Хакери п’ять років шпигували за урядом Болгарії і викрали 62 мільйони сторінок документів
У Болгарії встановили, що між 2021 роком і серпнем 2026 року міжнародні хакерські групи здійснювали кібершпигунство у мережах уряду. Зловмисники вкрали щонайменше 130 ГБ документів (понад 62 млн сторінок). Повідомляється, що персональні дані громадян постраждали не були. Після виявлення загрози влада ізолювала уражені системи та видалила шкідливе програмне забезпечення. Наразі хакери втрастили доступ до державних ресурсів, причому їхні мотиви та приналежність (чи діяли вони від імені іноземних спецслужб) розслідуються.
хакериУ Болгарії викрили масштабну операцію з кібершпигунства, під час якої міжнародні хакерські групи майже п'ять років мали несанкціонований доступ до урядових мереж.
Зловмисники викрали щонайменше 130 гігабайтів документів, що дорівнює понад 62 мільйонам сторінок, повідомив міністр інновацій та цифрової трансформації Іван Василев на брифінгу після засідання Ради міністрів, передає Novinite.
Кібероперація розпочалася ще у 2021 році і тривала до серпня цього року, поки фахівці не виявили стороннє втручання. Хакери проникли в системи, якими державні установи користуються для обміну документами та інформацією, переміщувалися між різними частинами інфраструктури та збирали дані про роботу адміністрації.
Реклама
За словами Василева, ціллю атак стали саме урядові системи документообігу. Слідчі наразі не знайшли жодних доказів того, що особисті дані громадян Болгарії постраждали або потрапили до сторонніх осіб.
Перший сигнал про підозрілу активність надійшов 23 червня, коли нова національна система кібербезпеки зафіксувала аномалію в мережі однієї з державних установ. Міністр пояснив, що за попередніх урядів кіберзахист не працював як єдиний механізм, тому шпигунів не могли виявити. Натомість нова система вперше дала змогу комплексно бачити всю активність у державних мережах.
Наразі фахівці вже завершили три ключові стадії: встановили масштаби зламу, ізолювали уражені мережі та повністю видалили звідти шкідливі файли й програми. Тим часом урядовці посилили контроль доступу до критичних систем і остаточно відрізали хакерів від інфраструктури, тож вони більше не отримують державну інформацію.
Влада вважає, що характер атак вказує саме на кібершпигунство, а не на фінансові злочини чи полювання за персональними даними громадян. За наявною інформацією, зловмисники не змінювали перехоплені документи.
Хто саме стоїть за атаками та в чиїх інтересах діяли хакери, поки що невідомо. За словами Василева, активність міжнародних хакерських груп фіксували з різних точок світу. Слідство ще з'ясовує, чи діяли вони самостійно, чи виконували замовлення іноземних урядів або спецслужб. Також міністр додав, що не має інформації про подальшу долю викрадених документів.











