Чому Україна гальмує із приєднанням до єдиної зони платежів в євро і що через це втрачає
Молдова приєдналася до єдиної зони платежів у євро (SEPA) ще торік, а Україна досі тупцює.
Законопроєкт 14327-д, який має підготувати Україну до приєднання до SEPA, вже понад рік очікує на розгляд.
Досі не дійшло і до першого читання, бо у залі немає голосів на його підтримку, і зібрати їх досі не виходило.
Про те, чому в Україні гальмують його ухвалення і що він може змінити, – в колонці народної депутатки України Ольги Василевської-Смаглюк Фобія депутатів, що шкодить українцям. Чому парламент має розблокувати "фінансовий безвіз". Далі – стислий виклад колонки.
Авторка колонки наголошує, що ухвалення законопроєкту14327-д – це частина євроінтеграційних зобов’язань України та одна з принципових умов для отримання міжнародної допомоги від ЄС та Світового банку.
Крім того, за її словами, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати на платежах до 10 млрд грн щороку.
Ольга Василевська-Смаглюк зазначає, що головний камінь спотикання – створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
"Це вимога європейських директив із протидії відмиванню коштів та боротьби з тяжкими злочинами. Реєстр має дозволити швидко з’ясувати, де людина має рахунки або орендує сейф. Цей реєстр НЕ ПОКАЗУВАТИМЕ і не буде містити даних про те, скільки саме грошей лежить на рахунку, яким є оборот по картках чи що саме зберігається в сейфі. Для отримання таких відомостей потрібні окремі законні підстави – наявність відомостей в ЄРДР та рішення суду", – пише нардепка.
За її словами, подібний облік рахунків юридичних осіб і ФОПів податкова вже веде: банки повідомляють їй про їх відкриття та закриття. Однак європейські правила вимагають такого самого обліку і для рахунків, які люди відкривають як приватні особи.
Василевська-Смаглюк заспокоює, що кожен слідчий не зможе довільно отримати дані, а для отримання інформації потрібно буде мати документ-підставу.
"Пошук у реєстрі рахунків і сейфів залишатиме персональний слід: система автоматично фіксуватиме, хто саме шукав інформацію і коли", – додає авторка колонки.
Це, на її думку, має й охолодити інтерес до реєстру з боку деяких правоохоронців, які нині майже безперешкодно отримують чутливу інформацію.
"Якщо вдасться ухвалити законопроєкт за основу, під час підготовки до другого читання можна працювати з конкретними поправками. Але коло допущених органів у будь-якому разі необхідно буде визначити чітко", – зазначає народна депутатка.
Також, додає вона, слід узгодити строки підключення до реєстру різних органів, і "тут чинний проєкт потребує змін".
"Поки Україна не в SEPA, ми банально втрачаємо гроші. Ми всі – і громадяни, і бізнеси, і держава мусять переплачувати на транзакціях. Буквально кожен, кому доводиться переказувати гроші до будь-якої з 41 країни SEPA або навпаки, з них до України", – пише Василевська-Смаглюк.
За її словами, через фобії депутатів щодо реєстру українці вже втратили забагато часу й грошей.
"ЄС невдовзі планує перейти до нового пакета правил протидії відмиванню коштів. І якщо ми не встигнемо пройти оцінку за нинішніми умовами – то доведеться долати ще вищу планку і виконувати суворіші вимоги.
Україні вже давно варто було використати можливість, яку дає нам ЄС. Варто зробити цей крок хоча б зараз", – резюмує авторка.
Більше – в колонці Ольги Василевської-Смаглюк Фобія депутатів, що шкодить українцям. Чому парламент має розблокувати "фінансовий безвіз".