Одна з небагатьох інсул, що збереглися до наших днів у РиміРимляни будували багатоповерхівки задовго до появи сучасних міст
Історики наголошують, що забезпечити житлом мільйонне населення Стародавнього Риму виключно за рахунок приватних особняків для окремих родин було фізично неможливо.
Житлові багатоквартирні будинки на кілька поверхів здаються відносно новим винаходом, пов'язаним із промисловою революцією. Здається, що в доіндустріальну епоху навіть у містах люди жили в звичайних одноповерхових, максимум двоповерхових будівлях. Однак насправді, багатоквартирні оселі існували ще в Стародавньому Римі та інших великих містах імперії.
Як повідомляє видання ZME Science, Стародавній Рим мав не лише розкішні вілли й мармурові палаци, а й багатоповерхові житлові будинки, кімнати в яких здавалися в оренду так само, як і в наш час. Такі будівлі називалися інсулами, і саме там проживала більша частина населення міста. Проте життя в таких структурах супроводжувалося високими цінами на оренду, антисанітарією та постійною загрозою пожеж і обвалів.
Інсули стали відповіддю на стрімке зростання населення "столиці світу". У II столітті нашої ери в Римі могло проживати близько мільйона людей. Міграція, торгівля та доступ до безкоштовного зерна приваблювали нових жителів, тому місто почало розвиватися вгору.
Інсули зазвичай займали великі квартали. На перших поверхах розташовувалися магазини, а вище – житла різного розміру. Найдорожчими були кімнати на нижніх поверхах, тоді як найдешевшими – на верхніх, куди потрібно було підніматися пішки. Більш заможні мешканці віддавали перевагу нижнім рівням. Проте житлові будинки не завжди були нетрями: в портовому місті Остія археологи виявили просторі квартири з внутрішніми дворами, мозаїками та хорошим освітленням.
Проте умови життя багатьох орендарів залишалися небезпечними. У квартирах не вистачало водопостачання, вікна часто не мали скла, а приготування їжі на відкритому вогні підвищувало ризик пожеж. Ситуацію ускладнювали дерев'яні конструкції, вузькі вулиці та поганий технічний стан будівель.
Римський поет Ювенал описував будинки, які трималися завдяки тимчасовим підпорам, а тріщини в стінах приховували від мешканців. "Ми живемо в місті, більшість будівель якого підперті хиткими балками й підпорами", – писав він, наголошуючи на небезпеці обвалів.
Пожежі були настільки серйозною проблемою, що імператор Август створив спеціальні загони пожежників. Після Великої пожежі 64 року нашої ери за правління Нерона були впроваджені нові будівельні вимоги, зокрема ширші вулиці та обмеження висоти будинків.
Не менш складними були побутові умови. Мешканці користувалися громадськими фонтанами та лазнями, купували готову їжу в торговців, а відходи іноді виливали просто з вікон. Римське право передбачало відповідальність за предмети та рідини, що падали на перехожих. До цього додавалися постійний шум, нічний рух возів і відсутність приватності.
Водночас інсули створювали компактне міське середовище, дуже схоже на сучасне - де житло, торгівля та громадські простори були поруч.
Нагадаємо, що під час виконання будівельних робіт поблизу школи у французькому Реймсі робітники виявили людські останки. Археологи з'ясували, що під землею розміщене стародавнє кладовище - наразі зафіксовано 14 середньовічних поховань.
Вчені розкрили таємницю першої цариці Стародавнього Єгипту
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp