Мы в социальных сетях

Facebook

Showreel

Video

Досліди на тваринах потрібні й важливі!

26/04/2021, 17:52:00

Останнім часом в Україні активізувався зоозахисний рух. Організації з захисту тварин збирають значно більші демонстрації та мітинги, аніж захисники природоохоронних територій та об’єктів, наприклад. Серед цілком раціональних гасел зупинити знущання над домашніми тваринами, заборонити сумнівне використання тварин у цирках та дельфінаріях, масові вбивства здичавілих тварин – час від часу лунають й такі як заборона проведень наукових досліджень на тваринах. При цьому часто сутність цих досліджень залишається за дужками, деякі активісти всі маніпуляції дослідників з тваринами оголошують знущанням. Якось наші партнери з науково-популярного блогу “ Мікроб і Я ” зібрали думки низки науковців на цю тему . Давали слово й мені, проте тема широка, вважаю розширення того коментаря важливим, а тому публікую це тут, у блозі “ Я так думаю ” на “ Моїй науці “. Чимало говориться в наукових та позанаукових колах щодо заміни тварин у наукових дослідженнях. Які ж дослідження можна справді проводити без залучення тварин, а які не можна? В першу чергу, дослідження на тваринах є необхідністю для пізнання живого. Щоб зрозуміти, як влаштований живий організм, нам потрібно розібрати його на частини. Коли ми захотіли дізнатися в деталях про анатомію людини, довелося викопувати трупи й розтинати їх. Проте фізіологію, процеси життєдіяльності по трупу не вивчиш. Тому щоб дізнатися про життя бактерій, ми вбиваємо бактерій, щоб вивчити фізіологію рослин, ріжемо на частини рослини, а для пізнання тваринного організму ставимо досліди на тваринах.

Наука, державне управління, суспільство

27/04/2021, 19:11:59

Захист дисертації Іллі Киви сколихнув широку громадськість, тоді як наукова спільнота переважно відреагувала без надмірного здивування. Мовляв, чого ви хочете, якщо ми вже 7 років безперервно волаємо про порушення наукової етики та імітацію наукової діяльності з боку численних науково-адміністративних діячів, а суспільство реагує мляво. Активісти неформального об’єднання “Дисергейт” виявили понад 50 випадків фальсифікованих дисертацій і наукових праць, а рішення про скасування наукових ступенів (і відповідних доплат) прийняте щодо одиниць. Якщо зайти в статтю української версії Вікіпедії про плагіат , там наведені приклади подібної поведінки доктора педагогічних наук Катерини Кириленко, доктора медичних наук Валерії Євдокимової, кандидата економічних наук Арсенія Яценюка, кандидата юридичних наук Руслана Гурака, доктора історичних наук Володимира Литвина тощо. Усі вони лишаються при своїх ступенях. Нещодавнє рішення комітету Національного агентства з якості вищої освіти підтвердило те, про що говорили науковці впродовж місяців: наукові публікації міністра освіти та науки Сергія Шкарлета містять значні фрагменти плагіату. Тому дисертація Киви не містить ані наукової новизни, ані імітаційної – усе це вже було.

Медіаграмотність “на пальцях”: як вижити у світі фейків і дезінформації

02/12/2020, 07:30:17

Квантовий стрибок людства з епохи паперових газет в епоху нових інформаційних технологій приніс нові виклики. Тепер не достатньо бути грамотною, тобто письменною людиною і читати “Вісник району”, аби бути “в курсі”. Важливо стати МЕДІАграмотною людиною, тобто розумітися в сучасних медіа й інформації, де папір стрімко втрачає позиції, а новини і технології змінюються майже зі швидкістю світла. Щороку Україна і світ проводять День безпечного Інтернету (Safer Internet Day), під егідою ЮНЕСКО відзначають Всесвітній тиждень медіаграмотності , запроваджують нові підходи в медіаосвіту й державні заходи з інформаційної безпеки . У розумінні держав і наддержавних організацій медіаграмотність є обов’язковою частиною суспільного порядку денного. Водночас, у серпні 2020 лише 3% українців та українок змогли відрізнити фейкові новини від справжніх, хоча впевненими у своїй здатності їх помічати є 62% . Роком раніше, у 2019, неправдиві новини розпізнали 11% людей . Згадаймо також, що у 2020 75% населення все ще найбільше серед медіа довіряють українським телеканалам і майже 6% людей продовжують вірити російському ТБ . Статистика відверто натякає на те, що українське суспільство конче потребує підвищення інфомедійної грамотності.

Молекулярні причини менструації

26/05/2020, 15:40:35

Незважаючи на той факт, що менструація трапляється у половини людей на Землі, цей феномен довгий час був темою табу, при цьому така табуйованість вплинула й на дослідження фізіології менструації. Скажімо, у гарному підручнику “Фізіологія людини та тварини”, що випустила кафедра фізіології людини та тварини біологічного факультету КНУ у 2001 році, тема менструації (як і взагалі фізіологія статевої системи) не описується. Це призводить не лише до незнання жінками їхнього власного тіла та особливостей фізіології, але й до відсутності достатнього дослідження таких феноменів як дисменорея — біль під час менструації. Лише в останні декілька десятиріч ця тенденція змінюється. Сьогодні в цьому короткому огляді ми опишемо провідну гіпотезу походження менструації, і розглянемо основи її фізіології. Отже, для початку: що таке менструація? Для того, аби відповісти на це питання, треба першочергово згадати трохи анатомії (Рис. 1). У плацентарних ссавців (до яких належить і людина) матка, де за умов вдалої вагітності знаходиться та розвивається зародок у ембріональний період до народження, має два шари: міометрій , м’язовий шар, та ендометрій — епітеліальна вистілка матки. Саме ендометрій формує плаценту , яка з’єднує материнський організм з ембріоном і живить його. Решта ссавців — сумчасті та однопрохідні — плаценту не формують (наприклад, кенгуру вирощує своїх дитинчат у сумці).

E>mc^2, або чому не потрібно мати масу аби викривити простір

08/12/2020, 07:26:14

Ви напевно чули, що для астронавтів на Міжнародній Космічній Станції час спливає трошки швидше, ніж на Землі? Можливо ви чули і про те, що для рухомих об’єктів він тече повільніше, ніж для нерухомих. Доволі ймовірно, що після цього ви мали задуматись: а як спливає час на супутниках GPS. І отримаєте відповідь: годинники там набирають щодня додатково близько 38 мс. Якби цей ефект не враховувався, то вже наступного ранку ви прокинулися б на околиці невеликого міста, принаймні якщо вірити вашим картам на телефоні. Тому якщо вас не вражає те, що завдяки гравітаційним обсерваторіям ми можемо зазирнути у ділянки Всесвіту, про які раніше не могли навіть мріяти, чи дізнатись про природу загадкової чорної діри у центрі нашої Галактики, чи зрозуміти як народився наш Всесвіт та чим він закінчиться, то прошу вас взяти до уваги наступне: без загальної теорії відносності ви би досі носили громіздкі карти з собою.