Міжнародний суд ООН визнав, що М’янма скоїла геноцид проти своєї меншини
19 листопада Міжнародний суд ООН постановив, що М'янма скоїла геноцид проти етнічної меншини рохінджа під час «операцій з очищення» у 2017 році. Це стало першим рішенням суду про визнання держави відповідальною за геноцид. Справу у 2019 році порушила Гамбія. Суд зобов'язав М'янму припинити порушення Конвенції, розслідувати та покарати винних, гарантувати повернення рохінджа та виплатити компенсації. Після військової операції 2016–2017 років понад 700 000 рохінджа втекли до Бангладеш, де, за оцінками, досі залишаються понад 1 мільйон біженців. Рішення суду стало прецедентом для інших справ, зокрема позову ПАР проти Ізраїлю.
Міжнародний суд ООН у четвер постановив, що М’янма скоїла акт геноциду проти своєї етнічної меншини рохінджа майже десять років тому, що стало першим рішенням суду про визнання держави відповідальною за геноцид.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на рішення суду.
Міжнародний суд в Гаазі встановив, що М’янма вчинила геноцид проти групи рохінджа на півночі штату Ракхайн під час "операцій з очищення" 2017 року, порушивши свої зобов’язання за Конвенцією про запобігання та покарання злочину геноциду.
Суд зобов’язав країну припинити порушення Конвенції, розслідувати й притягнути до відповідальності винних, гарантувати недопущення подібних дій у майбутньому, забезпечити відновлення прав групи рохінджа, зокрема їхнє безпечне повернення та возз’єднання сімей, а також виплатити компенсації постраждалим.
В результаті військової операції, проведеної збройними силами М’янми у 2016–2017 роках, понад 700 000 переважно мусульман-рохінджа були змушені втекти через кордон до Бангладеш; біженці розповідали про масові вбивства дорослих і дітей, групові зґвалтування та спалені села.
Справу у Міжнародному суді у 2019 році було порушено Гамбією, державою з мусульманською більшістю, від імені тих, хто вижив у М'янмі. Вона ґрунтувалася на заявах про геноцид та "моделях поведінки", що свідчили про спроби знищити етнічну групу під час нападів на штат Ракхайн, включаючи розстріл людей, які тікали, та блокування їхнього повернення.
Понад 1 мільйон рохінджа досі проживають у Бангладеші, і, за оцінками, менш як 600 000 осіб залишаються в М'янмі, де більшість становлять буддисти.
Рішення Міжнародного суду ООН від 19 листопада встановлює прецедент, за яким можуть розглядатися подібні справи про скоєння державами геноциду. Найгучнішою наразі є справа проти Ізраїлю, позов проти якого у 2024 році подала Південно-Африканська Республіка, звинувативши країну у геноциді в Секторі Гази.
Геноцид, визначений після нацистського Голокосту конвенцією ООН 1948 року, важче довести, ніж воєнні злочини, оскільки він вимагає доказів конкретного "наміру" знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Нагадаємо, 2 лютого 2024 року Міжнародний суд ООН оголосив проміжне рішення за позовом України проти Росії за конвенцією про геноцид. У цьому позові Україна звинуватила Москву у спотворенні поняття геноциду і зловживання ним для того, щоб виправдати повномасштабне вторгнення.
Читайте детальний аналіз редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка: Провал України у Гаазі: чому ми перестали вигравати суди з РФ та що доведеться змінити.









