ЄСПЛ ухвалив рішення у справі Катерини ГандзюкСправа Гандзюк: ЄСПЛ визнав відповідальність України
Європейський суд з прав людини визнав порушення прав Катерини Гандзюк унаслідок нападу з кислотою, який призвів до її смерті.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яка померла від отриманих опіків у листопаді 2018 року. Суд визнав відповідальність держави за порушення її права на життя та свободи вираження поглядів. Також Україну зобов'язали виплатити компенсацію рідним загиблої.
Рішення ухвалили 5 жовтня після закритого засідання, а оприлюднили 5 листопада на офіційному сайті ЄСПЛ. Заявниками у справі виступили батьки Катерини — Віктор і Надія Гандзюк, а також її чоловік Сергій Денисов.
Згідно з постановою суду, протягом трьох місяців Україна має виплатити 40 тисяч євро батькам активістки та ще 40 тисяч євро її чоловікові як відшкодування моральної шкоди. Крім того, держава повинна компенсувати 4 тисячі євро судових витрат, а також сплатити передбачені рішенням податки.
ЄСПЛ дійшов висновку, що напад на Гандзюк у 2018 році не був випадковим злочином. Суд встановив, що йшлося про заздалегідь сплановану та оплачену операцію, метою якої було змусити замовкнути громадську діячку, яка здійснювала контроль за діями влади.
У рішенні наголошується, що зібрані докази свідчать про зв'язок нападу з представниками державної влади. "Наявні докази були достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, щоб дійти висновку про існування тісного зв'язку між нападом і здійсненням або зловживанням державною владою, що тягне за собою відповідальність держави", - зазначили у ЄСПЛ.
Окремо суд визнав порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу вираження поглядів. На думку суддів, жорстокий напад на активістку міг залякати не лише її колег, а й інших журналістів, громадських діячів та представників громадянського суспільства.
У ЄСПЛ підкреслили, що цей злочин мав особливо серйозний "стримувальний ефект" для суспільства, зокрема для публічних дискусій про корупцію та зловживання владою.
Нагадаємо, Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року від важких хімічних опіків. Нападники облили її літром сірчаної кислоти. Активістка боролася з російсько-кримінальними елітами, які, за наведеними у матеріалі обставинами, були неформально пов'язані з місцевою владою.
У червні 2023 року Дніпровський суд Києва визнав колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна винними в замовленні й організації нападу. Захист оскаржив вирок в апеляції. Перше засідання відбулося в листопаді 2023 року, наступне - у лютому 2024-го. У червні того ж року розгляд почали спочатку через відставку одного із суддів.
Батько активістки Віктор Гандзюк побоюється, що затягування апеляційного процесу може призвести до закриття справи через закінчення строків притягнення винних до відповідальності.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp