Рятівник Всесвітів": вчитель, який захистив сотні дітей від нацистів
Рішення, кого з дітей врятувати, а кого ні, було найскладнішим, розповідав Йохан ван ХульстДеякі діти, яких врятував Йохан ван Хульст, були настільки маленькими, що не пам'ятають цього.
Ван Хульст помер 22 березня 2018 року, йому було 107 років. Він був частиною підпільної мережі, яка змогла врятувати 600 голландських дітей від нацистів.
Їх вдалося врятувати завдяки ретельно спланованим операціями. Дітей таємно вивозили буквально на очах у нацистів, які збиралися везти їх до концентраційних таборів.
У 1942 році, через два роки після німецького вторгнення до Нідерландів, ван Хульст працював лектором в кальвіністському педагогічному коледжі в Амстердамі. Школа знаходилася в переважно єврейському районі Плантаж в центрі міста.
Тоді, влітку 1942 року, коледж був на порозі закриття, бо уряд відмовився його фінансувати. Ван Хульст, на відміну від адміністрації коледжу, наполягав на тому, щоб навчальний заклад продовжував свою роботу і без державних субсидій. Він навіть звертався до батьків учнів з проханням про пожертви.
Коледж не закрили. А викладачі, разом з ними ван Хульст, у якого на той момент вже було двоє дітей і посада директора, продовжили працювати з подвійним навантаженням при мізерних зарплатах.
Навпроти коледжу Хульста була будівля колишнього театру Холландше-Шоубург, який в 1941 році зайняли нацисти. Його використовували, як депортаційний центр.
Дані про тих, кого утримували в цьому центрі, загублені, але історики вважають, що приблизно за 18 місяців до кінця 1943 року з колишнього театру депортували близько 46 тисяч осіб.
Директор ясел Генрієтта Піментель переконала ван Хульста приєднатися до рятувальної місіїБільшість з них загинули у концентраційних таборах Вестерборк, Освенцимі і Собіборі.
Адміністратор депортаційного центру Вальтер Зюскінд був наполовину євреєм і наполовину німцем. Але нацисти доручили йому керувати центром, ігноруючи його єврейське походження через тісні зв'язки з СС.
Незабаром після вступу на цю посаду Зюскінд зауважив, що допомагати затриманим не так вже й складно. Він підробляв дані про прибуття людей, наприклад, записував, що затримали 60 осіб, а не 75, як було в реальності. Ці "зайві" п'ятнадцять людей він відпускав на свободу.
Робити це стало ще простіше, коли на початку 1943 року нацисти зайняли ясла неподалік від театру і коледжу ван Хульста. В яслах мали перебувати єврейські діти до їхнього відправлення в табори смерті.
Зюскінд разом з директором ясел Геніеттою Піментель викрадали дітей в момент, коли трамвай проїжджав повз вхід до приміщення. Після того як Піментель "завербувала" ван Хульста, рятувальна операція набрала обертів.
Між будівлею коледжу ван Хульста і яслами Піментеля стояла огорожа. Через неї нянечки Піментель передавали дітей ван Хульсту, який, в свою чергу, передавав їх членам Опору, які їх ховали.
Ніхто з тих, хто був врятований, не реєструвався після прибуття, тому їх зникнення ніхто не міг помітити. Згоду на те, щоб їх відправили давали самі батьки.
Коледж і ясля були зовсім поручВрятувати можна було лише невелику кількість дітей, щоб не викликати жодних підозр. Саме той факт, що допомогти можна було кількох дітей, а інших приректи на смерть, мучив рятівників.
"Всі розуміли, що якщо нам привезли 30 дітей, то ми не могли врятувати всіх. Нам потрібно було вибирати, і це було найжахливіше, що нам доводилося колись робити", - розповідав в інтерв'ю голландському телеканалу NOS ван Хульст.
Однією з тих, кого врятував ван Хульст, була Ліс Каранса, чия сім'я майже повністю загинула в Собіборі. Чотирирічну Ліс винесли з ясел в сумці.
"Мені не дозволили попрощатися з матір'ю і бабусею, тому що я могла влаштувати сцену. Мені дозволили тільки помахати. Я відчувала себе дуже самотньою", - розповідала Ліс.
Невідомо, скільки точно дітей було врятовано, понад 600Для того, щоб район Плантаж міг приховувати свої рятувальні операції, йому потрібно було підтримувати непристойно хороші відносини з нацистами.
Зюскінд, а також працівники депортаційного центру і ясел продовжували працювати на своїх роботах. А ван Хульст робив трюки, який переконували нацистів, що він на їхньому боці.
"Йохан розігрував таку сцену. Його студенти стежили за співробітниками СС, а він кричав на них за це, мовляв, "нехай ці люди роблять свою роботу, це не ваша справа". І підморгував есесівцям, щоб завоювати їхню прихильність", - розповіла ВВС куратор Єврейського культурного кварталу Амстердама Аннемік Грінгольд.
"Він регулярно повторював цю сцену, щоб переконати есесівців у своїй лояльності".
Ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньяху висловлював повагу ван ХульстуВсе це відбувалося, поки його дружина Анна нічого не знала, він не хотів обтяжувати її такою інформацією.
Звичайно, рятувальникам була необхідна удача.
Одного разу влада без попередження відправила інспектора до школи ван Хульста. Вона почула плач дитини. Завдяки щасливому випадку інспектор також була членом руху Опору і в підсумку приєдналася до операції ван Хульста.
Кінець операції порятунку настав раптово. Генрієттц Піментель заарештували в 1943 році. Вона загинула в Освенцимі через кілька місяців.
Тоді ж віддали наказ вичистити ясла. Там залишалися багато дітей - і не всіх можна було врятувати.
"Уявіть, що перед вами стоять 80, 90, або наприклад 70, 100 дітей. І вам потрібно вирішити, кого взяти з собою. Це був найважчий день у моєму житті", - якось зізнався ван Хульст.
Той факт, що він не зміг врятувати більше дітей, переслідував ван Хульста до кінця його днів, розповіла Грінгольд.
"Я думаю лише про те, що не зміг зробити, про тисячі тих дітей, яких не зміг врятувати", - говорив ван Хульст в інтерв'ю газеті Het Parool в 2015 році.
Ван Хульсту вдалося врятувати свій коледж від закриття протягом усієї війни, опираючись спробам нацистів забрати його учнів на фронт.
Сам він продовжував брати участь в Опорі. Останні тижні війни він переховувався. Надійшла інформація, що його збираються заарештувати.
У нього було буквально кілька хвилин до рейду поліцейських, щоб сховатися.
Вже після війни він протягом 25 років працював в голландському Сенаті, а також був членом Європейського парламенту з 1961 по 1968 роки.
Він активно займався політикою і освітою, написав сотні статей від руки і в віці 99 років виграв шаховий турнір.
У його колишній школі зараз розташовано Національний музей Голокосту.
Сам ван Хульст рідко говорив про свої вчинки під час Другої Світової війни, але інші бачили, наскільки його внесок був значущим.
У 1972 році він отримав звання "Праведника народів світу", яке Ізраїль присуджує тим, хто сам євреєм не є, але допомагав єврейському народу під час війни.
У 2015 році ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньяху сказав ван Хульсту: "Ми говоримо, що ті, хто рятує одне життя, рятує Всесвіт. Ви врятували сотні Всесвітів".