Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Туреччина депортує десятки російських повій після нічних рейдів

17:17:03

  У Туреччині 34 громадянкам Росії загрожує депортація після поліцейських рейдів у нічних клубах Анкари. Жінок затримали за підозрою в занятті проституцією та доправили до міграційного центру. Про це повідомляє російський Telegram-канал Baza. Посольство РФ у Туреччині підтвердило затримання, пише  The Moscow Times у середу, 4 листопада. За його інформацією, турецька влада звинувачує росіянок у порушенні норм моралі та правил громадської безпеки.   За наявними даними, зтриманих розмістили в депортаційному центрі Акюрт в Анкарі. Питання про їхню депортацію має вирішити суд. Із жінками вже зустрілися співробітники російського консульства.   Рейди відбулися 23 жовтня у клубах Максим , Хавана та Фолі-Бержер . Загалом поліція затримала понад 100 жінок, більшість із яких приїхали з країн СНД.   За словами подруги однієї із затриманих, жінок запрошували до Туреччини на роботу танцівницями, співачками та діджейками. Їм нібито обіцяли зарплату до $2500 на місяць, робочу візу та проживання у п’ятизірковому готелі. Однак після приїзду, за її словами, з’ясувалося, що крім виступів вони мали надавати додаткові послуги.   У квітні 2026 року турецька поліція вже проводила аналогічні рейди в нічних клубах Анкари. Тоді затримали та депортували 38 іноземок: 13 громадянок Казахстану, 11 росіянок, п’ятьох громадянок Ефіопії, чотирьох білорусок, трьох українок, а також громадянок Бразилії та Кенії.   За даними слідства, жінок оформлювали офіціантками та прибиральницями, але фактично вони могли бути залучені до надання сексуальних послуг. Вони мешкали в готелях, які, за версією слідства, могли залишати лише з дозволу роботодавців. За порушення встановлених правил у них утримували частину заробітку.   У травні поліція виявила ще дев’ятьох іноземок, щодо яких також розпочали процедуру депортації.   Раніше повідомлялося, що Туреччина депортувала до Росії Аріадну Литвинову , котру російські правоохоронні органи розшукували у справі про "дискредитацію армії".    У Росії поліцейський одружив злочинців на повіях і відправляв на війну  

Зв’язки в СБУ та поліції: деталі нового викриття у справі Карфаген

17:12:15

  Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах операції Карфаген викрили ще одну злочинну організацію. За даними слідства, її учасники систематично передавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів в обмін на прикриття шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів. Про це в середу, 4 листопада, повідомила САП.   За даними антикорупційної прокуратури, до організації входили щонайменше 12 осіб. Її організатор, який раніше неодноразово був засуджений, нібито залучив до незаконної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора, Національної поліції, а також представників кримінального середовища.   Як стверджують у САП, корупційні зв’язки забезпечували безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців, продаж наркотиків, незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.   Крім того, слідство встановило можливу причетність учасників організації до нападів, викрадень людей та завдання тілесних ушкоджень в інтересах угруповання.   У САП оприлюднили відео матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій із коментарями керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова. У ньому фігурантів називають за прізвиськами: серед них - імовірний організатор на прізвисько "Кримінал", керівник наркосиндикату "Хімпром" на прізвисько "Мексиканець", а також особи, яких у відео називають "Боксер", "Паша", "Прайс" та "Акім".   За версією НАБУ та САП, "Прайс" - один із керівників департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції - відповідав за прикриття кол-центрів. А високопосадовець СБУ, якого у відео називають "Акімом", нібито забезпечував захист угруповання від уваги інших співробітників служби.   За даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення російський наркосиндикат "Хімпром" не припинив діяльність, а розширив вплив в Україні та за кордоном. Для розбудови бізнесу в Україні його представники, як стверджують правоохоронці, шукали підтримки серед посадовців правоохоронних органів.  

Зв’язки в СБУ та поліції: деталі нового викриття Карфагена

16:48:18

  Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах операції Карфаген викрили ще одну злочинну організацію. За даними слідства, її учасники систематично передавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів в обмін на прикриття шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів. Про це в середу, 4 листопада, повідомила САП.   За даними антикорупційної прокуратури, до організації входили щонайменше 12 осіб. Її організатор, який раніше неодноразово був засуджений, нібито залучив до незаконної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора, Національної поліції, а також представників кримінального середовища.   Як стверджують у САП, корупційні зв’язки забезпечували безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців, продаж наркотиків, незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.   Крім того, слідство встановило можливу причетність учасників організації до нападів, викрадень людей та завдання тілесних ушкоджень в інтересах угруповання.   У САП оприлюднили відео матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій із коментарями керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова. У ньому фігурантів називають за прізвиськами: серед них - імовірний організатор на прізвисько "Кримінал", керівник наркосиндикату "Хімпром" на прізвисько "Мексиканець", а також особи, яких у відео називають "Боксер", "Паша", "Прайс" та "Акім".   За версією НАБУ та САП, "Прайс" - один із керівників департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції - відповідав за прикриття кол-центрів. А високопосадовець СБУ, якого у відео називають "Акімом", нібито забезпечував захист угруповання від уваги інших співробітників служби.   За даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення російський наркосиндикат "Хімпром" не припинив діяльність, а розширив вплив в Україні та за кордоном. Для розбудови бізнесу в Україні його представники, як стверджують правоохоронці, шукали підтримки серед посадовців правоохоронних органів.  

ПриватБанк остаточно відстояв $3 млрд у суді Британії

16:18:32

  Верховний суд Великої Британії відмовив колишнім власникам ПриватБанку Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову в дозволі оскаржити рішення англійського суду, за яким вони мають виплатити банку понад $3 млрд. Таким чином, рішення про відшкодування збитків, процентів і судових витрат залишилося чинним. Про це в середу, 4 листопада,  повідомила пресслужба ПриватБанку.   На сайті Верховного суду зазначено, що заяви колишніх власників не містили питань права загального суспільного значення, які б давали підстави для дозволу на апеляцію.   У ПриватБанку наголосили, що після цієї відмови рішення англійського суду може бути примусово виконане в будь-якій юрисдикції.   Зауважимо, 30 липня 2025 року Високий суд Англії визнав Коломойського та Боголюбова солідарно відповідальними за незаконне привласнення коштів ПриватБанку в межах шахрайської схеми у 2013-2014 роках. У листопаді того ж року суд визначив загальну суму виплат - понад $3 млрд з урахуванням відшкодування збитків, процентів і судових витрат.   Колишні власники оскаржили це рішення, однак 22 травня 2026 року Апеляційний суд Англії відхилив їхні скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.   ПриватБанк подав позов проти Коломойського, Боголюбова та пов’язаних із ними компаній у грудні 2017 року. Банк вимагав відшкодування збитків, які, за його твердженням, були завдані внаслідок виведення коштів за шахрайською схемою у 2013-2014 роках.   Як відомо, Коломойський із вересня 2023 року перебуває у СІЗО . Його підозрюють у незаконному заволодінні 5,8 млрд гривень шляхом фіктивного внесення готівки до каси ПриватБанку й інших злочинах, зокрема в замаху на замовне вбивство.   Боголюбов виїхав за кордон у червні 2024 року, а в лютому 2025 року потрапив під санкції РНБО разом із Коломойським.   

З’явилося відео повторного удару РФ по Комишувасі

15:46:35

  Бодікамера одного із загиблих поліцейських зафіксувала останні хвилини перед повторною російською атакою на освітній заклад у Комишувасі Запорізької області в понеділок, 2 листопада. Відео оприлюднила Національна поліція України у середу, 4 листопада, у Facebook.   На відео - представники Комишуваської громади, місцеві жителі, поліцейські та рятувальники ДСНС, які після першого авіаудару допомагали постраждалим і намагалися сховатися від повторної атаки в укритті. Потім російські війська вдарили по місцю укриття тритонною авіабомбою ФАБ, після чого зафіксували ще кілька влучань. Унаслідок атаки загинули десятки людей, які опинилися під завалами.   Водночас російська сторона заявляє, що нібито завдавала удару по місцю розташування українських військових.  

ЄС оприлюднив нову оцінку євроінтеграції України

15:25:13

  Європейська комісія оприлюднила Пакет розширення за 2026 рік, у якому оцінила поступ України на шляху до членства в Європейському Союзі. Попри повномасштабну війну, Київ продовжує реформи, а Єврокомісія вважає, що країна вже виконала умови для відкриття решти переговорних кластерів. Водночас для завершення переговорів до кінця 2028 року Україні необхідно прискорити перетворення. Про це  йдеться у звіті Єврокомісії.   У документі відзначили, що протягом року Україна відкрила чотири з шести переговорних кластерів. За оцінкою Єврокомісії, необхідні умови для відкриття двох решти кластерів також виконані. Наступним кроком має стати їх відкриття Радою ЄС.   Єврокомісія також позитивно оцінила роботу української антикорупційної системи. Спеціалізовані антикорупційні органи, за оцінкою європейської інституції, продовжують діяти незалежно та загалом ефективно.   Водночас для подальшого просування до членства Україні необхідно виконати проміжні вимоги у сфері верховенства права та реалізувати дорожні карти щодо функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління і захисту прав національних меншин.   Якщо Україна виконає необхідні реформи, Європейська рада зможе оцінити виконання проміжних критеріїв у сфері фундаментальних питань - зокрема демократії та верховенства права. Це стане важливою передумовою для початку процесу закриття окремих переговорних розділів.   Для України та ще трьох країн-кандидатів - Чорногорії, Албанії та Молдови - Єврокомісія запропонувала індикативні дорожні карти з конкретними етапами подальшого просування до членства.   Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що прогрес цих країн дає змогу перетворювати перспективу розширення ЄС на реальність. За її словами, дорожні карти мають допомогти рухатися до цієї мети послідовно.   У Єврокомісії наголосили, що завершення переговорів про вступ України до кінця 2028 року є амбітною метою. Для її досягнення Києву потрібно зберігати й прискорювати темпи реформ.   Пакет розширення за 2026 рік охоплює оцінку прогресу десяти країн і територій, які прагнуть вступити до ЄС або мають статус потенційного кандидата. Окрім України, до нього увійшли Чорногорія, Албанія, Молдова, Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Косово, Туреччина та Грузія.   Як повідомлялося, посол України при ЄС Тарас Качка заявив, що Будапешт попросив додатковий час для вивчення документів щодо двох переговорних кластерів. Водночас Київ розраховує відкрити їх до кінця 2026 року.    Україна в ЄС до 2030-го: деталі “дорожньої карти” переговорів  

Стало відомо, скільки українців в Німеччині цікавляться поверненням додому

14:59:43

З моменту відкриття спеціального консультаційного центру для українців у Німеччині там отримали близько 60 звернень щодо повернення в Україну. При цьому лише троє людей, які звернулися, були потенційно призовного віку. Про це пише німецьке видання Rheinische Post із посиланням на дані консультаційного центру Unity Hub Berlin.    Зазначається, що це були переважно інформаційні та консультаційні запити, у межах яких громадяни цікавилися загальними умовами, доступними механізмами підтримки та перспективами реінтеграції.   Водночас переважна більшість заявників розглядає можливість повернення лише після остаточного припинення активних бойових дій та стабілізації безпекової ситуації в Україні. Серед заявників також було троє чоловіків призовного віку.   У центрі сказали, що станом на 28 жовтня 2026 року не мали підтверджених статистичних даних про кількість людей, які після консультації фактично розпочали практичну підготовку до виїзду або повернення в Україну.   Нагадаємо, раніше німецький уряд неодноразово висловлювався за повернення українських військовозобов'язаних чоловіків до України . Так, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав українських чоловіків призовного віку повернутися в Україну .

У Києві на 10 днів обмежили рух транспорту на Кільцевій дорозі

13:50:41

На Кільцевій дорозі тимчасово, орієнтовно на 10 днів, обмежують рух транспорту в напрямку Борщагівки через прокладання резервної тепломережі на Теремках. Про це  повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації в середу, 4 листопада.   "Обмеження триватимуть орієнтовно 10 днів на ділянці Кільцевої дороги в напрямку від Одеської площі до житлового масиву Борщагівка", - йдеться у повідомленні.   Для проїзду транспорту облаштовано об'їзну дорогу з двома смугами руху, що проходить паралельно Кільцевій дорозі вулицею Лятошинського. У напрямку Одеської площі транспорт рухається без обмежень.   У КМДА зазачили, що нова тепломережа забезпечуватиме резервне теплопостачання жителям мікрорайону Теремки в умовах постійної загрози обстрілів та пошкодження ворогом об'єктів критичної інфраструктури в холодний період.