Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Кожен третій рубль на війну: Держдума РФ схвалила бюджет-2027

15:11:27

  Державна дума РФ 19 листопада ухвалила у другому читанні проєкт федерального бюджету на 2027 - 2029 роки. Документ передбачає рекордне збільшення витрат на армію та силові структури на тлі скорочення фінансування медицини, соціальної підтримки населення та інших цивільних напрямів. Про це в четвер, 19 листопада, повідомляє The Moscow Times.   За даними видання, наступного року на армію та закупівлю озброєння планують спрямувати 17,1 трлн рублів - на 32% більше, ніж передбачено цьогорічним бюджетом. Це становитиме близько 35% усіх видатків державної скарбниці.   Ще 4,6 трлн рублів закладено на статтю "національна безпека", до якої входять бюджети МВС, Росгвардії, Слідчого комітету, спецслужб і Федеральної служби виконання покарань. Разом на оборону та силовий блок припаде 21,3 трлн рублів, або близько 44% федерального бюджету.   Водночас фінансування низки цивільних напрямів скоротять. Зокрема, видатки на охорону здоров'я зменшаться на 3% - до 1,81 трлн рублів, на соціальну підтримку населення, включно з трансфертами на пенсійні виплати, - на 6%, до 6,65 трлн рублів. На підтримку національної економіки передбачили на 3% менше коштів, а на житлово-комунальне господарство - на 8%.   Скорочення торкнеться і низки державних програм. Фінансування проєкту Багатодітна сім'я зменшать на 40% - зі 157,2 млрд до 93 млрд рублів. На національний проєкт Тривале й активне житт я, який прийшов на зміну проєкту Охорона здоров'я, передбачили 145,9 млрд рублів замість 181,1 млрд.   На розвиток медичної інфраструктури - будівництво, ремонт і модернізацію лікарень та поліклінік - виділять 54,4 млрд рублів, що на 30% менше, ніж цього року. Фінансування федерального проєкту боротьби з онкологічними захворюваннями скоротять у 12 разів: із 44,9 млрд до 3,9 млрд рублів.   Для наповнення бюджету російська влада запроваджує нові податки та підвищує ставки для окремих категорій платників. Зокрема, планують стягувати податок на надприбутки із золотодобувних компаній і виробників кольорових металів, підвищити максимальну ставку ПДФО на пасивні доходи фізичних осіб, зокрема від банківських вкладів, до 22%, а також запровадити 22-відсотковий ПДВ на покупки в іноземних інтернет-магазинах.   За розрахунками Мінфіну РФ, ці податкові зміни принесуть бюджету 1,5 трлн рублів у 2027 році та ще 2,2 трлн рублів у 2028-2029 роках.   Попри додаткові податкові надходження, бюджет залишатиметься дефіцитним. У 2027 році витрати перевищать доходи на 5,4 трлн рублів, у 2028-му - на 5,1 трлн, а у 2029-му - на 5,2 трлн рублів. За оцінками Мінфіну, дефіцит бюджету РФ за підсумками 2026 року може сягнути 7,3 трлн рублів - удвічі більше за початковий план.   Головний економіст рейтингового агентства Експерт РА Антон Табах підрахував, що з урахуванням інфляції реальні видатки за незахищеними статтями бюджету у 2027 році скоротяться приблизно на 12%. За оцінками Альфа-банку , частка цивільних витрат у ВВП Росії зменшиться до 9% - найнижчого рівня з 2005 року.   Раніше повідомлялося, що в РФ визнають ризик недоотримання доходів у 2027–2029 роках через уповільнення економіки та дорогі кредити. Також повідомлялося про скорочення фінансування інфраструктури та зміни в порядку виплат військовим через бюджетний тиск.   Нагадаємо, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки величезних витрат на війну . Економічне зростання майже зупинилося, бюджетний дефіцит збільшується, а доступні резерви скорочуються.  

Міжнародний суд ООН вперше визнав цілу державу винною у геноциді

14:57:39

Міжнародний суд ООН у четвер, 19 листопада, постановив, що М'янма скоїла акт геноциду проти своєї етнічної меншини рохінджа. Досі жоден міжнародний суд не визнавав цілу державу винною у вчиненні геноциду. Про це  повідомляє CNN.   Суд встановив, що М'янма вчинила геноцид проти групи рохінджа на півночі штату Ракхайн під час "операцій з очищення" 2017 року, порушивши свої зобов’язання за Конвенцією про запобігання та покарання злочину геноциду. Наявні докази підтверджують вбивство близько 10 тисяч осіб силами безпеки М'янми. Суд зобов'язав країну припинити порушення Конвенції, розслідувати й притягнути до відповідальності винних, гарантувати недопущення подібних дій у майбутньому, забезпечити відновлення прав групи рохінджа, зокрема їхнє безпечне повернення та возз'єднання сімей, а також виплатити компенсації постраждалим.   В результаті військової операції, проведеної збройними силами М'янми у 2016-2017 роках, понад 700 000 переважно мусульман-рохінджа були змушені втекти через кордон до Бангладеш. Біженці розповідали про масові вбивства дорослих і дітей, групові зґвалтування та спалені села. Суд відхилив аргумент М'янми, що дії військових були законними антитерористичними операціями проти збройного угруповання рохінджа. Суд зазначив, що військові не розрізняли бойовиків і цивільних.   Справу у Міжнародному суді у 2019 році було порушено Гамбією, державою з мусульманською більшістю, від імені тих, хто вижив у М'янмі.    Понад 1 мільйон рохінджа досі проживають у Бангладеші, і, за оцінками, менш як 600 000 осіб залишаються в М'янмі, де більшість становлять буддисти. З моменту прийняття Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду у 1948 році, після Голокосту, здійсненого нацистами, десятки людей були визнані винними у геноциді. Зокрема, такі вироки виносилися за злочини, скоєні під час конфліктів у Руанді та колишній Югославії. Але ціла країна ще ніколи не була відповідачем.   Рішення Міжнародного суду ООН від 19 листопада встановлює прецедент, за яким можуть розглядатися подібні справи про скоєння державами геноциду. Найгучнішою наразі є справа проти Ізраїлю, позов проти якого у 2024 році подала Південно-Африканська Республіка , звинувативши країну у геноциді в Секторі Гази.   Нагадаємо, у вересні засуджений за геноцид у Сребрениці Ратко Младич помер у тюремній лікарні в Гаазі . У Белграді "боснійського м'ясника" поховали як героя .

Обхід санкцій по-російськи: Кремль заходить в Африку

14:43:48

  Російська платіжна система А7, яку створили для міжнародних розрахунків в умовах західних санкцій, відкрила офіси в Нігерії та Зімбабве. Компанія планує розширювати мережу на африканському континенті та залучати не лише російський бізнес, а й місцевих експортерів та імпортерів. Про це в четвер, 19 листопада,  повідомляє The Moscow Times із посиланням на Reuters.   Заступник генерального директора компанії з продажів Станіслав Лазарєв заявив, що А7 розвиває інфраструктуру в тих країнах, куди виходить російський бізнес. За його словами, відкриття офісів у Нігерії та Зімбабве стало першим кроком на африканському ринку.   Платформу А7 створив російський Промсвязьбанк для проведення транскордонних платежів. Її генеральний директор і співвласник, молдовський бізнесмен Ілан Шор, раніше заявляв про намір розширювати присутність компанії за кордоном попри західні санкції.   За словами першої заступниці генерального директора А7 Ірини Акопян, мережа компанії вже охоплює торгові доми та платіжних агентів у 150 країнах світу. Найбільша частка операцій припадає на країни, які Росія вважає дружніми. Зокрема, за дев'ять місяців 2026 року на Китай разом із Гонконгом припало 55% платежів, друге місце посіли Об'єднані Арабські Емірати.   "За статистикою наших платежів - це виходить Азія, Близький Схід, Туреччина, Африка та інші регіони", - сказала Акопян.   А7 використовує різні механізми міжнародних розрахунків, зокрема платіжних агентів, бартерні угоди, цифрові векселі та стейблкоїни. Новий сервіс A7 International, запущений у жовтні, дає змогу оплачувати рахунки іноземних контрагентів через конвертацію стейблкоїнів у банківські перекази.   Глава російського Мінфіну Антон Силуанов також визнавав, що російський бізнес проводить платежі через агентів, бартерні операції та треті країни. Він назвав А7 одним із механізмів таких розрахунків.   За даними керівництва компанії, за дев'ять місяців 2026 року обсяг платежів через А7 зріс на 54%, а кількість операцій - на 83%. Компанія заявляє про 15 тисяч клієнтів, більшість із яких - експортери. Понад 80% обсягу платежів забезпечують великі компанії, решта припадає на малий і середній бізнес.   Керівник Промсвязьбанку Петро Фрадков у серпні заявляв, що оборот рублевого стейблкоїна А7А5, запущеного на початку 2025 року, сягнув майже 140 млрд доларів.   Нагадаємо, міністри закордонних справ п'яти країн ЄС (Естонії, Фінляндії, Данії, Франції та Литви) направили спільного листа до Європейської комісії із закликом посилити санкції проти криптоінфраструктури РФ. Головна мета полягає в тому, щоб перекрити тіньові канали обігу цифрових активів, які фінансують війну проти України.  

У РФ затримали вже десятого генерала Росгвардії

14:27:22

З початку повномасштабної війни проти України в Росії затримали вже десятого генерала Росгвардії. Про затримання екскомандувача Сибірського округу генерал-полковника Миколи Маркова повідомили росЗМІ в четвер, 19 листопада. У якій справі затримано генерала, не повідомляється. За інформацією ЗМІ, незадовго до затримання Марков шукав адвокатів.   Марков очолював Сибірський округ Росгвардії з 2020 року до травня 2026-го. У березні 2023 року правитель Володимир Путін надав йому звання генерал-полковника. На цій посаді він змінив генерал-полковника Віктора Стригунова, який згодом став першим заступником директора Росгвардії Віктором Золотовим. У липні 2025 року Стригунова заарештували за звинуваченням у корупції та зловживанні повноваженнями. Генералу також звинуватили отримання хабарів на 66 млн рублів.   У березні цього року також заарештували колишнього начальника управління Росгвардії Новосибірської області генерал-майора Василя Шушакова. Його звинуватили у перевищенні повноважень при будівництві стрілецького об'єкту зі збитками понад 35 млн рублів.   З початку повномасштабної війни проти України у ​​кримінальних справах затримали ще сімох генералів Росгвардії. Шістьох звинуватили у хабарництві. Серед них Мірза Мірзаєв (отримав 9 років колонії), Вадим Драгомирецький (9,5 року), Євген Токаренко (10 років), Костянтин Рябих (12 років). Генерала Михайла Варенцова засудили до 6,5 року колонії за перевищення посадових повноважень. Валерій Голота та Анатолій Якубовський також проходять у справах про хабарі. Нагадаємо, раніше у Москві суд відправив до СІЗО генерал-майора Сергія Нікітушкіна , начальника управління навчально-матеріальної бази Головного управління бойової підготовки ЗС РФ.

У Росії озвучили масштаб проблеми зі станом мостів

14:19:29

  У Росії майже 6 тисяч мостів на регіональних і муніципальних дорогах перебувають в аварійному стані та потребують термінового ремонту. Водночас необхідну діагностику пройшла лише п'ята частина таких споруд. Про це заявив генеральний директор Російського дорожнього науково-дослідного інституту Мінтрансу Олександр Бедусенко на "Транспортному тижні", пише  The Moscow Times з посиланням на Коммерсант.   За його даними, за межами федеральної дорожньої мережі в Росії налічується 53,7 тисячі мостів. Однак перевірили лише 21% із них. Інформація про стан решти споруд відсутня або застаріла. Водночас діагностика одного мосту коштує в середньому від 400 тисяч до 1 млн рублів.   У 2026 - 2031 роках російський уряд планує виділити 611 млрд рублів на ремонт 2,7 тисячі мостів. Проте до програми потрапили лише 11% споруд, які вже визнали аварійними, зазначив Бедусенко.   Сенатор Євген Дітріх закликав регіони насамперед спрямовувати кошти на ремонт аварійних і передаварійних об'єктів. Його колега Ігор Трєсков наголосив, що майже половину запланованої суми забезпечить федеральний бюджет. Він пообіцяв окремо обговорити проблему з кожним регіоном.   У Мінтрансі РФ заявили, що з 2019 року в межах національних проєктів "Безпечні та якісні дороги" та "Інфраструктура для життя" відремонтували понад 3 тисячі мостів. Зокрема, на ці роботи спрямували 130 млрд рублів із федерального бюджету. До кінця 2026 року планують відкрити після ремонту ще 127 мостів, повідомив заступник міністра Ігор Костюченко.   Ще однією причиною зношення мостів називають перевезення вантажів із перевищенням допустимих вагових норм. За словами керівника держкомпанії Автодор В'ячеслава Петушенка, перевізники намагаються отримати максимальний прибуток із кожної поїздки, зокрема завдяки надмірному завантаженню транспорту.   Глава Бурятії Олексій Циденов запропонував надати регіонам право самостійно контролювати дотримання вагових і габаритних обмежень на місцевих дорогах. Він стверджує, що інспекторам Ространснагляду бракує ресурсів для ручних перевірок, а водії навчилися обходити автоматичні системи контролю.    Нагадаємо, в ніч проти 19 листопада незаконно зведений росіянами Кримський міст знову зазнав атаки . Повідомлялося про влучання в залізничну частину та тимчасову зупинку руху поїздів.   Генштаб також повідомив про підтверджене пошкодження дорожнього полотна трьох автомобільних мостів - через Сіверський Донець біля Пришиба (Луганщина), через Міус біля Таганрога та через Міуський лиман біля Лакедемоновки (Ростовщина).   Війна витіснила інфраструктуру з російського бюджету