Національний банк України не підтримав законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів у його нинішній редакції. У регуляторі вважають, що окремі положення документа можуть загрожувати фінансовій стабільності, монетарному суверенітету та створювати умови для монополізації криптовалютного ринку. Про це в середу, 4 листопада, повідомили в НБУ.
Позицію регулятор оприлюднив після того, як 4 листопада парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав доопрацьований законопроєкт для розгляду в другому читанні. Документ передбачає врегулювання ринку криптовалют, оподаткування прибутку від операцій із ними та державний нагляд за постачальниками відповідних послуг.
У Нацбанку заявили, що загалом підтримують регулювання ринку віртуальних активів відповідно до європейського підходу MiCA та рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Водночас остаточний текст законопроєкту, за оцінкою регулятора, не враховує низки принципових зауважень і домовленостей, досягнутих під час його підготовки.
Зокрема, фінальну редакцію документа, рекомендовану до другого читання, НБУ отримав лише пізно ввечері 3 листопада. Наступного дня заступник голови Нацбанку Олексій Шабан озвучив зауваження під час засідання парламентського комітету. Однак, як зазначили в регуляторі, формат обговорення не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію.
Які ризики законопроєкту назвав НБУ
Національний банк виокремив три принципові проблеми.
1. Ризики для гривні та фінансової стабільності.
Йдеться про допуск до українського ринку іноземних токенів, які можуть фактично виконувати функції електронних грошей, але не перебувають під відповідним наглядом у країнах емісії.
У НБУ вважають, що обіг таких активів може створювати загрози для монетарного суверенітету, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності. Регулятор наполягає на праві самостійно оцінювати ризики іноземних токенів і за потреби обмежувати їхній обіг в Україні.
2. Можливість обходу регуляторних вимог.
На думку НБУ, спрощений доступ іноземних віртуальних активів може поставити українських емітентів у нерівні умови. Крім того, це може сприяти появі сегментів ринку, які фактично залишатимуться поза державним контролем.
3. Ризик монополізації ринку.
Третє зауваження стосується правил допуску торговельних майданчиків до роботи. Спочатку НБУ виступав проти кількісних обмежень для операторів, які відповідають установленим вимогам. Згодом регулятор погодився на компромісну пропозицію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - дозволити на першому етапі роботу трьох операторів, відібраних за конкурсом.
Однак у фінальній редакції законопроєкту чіткої кількості операторів на перші п'ять років не передбачили. За оцінкою НБУ, це залишає відповідне рішення на розсуд НКЦПФР і не встановлює достатніх запобіжників проти обмеження конкуренції та корупційних зловживань під час авторизації.
"Неврахування принципових зауважень НБУ унеможливлює підтримку законопроєкту №10225-д у поточній редакції", - заявили в Національному банку.
Регулятор закликав народних депутатів доопрацювати документ, забезпечити прозорі правила роботи криптовалютного ринку та врахувати можливі ризики для гривні й фінансової системи.
За інформацією Судово-юридичної газети , профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д для розгляду в другому читанні. Його планують провести в листопаді 2026 року.
Документ передбачає оподаткування прибутку від операцій із криптовалютами - тобто різниці між ціною придбання та продажу активу. Обмін одного віртуального активу на інший пропонують не оподатковувати.
Для криптовалют, придбаних до набрання чинності законом, передбачений перехідний режим: пільгова ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% діятиме до кінця 2028 року.
Криптобіржі та інші постачальники послуг із віртуальними активами повинні будуть проходити авторизацію, дотримуватися вимог фінансового моніторингу та перевіряти походження коштів.
Очікується, що нові правила можуть запрацювати з 1 липня 2027 року. Водночас законопроєкт ще має пройти голосування у Верховній Раді, тому його положення можуть змінитися.
Нагадаємо, Національний банк України застерігав, що криптовалюта не є законним засобом платежу та наголошував на необхідності законодавчого врегулювання цього ринку.
Минулоріч Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц