Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Іран відхилив ідею передачі збагаченого урану Росії

14:59:41

  Іран не планує передавати збагачені ядерні матеріали іншим державам і має намір залишити їх на своїй території для власних програм. Зокрема, Тегеран розглядає можливість використання цих ресурсів у проєктах зі створення кораблів і підводних човнів з ядерними силовими установками. Про це заявив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї, повідомляє Press TV.   "Ми не дозволимо, щоб хоча б одна частинка збагачених ядерних матеріалів покинула Іран", - сказав він.   За словами Резаї, Тегеран уже повідомив Росію про своє рішення залишити ядерні матеріали в країні та використовувати їх для власних потреб.   Також іранський посадовець назвав однією з умов завершення кризи на Близькому Сході припинення всіх бойових дій у Західній Азії, особливо в Лівані. Він попередив, що Іран відповість, якщо США відновлять удари.   Крім того, Резаї заявив, що Іран розробив засоби радіоелектронної боротьби, які, за його словами, дають змогу перехоплювати управління американськими безпілотниками та безпечно саджати їх.   Наприкінці жовтня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляв, що Росія може відіграти посередницьку роль між США та Іраном . Він також повідомив, що Москва готова прийняти іранський збагачений уран, якщо його наявність перешкоджає переговорам між сторонами.   Нагадаємо, президент США Дональд Трамп вирішив не відновлювати бойові дії проти Ірану, але й не повертатися до дипломатичних переговорів. Натомість Вашингтон робить ставку на посилення економічного тиску.  

Зеленський розкрив, коли випробують систему Фрея

14:38:13

  Україна розраховує вже цієї зими провести випробування нової антибалістичної системи Фрея , яку розробляє спільно з європейськими партнерами для захисту від балістичних ракет. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в Копенгагені у середу, 11 листопада. У заході також брала участь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.   За словами глави держави, Україна не може реалізувати цей проєкт самостійно, тому важливу роль відіграє співпраця з європейськими партнерами, зокрема данською оборонною промисловістю.   "Я сподіваюся, що взимку ми випробуємо нову протибалістичну систему, першу європейську протибалістичну систему, і, сподіваюся, отримаємо певний результат", - сказав Зеленський.   Президент наголосив, що створення Фреї має значення для безпеки не лише України, а й усієї Європи.   Нагадаємо, Україна та європейські партнери домовилися спільно розробляти систему протидії балістичним ракетам   Фрея . Вона має поєднати українські ракетні технології з європейськими радарами, сенсорами та системами управління.   До проєкту долучилися компанії Eurosam, Leonardo, Thales і Saab. Провідним українським промисловим партнером стала компанія Fire Point, розробник крилатої ракети Flamingo. Також Fire Point домовилася з німецькою оборонною компанією HENSOLDT про постачання радара для системи.  

Рада продовжила 50% податку на прибуток банків у 2027 році

14:38:11

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає збереження підвищеної ставки податку на прибуток банків на рівні 50% у 2027 році. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram у середу, 11 листопада.   За законопроєкт №15262 свої голоси віддали 303 народні депутати.   "Пропонується продовжити на 2027 рік застосування для банків підвищеної ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50% з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів", - написав нардеп.   Уперше підвищену ставку запровадили для прибутків банків за 2023 рік - як винятковий захід воєнного часу. Згодом такий самий підхід застосували й під час оподаткування банківських прибутків за 2024 рік. Лише у 2025 році банки сплачували податок за базовою для сектору ставкою 25%. Цьогоріч ставку в 50% знову повернули. Нагадаємо, Національний банк України не підтримав законопроєкт про регулювання ринку віртуальних активів  у його нинішній редакції. У регуляторі вважають, що окремі положення документа можуть загрожувати фінансовій стабільності, монетарному суверенітету та створювати умови для монополізації криптовалютного ринку. Названо найприбутковіші банки України

Українські оборонні компанії вперше перемогли в тендерах НАТО

14:12:21

Вперше в історії два українських оборонних виробника взяли участь у тендерах НАТО і перемогли в них. Про це заявила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук, передає Укрінформ у середу, 11 листопада. За її словами, це стало можливим завдяки приєднанню України до програми Агенції з підтримки та закупівель Альянсу. Гетьманчук зазначила, що відносини між Україною та НАТО вже не формуються за принципом "донор - отримувач", оскільки Україна також робить безпосередній внесок у безпеку альянсу, а український оборонно-промисловий комплекс є одним із найважливіших елементів цього внеску.   За її словами, ця роль вже відображена в політиці НАТО: на саміті НАТО в Гаазі було вирішено, що інвестиції країн-союзників в оборону України, а також в український оборонно-промисловий комплекс, можуть зараховуватися до виконання цільового показника у 5% ВВП на власну оборону.   Серед інших позитивних зрушень у відносинах між Україною та НАТО Гетьманчук згадала про створення Агенцією НАТО з підтримки та закупівель (NSPA) спеціального механізму співпраці - Партнерства для підтримки безпекового співробітництва (Security Cooperation Support Partnership), розробленого саме для українських компаній. Це дозволяє їм брати участь у програмах закупівель НАТО.   Завдяки спеціальному механізму пошуку партнерів українські компанії та стартапи можуть знаходити партнерів у країнах-союзниках для спільної розробки технологій, їх тестування та масштабування оборонного виробництва. Очільниця Місії також нагадала про підписання меморандуму між Україною та DIANA - акселератором оборонних інновацій НАТО. Україна стала першим партнером Альянсу, який уклав подібну угоду.   "Це відкриває перед українськими компаніями та стартапами важливі можливості: участь в інноваційних конкурсах НАТО, доступ до грантового фінансування, використання понад 200 випробувальних майданчиків, а також вихід на приватних інвесторів через мережу капіталу DIANA", - пояснила Гетьманчук. Нагадаємо,  Україна закликала країни НАТО прискорити військову допомогу напередодні останнього цьогорічного Рамштайну. Серед головних питань - додаткове фінансування, засоби ППО та термінова підготовка до російського зимового терору.

Суд виніс вирок у справі про розтрату на бронежилетах

13:52:57

  Вищий антикорупційний суд (ВАКС) оголосив вирок трьом обвинуваченим у справі про розтрату 251 млн грн під час закупівлі бронежилетів, які так і не були поставлені. Колишній гендиректор ДП Укрпатент, ексвиконувач обов’язків держсекретаря Мінекономіки та колишній голова правління благодійної організації отримали від 7 до 10 років ув’язнення. Про це в середу, 11 листопада,  повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).   Колишнього генерального директора ДП  Укрпатент  суд визнав винним у привласненні та розтраті майна за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Його засудили до 10 років позбавлення волі, заборонили обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом трьох років і конфіскували все належне йому майно.   Колишнього виконувача обов’язків державного секретаря Мінекономіки визнали винним у пособництві привласненню та розтраті майна. Йому призначили сім років ув’язнення, трирічну заборону обіймати посади, пов’язані з виконанням державних або місцевих управлінських функцій, та конфіскацію половини належного майна.   Колишнього голову правління благодійної організації визнали винним у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Водночас суд виправдав його за обвинуваченням у пособництві розтраті. Його засудили до восьми років позбавлення волі, заборонили протягом трьох років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, та конфіскували все належне майно.   Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов державного підприємства. З колишнього гендиректора  Укрпатенту  та ексвиконувача обов’язків держсекретаря Мінекономіки солідарно стягнуть понад 296 млн грн матеріальної шкоди.   У САП зазначили, що питання щодо оскарження вироку вирішать після ознайомлення з повним текстом судового рішення.   Справу розслідували детективи Національного антикорупційного бюро та слідчі Державного бюро розслідувань.   Нагадаємо, ДБР передало до суду справу проти колишнього заступника міністра оборони, в.о. керівника Департаменту держзакупівель МО та посадовця Центрального управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення ЗСУ, які організували закупівлю неякісних бронежилетів у болгарської компанії майже на 2 млрд гривень.   Раніше повідомлялося про викриття низки схем і виявлення збитків на 81 млн грн на укриттях для дітей та військових на Дніпропетровщині, Чернігівщині, Чернівецькій та Полтавській областях.   Також на Львівщині старшу лейтенантку підозрюють у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для військової частини. Завдані збитки державі оцінюють у понад 18,6 мільйона гривень.   

Ірландія додатково внесла 25 млн євро до Фонду підтримки енергетики України

13:49:47

Ірландія внесла до Фонду підтримки енергетики України додаткові 25 мільйонів євро Про це повідомило Міністерство енергетики. Таким чином загальний внесок Ірландії зріс до 52 мільйонів євро. "Ми дякуємо Ірландії за підтримку енергетичного сектору України у цей складний період. Фонд – це ефективний і прозорий інструмент підтримки української енергетики. Через нього закуповується обладнання для ремонтів, відновлення пошкоджених об’єктів та нарощування потужностей генерації. Таким чином підтримка партнерів допомагає нам знову і знову відновлювати електропостачання після російських атак і повертати світло у домівки мільйонів українських родин, школи, лікарні та на підприємства", - наголосив перший віцепрем’єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль.

Атака на Санкт-Петербург: у РФ заявили про загибель льотчиків

13:46:58

Російські військові льотчики загинули під час відбиття дронової атаки на Санкт-Петербург у середу, 11 листопада. Про це повідомив російський Z-блогер Fighterbomber, близький до військово-космічних сил РФ. "Сьогоднішній захист неба над Санкт-Петербургом від атаки дронів обійшовся нам дуже дорого. Дуже, дуже дорого. Вічного польоту, брати", - написав він.   Пов'язаний із російськими військовими льотчиками паблік На межі опублікував чорно-біле фото розвідувально-ударного вертольота Ка-52 Алігатор із підписом: "На жаль, хлопців уже не повернути. Вічного польоту, небесні воїни".   Український моніторинговий канал Supernova+ підтвердив , що під час атаки було знищено вертоліт Ка-52, розрахований на двох осіб: пілота та штурмана-оператора. "Мінус Ка-52 з екіпажем", - йдеться у дописі. Міністерство оборони Росії про втрату військового борту чи загибель льотчиків не заявляло.   Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко стверджував, що у ніч проти 11 листопада сили протиповітряної оборони збили 150 українських дронів, які летіли на регіон. За його словами, метою атаки став найбільший російський порт на Балтійському морі Усть-Луга , через який ведеться експорт нафти. Внаслідок влучення кількох безпілотників там сталася пожежа, постраждали троє працівників.  ЗСУ збили FPV-дроном російський гелікоптер Ка-52

Росія атакувала людний ринок у Чорноморську

13:22:48

  Російські війська завдали удару по ринку в центральній частині Чорноморська Одеської області вдень у середу, 11 листопада. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще 11 постраждали. Дев’ятьох із них госпіталізували, четверо перебувають у важкому стані. Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.   За його словами, удар припав на місце, де зазвичай перебуває багато людей. Спочатку Кіпер повідомляв про чотирьох постраждалих та одну загиблу людину. Через пів години кількість травмованих зросла до 11.   Із 11 постраждалих дев’ятьох доправили до лікарні. Стан чотирьох медики оцінюють як важкий і борються за їхні життя. Ще одній людині надали допомогу на місці.   Також пошкоджені прилеглі житлові будинки та автомобілі.   Ліквідація наслідків атаки триває.   Нагадаємо, напередодні російські окупанти атакували південь Одеської області. Внаслідок комбінованого удару загинув 69-річний чоловік , ще одна людина отримала поранення.   Як повідомллося, на тлі російських ударів по Україні дві ракети типу Бандероль залетіли до Молдови. Обидві увійшли з боку Одеської області та залишили повітряний простір Молдови в напрямку України.  

Ірландія внесла до Фонду підтримки енергетики України 25 млн євро

13:12:21

До Фонду підтримки енергетики України надійшов новий внесок від Ірландії у розмірі 25 млн євро. Про це йдеться у повідомленні українського Міненерго, передає "Європейська правда". З внеском у 25 млн євро загальний внесок Ірландії зріс до 52 млн євро. Як зазначив перший віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль, фонд – це ефективний і прозорий інструмент підтримки української енергетики. Через нього закуповується обладнання для ремонтів, відновлення пошкоджених об'єктів та нарощування потужностей генерації. У жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Німеччини –249,7 млн євро, Мальти –50 тис. євро та угорської компанії REKK – 3 тис. євро. Як повідомлялося,  Данія позачергово виділить грантові 20 млн євро на підтримку української енергетики.

Київ відхилив новий план США щодо Донбасу - ЗМІ

13:01:26

  Україна не погодилася на запропонований США варіант територіального компромісу щодо Донбасу. Він передбачав, що Росія отримає контроль над усією лінією фронту в регіоні, але Києву не доведеться віддавати міста, які українські війська досі утримують. Про це повідомляє The Telegraph.   За інформацією видання, представники президента США Дональда Трампа запропонували такий варіант під час обговорення шляхів припинення війни. Водночас американська ініціатива фактично зайшла в глухий кут через позицію Москви.   Росія вимагає, щоб Україна поступилася приблизно 2 тисячами квадратних миль території Донецької та Луганської областей, які російські війська не змогли захопити на полі бою.   Перед переговорами в Абу-Дабі у вівторок Трамп заявив, що після завершення війни Україна матиме "іншу форму". Представники американської адміністрації також натякали, що під час непублічних контактів Київ нібито демонстрував готовність до територіальних поступок.   Однак українське джерело, наближене до переговорного процесу, спростувало такі твердження. За його словами, українська делегація ніколи не обговорювала передачу територій, які перебувають під російською окупацією.   "Україна ніколи не визнає цього - ані де-факто, ані де-юре. І це завжди була наша позиція за столом переговорів", - заявив співрозмовник The Telegraph.   Нагадаємо, 10 листопада в Абу-Дабі розпочалися тристоронні переговори України, США та Росії щодо завершення війни.   Перед основною зустріччю українська делегація провела консультації з представниками США та європейських партнерів, зокрема Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії.   Перший раунд переговорів тривав понад чотири години. Сторони домовилися продовжити зустрічі наступного дня.   Серед питань, які Україна, США та РФ мали обговорити 11 листопада, президент Володимир Зеленський назвав припинення вогню, енергетичну безпеку та ситуацію в Чорному морі.   Зеленський відкинув угоду зі "здаванням" Донбасу  

РФ заявила про викриття польської агентурної мережі

12:31:57

  Федеральна служба безпеки Росії заявила про викриття нібито агентурної мережі польських спецслужб у Калінінградській області. За твердженням російського відомства, затримали двох людей, яких підозрюють у шпигунстві на користь Польщі. Про це повідомляє ФСБ Росії, пише  The Moscow Times у середу, 11 листопада.   У відомстві стверджують, що затримані нібито є агентами Служби військової розвідки та Агентства внутрішньої безпеки Польщі. За версією ФСБ, вони збирали й передавали інформацію про російських військовослужбовців і об'єкти Міноборони РФ, а також про соціально-економічну ситуацію, міграційну та соціальну політику в регіоні.   Затриманих звинуватили у шпигунстві за статтею 276 Кримінального кодексу РФ та взяли під варту.   Крім того, ФСБ заявила, що винесла "застереження" сімом громадянам Польщі та трьом росіянам. За твердженням російської спецслужби, вони підтримували контакти з польськими спецслужбами. Їх попередили про неприпустимість дій, які можуть бути кваліфіковані як державна зрада, конфіденційна співпраця з іноземною державою або шпигунство. Громадянам Польщі також заборонили в'їзд до Росії.   Напередодні співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі затримали поблизу Варшави двох громадян України . Їх підозрюють у збиранні інформації, підготовці диверсій на замовлення російських спецслужб і підпалах автомобілів.   Також 5 листопада польська влада затримала ще шістьох людей , яких підозрюють у шпигунстві на користь Росії. Серед них - п'ятеро громадян Польщі та одна громадянка РФ. За даними правоохоронців, вони нібито незаконно постачали до Калінінградської області матеріали військового призначення, використовуючи автомобілі з прихованими відсіками. Вартість компонентів боєприпасів, які незаконно вивезли до Росії, оцінили у 2 млн злотих - близько 455 тисяч євро.