Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Союзники поза ЄС різко скоротили обіцяну фіндопомогу Україні - ЗМІ

13:06:45

  Україні наступного року може бракувати 70 млрд євро для покриття фінансових потреб. Водночас союзники Києва, які не входять до Європейського Союзу, наразі пообіцяли надати лише 4 млрд євро допомоги на 2027 рік - проти 19 млрд євро, виділених на поточний рік. Про це в середу, 28 жовтня,  пише  Financial Times із посиланням на документ Європейської комісії.   За даними видання, ЄС, який уже погодив кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки, шукає додаткові джерела фінансування та закликає міжнародних партнерів збільшити внески.   Згідно з аналізом Єврокомісії, США, Велика Британія, Канада та Японія разом наразі готові надати Україні лише 1 млрд євро на 2027 рік.   За словами дипломатів, на жовтневому саміті лідери ЄС закликали міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України. Відтоді європейські країни проводять двосторонні переговори з Лондоном, Оттавою та іншими столицями.   Паралельно Єврокомісія шукає додаткові можливості фінансування України. Серед варіантів - випуск спільних боргових зобов’язань. Їх планують обговорити на саміті ЄС наприкінці листопада.   Окремі країни та Європарламент також закликали повернутися до питання використання заморожених російських активів. Єврокомісія має опрацювати нові механізми їх залучення, щоб усунути заперечення Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігається основна частина цих коштів.   Представник Єврокомісії заявив, що ЄС та його держави-члени забезпечують 80% обіцяної фінансової допомоги Україні на 2027 рік. За його словами, Європа не може самостійно покрити всі фінансові потреби України, тому міжнародні партнери, зокрема союзники по НАТО, мають збільшити свою підтримку.   Велика Британія та Канада найближчим часом планують представити проєкти бюджетів на 2027 рік, у яких визначать і обсяги допомоги Україні. Міністерство закордонних справ Японії повідомило, що розглядає варіанти покриття фінансових потреб Києва.   Крім того, за документом Єврокомісії, зобов’язання НАТО надати Україні військову допомогу на 70 млрд євро наразі недофінансоване на 13 млрд євро, зазначає Financial Times.   Нагадаємо, Рада Європейського Союзу ухвалила пакет із восьми рішень, що дозволяють спрямувати 4,7 млрд євро з Європейського фонду миру на часткове відшкодування витрат держав-членів на військову допомогу Україні.   

Системи для відеонагляду у Києві закупили зі збитками у понад 2,1 млн

12:51:33

Посадовець комунального підприємства Інформатика отримав підозру за закупівлю камер відеоспостереження за завищеними цінами, внаслідок чого територіальній громаді Києва завдано збитків на понад 2,1 млн гривень. Про це повідомила пресслужба Нацполіції в середу, 28 жовтня.   КП Інформатика оголосило тендер на закупівлю обладнання для розвитку комплексної системподои відеоспостереження столиці. Участь у тендері взяв лише один учасник, із яким підприємство уклало договір на понад 25,7 млн гривень. За ці кошти, зокрема, придбали 93 камери відеоспостереження, для встановлення їх у різних місцях Києва.   В поліції зазначають, що відповідно до посадових обов'язків, підозрюваний мав контролювати ефективне використання бюджетних коштів, однак не забезпечив належної перевірки ринкових цін на обладнання.   Згідно з висновками судових експертиз, вартість камер суттєво перевищувала ринкову. Унаслідок закупівлі за завищеними цінами територіальній громаді Києва завдано збитків на понад 2,1 млн гривень.   Слідчі повідомили чоловіку підозру. Раніше посадовцю вже повідомляли про підозру у службовій недбалості під час закупівлі обладнання для системи відеоспостереження столиці за іншим договором.   Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук колишнього керівника комунального підприємства Київський метрополітен Віктора Брагінського. По $3 тисячі за "послуги": на Київщині викрили корупційні схеми

Велес перекрив росіянам прихований шлях до Куп’янська - Трегубов

12:45:17

  У Куп’янську Харківської області залишаються українські військові та російські підрозділи. Російським військовим вдалося проникнути до північної частини міста й закріпитися там невеликими групами, однак після операції Велес нових ефективних спроб інфільтрації не фіксували. Про це речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив в телеефірі в середу, 28 жовтня, пише Укрінформ.   За його словами, російські військові проникали до Куп’янська, зокрема, через Голубівку. Після того як українські сили вибили росіян із міста, противник зміг використати трубопровід для прихованого переміщення особового складу.   "Після того, як один раз росіяни були з Куп'янська фактично вибиті, і після того, як росіяни у Голубівці змогли намалювати собі сіру зону і, в тому числі, використовувати трубу, вони змогли інфільтрувати певну чисельність - десь кілька десятків осіб, у північні райони, і там закріпитися", - зазначив Трегубов.   Він пояснив, що Куп’янськ зруйнований менше, ніж Вовчанськ, тому в місті залишилося більше капітальних будівель, які військові можуть використовувати як укриття та позиції.   "Той самий Вовчанськ - він просто перебраний до стану щебеню. А Куп'янськ - там є капітальна забудова, там є що використовувати і як укриття, і як точки для певних запусків, і, в принципі, там є з чим працювати", - сказав речник.   За словами Трегубова, операція Велес була спрямована на повне виведення з ладу трубопроводу, який російські військові використовували для прихованого проникнення на Куп’янському напрямку. Після її проведення ефективних спроб інфільтрації російських підрозділів у бік Куп’янська більше не фіксували.   Також речник повідомив, що на Харківщині у складі російського війська воюють найманці з Латинської Америки та Африки, рідше - з Азії. За його словами, їх небагато, а за бойовими якостями вони принципово не відрізняються від інших російських військових.   "Але вони є, і вони є одним із джерел поповнення російського особового складу", - додав Трегубов.   Нагадаємо, Сили оборони провели підземну контрнаступальну операцію Велес під Куп’янськом на Харківщині і взяли в полон 30 росіян. Понад 100 окупантів знищено: Зеленський про операцію Велес  

Серйозний удар: Челсі зазнав кадрової втрати в атаці

12:27:32

Лондонський Челсі в найближчі тижні не зможе розраховувати на нападника Жоао Педро. Бразилець отримав пошкодження під час тренування і буде змушений пропустити низку матчів. Як повідомляє офіційний сайт клубу, 25-річний форвард травмував стегно. Точні терміни його відновлення невідомі. "Він отримав травму стегна, через яку пропустить декілька тижнів. Точні терміни поки назвати складно, не хочеться загадувати. Але в найближчих матчах він точно не зіграє", - цитує головного тренера "синіх" Хабі Алонсо клубна пресслужба. У поточному сезоні Жоао Педро провів за Челсі сім матчів у всіх турнірах, забив п’ять голів і віддав три результативні передачі. Раніше повідомлялося, що лондонський клуб планує здійснити трансфер вартістю 100 мільйонів євро під час зимового трансферного вікна.

Спроба підпалу заводу в Румунії: у Польщі затримали українця

12:25:33

У Варшаві затримали ймовірного члена керованої з Росії групи диверсантів, яка причетна до спроби підпалу оборонного підприємства Carfil у румунському Брашові. Про це повідомляє RMF24 у середу, 28 жовтня.   Затриманим є 25-річний громадянин України Артем С., якого тепер мають екстрадувати до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.   Роль українця ймовірно полягала у розвідці. Його можливим завданням було визначити об'єкт, який мав бути підпалений, а також фінансувати операцію.   Затримання чоловіка здійснили співробітники підрозділу з боротьби з тероризмом. Вони увійшли у квартиру в Варшаві, де він перебував. Чоловік не чинив опору. Нагадаємо, служба розвідки Румунії викрила диверсійну мережу, що координувалася з Росії та яка причетна до спроби підпалу на території збройового заводу Carfil у Брашові 14 вересня. За даними ЗМІ, у спробі підпалу підозрюють громадянина України та двох білорусів.   Президент Румунії Нікушор Дан засудив будь-яку причетність Росії до актів диверсії на території країни.