Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Франції затримали підозрюваного у підпалі історичної мерії Ліможа

14:13:26

  У Франції вранці у вівторок, 20 жовтня, затримали чоловіка, якого підозрюють у причетності до підпалу мерії Ліможа під час заворушень 17 жовтня. Про це повідомляє BFMTV із посиланням на джерела у правоохоронних органах.   Затримання провели у комуні Валь-д’Іссуар департаменту Верхня В’єнна за участю спецпризначенців. Факт затримання підтвердила прокурорка Ліможа Емілі Абрантес.   За даними ЗМІ, затриманий може бути пов’язаний з ультралівим рухом. Він перебуває на обліку правоохоронців за категорією S, яку застосовують до осіб, що можуть становити загрозу державній безпеці. Раніше чоловік уже потрапляв у поле зору поліції через насильство щодо правоохоронців.   Мер Ліможа Гійом Герен раніше заявляв, що підпал міської ратуші був спланований заздалегідь.   "Підпал було сплановано. Ми впевнені, що перед цим об’єкт обстежували", - сказав він.   До розслідування залучили підрозділ боротьби з організованою та спеціалізованою злочинністю Ліможа, а також антитерористичний підрозділ поліції SDAT. Водночас наразі підпал не кваліфікують як терористичний акт.   Нагадаємо, 17 жовтня під час заворушень група людей проникла до будівлі мерії Ліможа та підпалила її. Вогонь швидко поширився. Попри роботу пожежників, значна частина даху обвалилася, а 43-метрова вежа з годинником упала.   Будівлю відкрили у 1883 році. Вона внесена до переліку історичних пам’яток Франції та зазнала серйозних пошкоджень.   Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню планує відвідати Лімож у п’ятницю, 23 жовтня. Він уже пообіцяв державну підтримку у відбудові мерії.   Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство під час масових протестів 17 жовтня на ультраліві угруповання та злочинців, які до них приєдналися.   Заворушення у Франції: понад 2500 затриманих і десятки розслідувань  

На трасі Київ - Одеса під час атаки РФ загинув водій шатлу НВМК

13:51:22

  Під час ранкової російської атаки у Фастівському районі Київщини загинув Андрій - водій шатлу Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Автобус зазнав пошкоджень унаслідок удару, однак пасажири не постраждали. Про це повідомили в Національному військовому меморіальному кладовищі у вівторок, 20 жовтня.   За інформацією установи, Андрій виконував рейс автодорогою М-05 Київ - Одеса. Він перевозив людей із Києва до Меморіалу, де поховані їхні рідні та побратими.   "Він виконував рейс, коли автобус зазнав пошкоджень унаслідок ворожого удару. Андрій був за кермом. Допомагав людям дістатися до Меморіалу, де поховані їхні рідні та побратими", - йдеться в повідомленні НВМК.   У момент атаки в шатлі перебували пасажири, проте ніхто з них не постраждав.   Наразі рух шатлів призупинено. Про відновлення рейсів у Національному військовому меморіальному кладовищі повідомлять додатково.   Раніше повідомлялося, що внаслідок атаки російського безпілотника у Фастівському районі на трасі Київ - Одеса згоріли автомобілі. За інформацією прокуратури, були загиблі та травмовані.   Нагадаємо, впродовж доби російські війська масовано атакували Київську область ракетами та безпілотниками. Унаслідок ударів загинули четверо людей, ще 27 дістали травми , серед них – діти.  

В’єтнам підтримав Україну новим гуманітарним пакетом

13:29:26

  В’єтнам надав Україні новий пакет гуманітарної допомоги на суму 500 тисяч доларів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував уряду та народу В’єтнаму за підтримку, особливо важливу напередодні зими. Про це він написав у соцмережі X у вівторок, 20 жовтня.   "Ми високо цінуємо цей значущий жест доброї волі, співчуття та солідарності з українським народом у ці складні часи. Особливо своєчасний напередодні зими", - сказав Сибіга.   За словами міністра, надання допомоги відображає давню дружбу, взаємоповагу та порозуміння між українським і в’єтнамським народами.   Сибіга наголосив, що Україна цінує внесок В’єтнаму в гуманітарні зусилля, спрямовані на підтримку людей, які цього потребують, і полегшення людських страждань.   "Ми впевнені, що ця підтримка ще більше зміцнить традиційно дружні відносини між Україною та В’єтнамом і сприятиме поглибленню двосторонньої співпраці на користь наших народів", - зазначив глава МЗС.   Зауважимо, у травні 2022 року В’єтнам уже оголошував про надання Україні гуманітарного пакета на 500 тисяч доларів.   Тоді допомогу розподілили між кількома організаціями: 100 тисяч доларів спрямували до Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації ООН (CERF), ще по 100 тисяч - до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).   Решту, 200 тисяч доларів, передали В’єтнамському Червоному Хресту для подальшого спрямування Українському Червоному Хресту на гуманітарну діяльність в Україні.   Раніше повідомлялося, що  Швеція збільшила фінансову допомогу Україні , направивши кошти до фонду UTSF (Ukraine Transport Support Fund) у межах зимового пакета підтримки. Також Україна очікує на поставки шведських винищувачів Gripen найближчим часом.  

"Флеш": Розвіддані США надходять, є проблема з попередженням атак

13:06:36

  Україна продовжує отримувати розвідувальні дані США, однак із раннім попередженням про російські атаки залишаються проблеми. Іноді інформація надходить лише за хвилину до удару, через що не вистачає часу попередити людей про небезпеку. Про це позаштатний радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" розповів в інтерв’ю BBC.     "Це виглядає дуже дивно. Іноді ми отримуємо цю інформацію до початку атаки, а іноді - ні. Наприклад, минулої ночі ми її отримали, але за хвилину до атаки", - сказав Бескрестнов.   За його словами, через брак часу попередити громадян про удари балістичними ракетами були людські жертви.   Водночас "Флеш" наголосив, що співпраця зі США триває в інших напрямках, а розвідувальна інформація продовжує надходити.   "Проблема стосується виключно компонента, пов’язаного з повітряною тривогою", - зазначив він.   Бескрестнов також заявив, що США не надали пояснень щодо того, хто відповідає за чинні обмеження в роботі інтернет-мережі Starlink та її військового сервісу Starshield. Україна використовує ці системи для забезпечення зв’язку, зокрема для безпілотників, гелікоптерів і військових комунікацій.   На думку радника президента, одночасна поява проблем із раннім попередженням про атаки та роботою Starlink могла бути навмисним кроком для тиску на Україну.   За його словами, українські військові мають власні радіолокаційні дані, які дають змогу отримувати обмежене попередження про наближення атак. Водночас Україна терміново розглядає можливість використання альтернативних систем зв’язку.   "Ми бачимо, що зі Starlink починають відбуватися певні зміни, і не знаємо, яким буде наступний крок. Ми розуміємо, що в майбутньому можливі проблеми. Тому зараз ми шукаємо альтернативу Starlink - не лише для потреб протиповітряної оборони чи зв’язку між нашими підрозділами та особовим складом, а й для цивільних, адже невідомо, чого очікувати від Starlink надалі", - сказав Бескрестнов.   Раніше президент України Володимир Зеленський обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання засобів перехоплення балістичних ракет, раннього попередження про російські атаки та відновлення роботи Starlink і Starshield.   Рубіо прокоментував обмеження Starlink для України