Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Росія атакувала людний ринок у Чорноморську

13:22:48

  Російські війська завдали удару по ринку в центральній частині Чорноморська Одеської області вдень у середу, 11 листопада. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще 11 постраждали. Дев’ятьох із них госпіталізували, четверо перебувають у важкому стані. Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.   За його словами, удар припав на місце, де зазвичай перебуває багато людей. Спочатку Кіпер повідомляв про чотирьох постраждалих та одну загиблу людину. Через пів години кількість травмованих зросла до 11.   Із 11 постраждалих дев’ятьох доправили до лікарні. Стан чотирьох медики оцінюють як важкий і борються за їхні життя. Ще одній людині надали допомогу на місці.   Також пошкоджені прилеглі житлові будинки та автомобілі.   Ліквідація наслідків атаки триває.   Нагадаємо, напередодні російські окупанти атакували південь Одеської області. Внаслідок комбінованого удару загинув 69-річний чоловік , ще одна людина отримала поранення.   Як повідомллося, на тлі російських ударів по Україні дві ракети типу Бандероль залетіли до Молдови. Обидві увійшли з боку Одеської області та залишили повітряний простір Молдови в напрямку України.  

Ірландія внесла до Фонду підтримки енергетики України 25 млн євро

13:12:21

До Фонду підтримки енергетики України надійшов новий внесок від Ірландії у розмірі 25 млн євро. Про це йдеться у повідомленні українського Міненерго, передає "Європейська правда". З внеском у 25 млн євро загальний внесок Ірландії зріс до 52 млн євро. Як зазначив перший віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль, фонд – це ефективний і прозорий інструмент підтримки української енергетики. Через нього закуповується обладнання для ремонтів, відновлення пошкоджених об'єктів та нарощування потужностей генерації. У жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Німеччини –249,7 млн євро, Мальти –50 тис. євро та угорської компанії REKK – 3 тис. євро. Як повідомлялося,  Данія позачергово виділить грантові 20 млн євро на підтримку української енергетики.

Київ відхилив новий план США щодо Донбасу - ЗМІ

13:01:26

  Україна не погодилася на запропонований США варіант територіального компромісу щодо Донбасу. Він передбачав, що Росія отримає контроль над усією лінією фронту в регіоні, але Києву не доведеться віддавати міста, які українські війська досі утримують. Про це повідомляє The Telegraph.   За інформацією видання, представники президента США Дональда Трампа запропонували такий варіант під час обговорення шляхів припинення війни. Водночас американська ініціатива фактично зайшла в глухий кут через позицію Москви.   Росія вимагає, щоб Україна поступилася приблизно 2 тисячами квадратних миль території Донецької та Луганської областей, які російські війська не змогли захопити на полі бою.   Перед переговорами в Абу-Дабі у вівторок Трамп заявив, що після завершення війни Україна матиме "іншу форму". Представники американської адміністрації також натякали, що під час непублічних контактів Київ нібито демонстрував готовність до територіальних поступок.   Однак українське джерело, наближене до переговорного процесу, спростувало такі твердження. За його словами, українська делегація ніколи не обговорювала передачу територій, які перебувають під російською окупацією.   "Україна ніколи не визнає цього - ані де-факто, ані де-юре. І це завжди була наша позиція за столом переговорів", - заявив співрозмовник The Telegraph.   Нагадаємо, 10 листопада в Абу-Дабі розпочалися тристоронні переговори України, США та Росії щодо завершення війни.   Перед основною зустріччю українська делегація провела консультації з представниками США та європейських партнерів, зокрема Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії.   Перший раунд переговорів тривав понад чотири години. Сторони домовилися продовжити зустрічі наступного дня.   Серед питань, які Україна, США та РФ мали обговорити 11 листопада, президент Володимир Зеленський назвав припинення вогню, енергетичну безпеку та ситуацію в Чорному морі.   Зеленський відкинув угоду зі "здаванням" Донбасу  

РФ заявила про викриття польської агентурної мережі

12:31:57

  Федеральна служба безпеки Росії заявила про викриття нібито агентурної мережі польських спецслужб у Калінінградській області. За твердженням російського відомства, затримали двох людей, яких підозрюють у шпигунстві на користь Польщі. Про це повідомляє ФСБ Росії, пише  The Moscow Times у середу, 11 листопада.   У відомстві стверджують, що затримані нібито є агентами Служби військової розвідки та Агентства внутрішньої безпеки Польщі. За версією ФСБ, вони збирали й передавали інформацію про російських військовослужбовців і об'єкти Міноборони РФ, а також про соціально-економічну ситуацію, міграційну та соціальну політику в регіоні.   Затриманих звинуватили у шпигунстві за статтею 276 Кримінального кодексу РФ та взяли під варту.   Крім того, ФСБ заявила, що винесла "застереження" сімом громадянам Польщі та трьом росіянам. За твердженням російської спецслужби, вони підтримували контакти з польськими спецслужбами. Їх попередили про неприпустимість дій, які можуть бути кваліфіковані як державна зрада, конфіденційна співпраця з іноземною державою або шпигунство. Громадянам Польщі також заборонили в'їзд до Росії.   Напередодні співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі затримали поблизу Варшави двох громадян України . Їх підозрюють у збиранні інформації, підготовці диверсій на замовлення російських спецслужб і підпалах автомобілів.   Також 5 листопада польська влада затримала ще шістьох людей , яких підозрюють у шпигунстві на користь Росії. Серед них - п'ятеро громадян Польщі та одна громадянка РФ. За даними правоохоронців, вони нібито незаконно постачали до Калінінградської області матеріали військового призначення, використовуючи автомобілі з прихованими відсіками. Вартість компонентів боєприпасів, які незаконно вивезли до Росії, оцінили у 2 млн злотих - близько 455 тисяч євро.  

Глава Мінфіну США переїхав на військову базу через погрози Ірану - ЗМІ

12:18:06

Міністр фінансів США Скотт Бессент нещодавно переїхав зі своєї резиденції у Вашингтоні на американську військову базу через погрози його життю з боку Ірану. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.   Високопоставлений представник розвідки в адміністрації Трампа попередив у службовій записці, що плани Ірану щодо нападів на громадян США перейшли на "просунуту стадію". За словами джерела, обізнаного із ситуацією, побоювання щодо безпеки Бессента посилилися після публікації газетою The Wall Street Journal аерофотознімка його особняка в Джорджтауні. Бессент придбав цей будинок за 12,5 млн доларів невдовзі після затвердження на посаді міністра фінансів у січні 2025 року.   Задля безпеки міністр фінансів США перебрався на військову базу.   Із серпня Бессент очолює американську кампанію із запровадження санкцій та економічного тиску на Іран під назвою Економічний ізгой. Її мета - змусити Тегеран припинити напади на судна та відновити судноплавство в Ормузькій протоці, яка залишається переважно закритою після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.   Кампанія економічного тиску супроводжується морською блокадою іранських портів з боку США. Вона також передбачає санкції проти філій близькосхідних банків та інших фінансових установ, які сприяють проведенню операцій за участю Ірану. Нагадаємо, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі закликав США прийняти пропозицію Тегерана щодо припинення війни на всіх фронтах. Він попередив, що в разі продовження бойових дій іранські військові дадуть жорстку відповідь.

Рубіо озвучив новий підхід Трампа щодо Ірану

12:11:47

  Президент США Дональд Трамп вирішив не відновлювати бойові дії проти Ірану, але й не повертатися до дипломатичних переговорів. Натомість Вашингтон робить ставку на посилення економічного тиску, який має послабити іранський режим. Про це повідомляє Axios.   За даними видання, в адміністрації Трампа виникли розбіжності щодо подальшої політики стосовно Тегерана. Посадовці враховували позиції союзників США на Близькому Сході: Ізраїль наполягав на поновленні військових ударів, тоді як більшість країн Перської затоки виступали проти такого сценарію.   "Він шукав рішення, але не був упевнений, який шлях буде найкращим", - розповів американський чиновник, близький до президента.   Позицію Вашингтона державний секретар США Марко Рубіо представив у вівторок під час закритої зустрічі з міністрами закордонних справ країн G7 у Парижі.   За його словами, адміністрація Трампа розглядає не лише два традиційні варіанти - відновлення війни або укладення мирної угоди.   "У президента є не лише два варіанти. Йдеться не просто про повернення до війни або підписання сміховинної мирної угоди. Ми не підемо на безглузду угоду. Третій варіант, який у нас є, - продовжувати робити те, що ми робимо зараз", - заявив Рубіо.   Він пояснив, що США продовжують завдавати Ірану значних економічних збитків. Ця політика має обмежити можливості Тегерана фінансувати терористичні угруповання та відновлювати збройні сили. Водночас Вашингтон не встановлює конкретних термінів реалізації стратегії.   "Президент не перебуває під штучним тиском часу, а іранці самі завдають величезної шкоди своїй економіці", - наголосив держсекретар.   За інформацією американських чиновників, Рубіо підтримував економічний сценарій тиску на Іран. До цієї групи також увійшли міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Реткліфф і зять та радник президента Джаред Кушнер.   Ці посадовці не підтримували відновлення бойових дій і сумнівалися, що за нинішньої позиції Тегерана вдасться досягти домовленостей на вигідних для США умовах. Тому вони виступали за продовження економічного тиску як альтернативу війні та переговорам.   Водночас така стратегія Вашингтона викликає занепокоєння в частини союзників. Зокрема, Туреччина, Ірак і Пакистан стурбовані наміром Трампа й надалі посилювати економічний тиск на Іран.   Раніше президент США Дональд Трамп назвав сценарій поновлення повномасштабних військових дій проти Ірану "малоймовірним", проте зазначив, що США "готові до бою" у разі змін на Близькому Сході.    Нагадаємо, згідно з опитуванням, 71% американців вимагають від нового складу Конгресу втрутитися і ухвалити закон для завершення війни з Іраном (серед демократів це підтримують 93%, серед республіканців - 51%).   Трамп розглядає три сценарії щодо Ірану - ЗМІ  

Британія замовила нові системи спостереження за підводними човнами РФ

11:31:25

  Велика Британія інвестує близько 108 млн євро у нові безпілотники, сенсори та системи штучного інтелекту для захисту підводної інфраструктури від російських загроз. Технології допоможуть виявляти підводні човни РФ і стежити за безпекою морських комунікацій. Про це повідомила пресслужба британського уряду.   Відповідний контракт уклали з британською компанією Ocean Infinity Solutions. Проєкт під назвою Atlantic Net передбачає створення мережі автономних систем, які працюватимуть у Північній Атлантиці.   Зокрема, Королівський флот отримає вдосконалені сенсори для виявлення російських підводних човнів та підозрілої діяльності під водою. Також планують використовувати безпілотні системи, здатні патрулювати морські глибини та шукати потенційні загрози.   Крім того, навколо Великої Британії створять єдину систему спостереження. Вона передаватиме інформацію військовим кораблям, які полюють на підводні човни, а також субмаринам класу Astute. Це має забезпечити раннє попередження про загрози та краще розуміння ситуації під водою.   Угода є частиною ширшої програми Королівського флоту Атлантичний бастіон , мета якої - створення гібридних військово-морських сил.   За даними британського уряду, Ocean Infinity Solutions планує залучити майже 200 нових кваліфікованих працівників. Її безпосередній ланцюг постачання охоплює близько 38 700 робочих місць у Південно-Східній Англії.   Раніше повідомлялося про масштабні інвестиції Великої Британії в модернізацію збройних сил, зокрема перехід Королівського флоту на гібридну модель із використанням морських дронів .

Чи треба міняти старі купюри 50 і 200 гривень: пояснення Нацбанку

11:18:54

  Національний банк України поступово замінює банкноти номіналом 50 і 200 гривень старого зразка на сучасніші купюри. Водночас українцям не потрібно спеціально обмінювати ці гроші: вони залишаються законним платіжним засобом і ними можна розраховуватися без обмежень. Про це повідомили в НБУ.   У Нацбанку нагадали, що про поступову заміну банкнот номіналом 50 і 200 гривень зразків 2003 - 2007 років оголосили ще в жовтні 2024 року . Процес розпочався 1 листопада того ж року.   Старі купюри замінюють банкнотами цих номіналів зразка 2014 року. Це частина планового оновлення готівки, спрямованого на оптимізацію грошового обігу та підвищення якості банкнот.   Під час заміни банки не видають старі купюри з кас за всіма видами готівкових операцій. НБУ також припинив передавати їх банкам, інкасаторським компаніям і підприємствам з оброблення готівки.   Коли такі банкноти потрапляють до банків, їх більше не повертають в обіг, а передають Нацбанку для утилізації.   Нацбанк також проводить заміну інших банкнот попередніх років випуску: