Як ЄС вимагає змінити підходи до управління держкомпаніями і чому це посилить Україну
23 жовтня комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу новий урядовий законопроєкт – щодо удосконалення корпоративного управління.
У пояснювальній записці йдеться, що ухвалення закону необхідне для реалізації кроку 6.11 Плану України в межах Ukraine Facility, який передбачає законодавчі зміни в управлінні державними компаніями. Також законопроєкт передбачає імплементацію положень двох директив ЄС, які стосуються звітності та аудиту.
Запропоновані урядом зміни повинні забезпечити виключну підзвітність керівників держкомпаній наглядовим радам і незалежне оцінювання роботи самих рад (наблизити до стандартів ОЕСР).
Про те, що може змінитися в управлінні державними компаніями в Україні на тлі вимог ЄС, – в статті виконавчої директорки аналітичного центру EU-LEAP Валерії Гриценко Нові плани уряду: що може змінитися в управлінні держкомпаніями і чи наближає це Україну до ЄС. Далі – стислий її виклад.
Найсуттєвіша зміна стосується підзвітності керівництва державних компаній.
Законопроєкт зобов’язує керівництво надати членам наглядової ради доступ до документів протягом п’яти робочих днів після отримання запиту ради або її комітету. Доступ охоплює також дочірні підприємства та інформацію з обмеженим доступом із дотриманням вимог закону.
Тож наглядова рада отримує можливість самостійно перевіряти підстави управлінських рішень.
Відповідно, посилення повноважень потребує вищих вимог до складу наглядової ради.
Проєкт передбачає і зміну підходу добору членів наглядової ради, щоб обирати компетентних людей, з відповідними знаннями та досвідом.
Водночас змінюється і порядок перевірки результатів їхньої роботи.
Законопроєкт закріплює на рівні закону щорічну самооцінку та поширює обов’язкове зовнішнє оцінювання незалежним консультантом щонайменше раз на три роки на всі компанії, які повинні мати наглядову раду.
Повторне призначення її члена має враховувати результати зовнішнього оцінювання поряд із кваліфікацією та відповідністю потрібним компетенціям.
Аналогічна конкретизація потрібна внутрішньому контролю.
Обов’язок державних компаній мати функції управління ризиками, комплаєнсу та внутрішнього аудиту вже закріплений у законі.
Законопроєкт №16125 деталізує гарантії їхньої незалежності. Внутрішній аудит має бути функціонально незалежним від виконавчого органу й підзвітним безпосередньо наглядовій раді та голові аудиторського комітету, якщо його створено.
Виключна підзвітність керівників наглядовим радам, доступ рад до інформації, незалежне зовнішнє оцінювання та посилення внутрішнього контролю прямо передбачені кроком 6.11 Плану України в межах Ukraine Facility.
Законопроєкт містить положення, спрямовані на виконання цих вимог. Для виконання всього кроку необхідно забезпечити набрання чинності всіма передбаченими ним законодавчими змінами до кінця 2026 року.
Крім цього, урядовий законопроєкт пов'язаний із фінансуванням від Світового банку (СБ).
Законопроєкт №16125 важливо ухвалити завчасно не лише для того, щоб необхідні для виконання зобов’язань України норми набули чинності до кінця 2026 року. Адже що раніше почнеться впровадження нових правил, то швидше вони зможуть вплинути на якість управлінських рішень, контроль за витратами та використання активів державних компаній.
А від ефективності цих підприємств залежать робота енергетики й транспорту, надходження до бюджету та потреба в державній підтримці. В умовах війни й обмежених ресурсів швидкість цієї реформи має безпосереднє економічне значення для України.
Докладніше – в матеріалі Валерії Гриценко Нові плани уряду: що може змінитися в управлінні держкомпаніями і чи наближає це Україну до ЄС.