Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

В’єтнам підтримав Україну новим гуманітарним пакетом

13:29:26

  В’єтнам надав Україні новий пакет гуманітарної допомоги на суму 500 тисяч доларів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував уряду та народу В’єтнаму за підтримку, особливо важливу напередодні зими. Про це він написав у соцмережі X у вівторок, 20 жовтня.   "Ми високо цінуємо цей значущий жест доброї волі, співчуття та солідарності з українським народом у ці складні часи. Особливо своєчасний напередодні зими", - сказав Сибіга.   За словами міністра, надання допомоги відображає давню дружбу, взаємоповагу та порозуміння між українським і в’єтнамським народами.   Сибіга наголосив, що Україна цінує внесок В’єтнаму в гуманітарні зусилля, спрямовані на підтримку людей, які цього потребують, і полегшення людських страждань.   "Ми впевнені, що ця підтримка ще більше зміцнить традиційно дружні відносини між Україною та В’єтнамом і сприятиме поглибленню двосторонньої співпраці на користь наших народів", - зазначив глава МЗС.   Зауважимо, у травні 2022 року В’єтнам уже оголошував про надання Україні гуманітарного пакета на 500 тисяч доларів.   Тоді допомогу розподілили між кількома організаціями: 100 тисяч доларів спрямували до Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації ООН (CERF), ще по 100 тисяч - до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).   Решту, 200 тисяч доларів, передали В’єтнамському Червоному Хресту для подальшого спрямування Українському Червоному Хресту на гуманітарну діяльність в Україні.   Раніше повідомлялося, що  Швеція збільшила фінансову допомогу Україні , направивши кошти до фонду UTSF (Ukraine Transport Support Fund) у межах зимового пакета підтримки. Також Україна очікує на поставки шведських винищувачів Gripen найближчим часом.  

"Флеш": Розвіддані США надходять, є проблема з попередженням атак

13:06:36

  Україна продовжує отримувати розвідувальні дані США, однак із раннім попередженням про російські атаки залишаються проблеми. Іноді інформація надходить лише за хвилину до удару, через що не вистачає часу попередити людей про небезпеку. Про це позаштатний радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" розповів в інтерв’ю BBC.     "Це виглядає дуже дивно. Іноді ми отримуємо цю інформацію до початку атаки, а іноді - ні. Наприклад, минулої ночі ми її отримали, але за хвилину до атаки", - сказав Бескрестнов.   За його словами, через брак часу попередити громадян про удари балістичними ракетами були людські жертви.   Водночас "Флеш" наголосив, що співпраця зі США триває в інших напрямках, а розвідувальна інформація продовжує надходити.   "Проблема стосується виключно компонента, пов’язаного з повітряною тривогою", - зазначив він.   Бескрестнов також заявив, що США не надали пояснень щодо того, хто відповідає за чинні обмеження в роботі інтернет-мережі Starlink та її військового сервісу Starshield. Україна використовує ці системи для забезпечення зв’язку, зокрема для безпілотників, гелікоптерів і військових комунікацій.   На думку радника президента, одночасна поява проблем із раннім попередженням про атаки та роботою Starlink могла бути навмисним кроком для тиску на Україну.   За його словами, українські військові мають власні радіолокаційні дані, які дають змогу отримувати обмежене попередження про наближення атак. Водночас Україна терміново розглядає можливість використання альтернативних систем зв’язку.   "Ми бачимо, що зі Starlink починають відбуватися певні зміни, і не знаємо, яким буде наступний крок. Ми розуміємо, що в майбутньому можливі проблеми. Тому зараз ми шукаємо альтернативу Starlink - не лише для потреб протиповітряної оборони чи зв’язку між нашими підрозділами та особовим складом, а й для цивільних, адже невідомо, чого очікувати від Starlink надалі", - сказав Бескрестнов.   Раніше президент України Володимир Зеленський обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання засобів перехоплення балістичних ракет, раннього попередження про російські атаки та відновлення роботи Starlink і Starshield.   Рубіо прокоментував обмеження Starlink для України  

Відокремлення Альберти від Канади: стали відомі результати референдуму

12:36:49

Близько 76% виборців у провінції Альберта проголосували проти виходу зі складу Канади. Про це свідчать результати референдуму за підсумками підрахунку понад 1,3 мільйони бюлетенів,  повідомляє CBC News.   Голосування носить рекомендаційний характер без юридичної сили. Формально організатори, яких підтримував ряд фігур з оточення президента США Дональда Трампа, порушили питання не про відокремлення Альберти як такої, а про можливість процесу у майбутньому. Точне формулювання питання звучить: "Чи має Альберта залишатися провінцією Канади, чи уряду Альберти слід розпочати передбачену Конституцією Канади правову процедуру щодо обов'язкового до виконання провінційного референдуму у тому, чи має Альберта відокремитися від Канади?".   Крім цього, учасники референдуму відповіли ще на дев'ять питань. Вони були присвячені різним аспектам контролю за імміграцією в Альберті та розширенню повноважень місцевого уряду. За попередніми даними, більшість тих, хто проголосував, підтримали ці пропозиції. Винятком стало лише право регіональної влади на відмову від участі у федеральних програмах, пов'язаних з медициною та освітою.   Сепаратизм Альберти, заснований на небажанні нафтовидобувної провінції ділитися доходами з рештою Канади, сягає корінням до 1980-х років. Значну підтримку ця ідея набула наприкінці 2010-х, на тлі незгоди з діями федерального уряду Джастіна Трюдо. У 2019 році виник рух Wexit (за аналогією з британським Brexit). У 2025 році, після повернення до Білого дому Дональда Трампа, прихильники відділення Альберти від Канади отримали обмежену підтримку від США.  Нагадаємо, у вересні лідери кельтських націй Британії – Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії – під час зустрічі в Кардіффі підписали меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки референдуму за самовизначення та можливий вихід зі складу Великої Британії . Три нації проти Лондона: чи наближається розпад Великої Британії

Морські атаки РФ: ЄС готує три напрямки відповіді

12:20:28

  Європейський Союз має посилити підтримку українського аграрного експорту, зміцнити морську безпеку та посилити міжнародний дипломатичний тиск на Росію у відповідь на атаки в Чорному морі. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пленарних дебатів у Європейському парламенті у Страсбурзі 20 жовтня, пише Європейська правда.   Як зазначає видання, Каллас представила три напрямки спільної європейської відповіді на ескалацію російських атак, які загрожують українським експортним маршрутам і глобальній продовольчій безпеці.   "Дії Росії ускладнюють забезпечення людей продовольством у всьому світі. І це вимагає сильної та єдиної європейської відповіді за трьома напрямками", - заявила вона.   Першочергове завдання - зберегти доступ України до світових ринків і захистити продовольчу безпеку.   За словами Каллас, ініціатива ЄС та України Шляхи солідарності допомагає знаходити альтернативні маршрути для експорту. З липня обсяг перевезення зерна цими шляхами зріс майже на 2 млн тонн.   Водночас Росія почала атакувати й прикордонні пункти пропуску з Молдовою, Румунією та Польщею, створюючи загрози для альтернативних маршрутів постачання української продукції.   Каллас повідомила, що через посилення російських атак на експортні шляхи з середини липня Україна щодня втрачає 60 млн євро експортних надходжень.   Другий напрямок передбачає посилення безпеки в Чорному морі та на Дунаї, зокрема завдяки вдосконаленню морського спостереження й обміну інформацією.   "Раннє виявлення та обмін інформацією в режимі реального часу мають ключове значення", — наголосила Каллас.   Вона зазначила, що мережа MARSUR дає змогу державам-членам ЄС обмінюватися даними морського спостереження та покращувати спільне розуміння ситуації в регіоні.   Крім того, Румунія та Болгарія за підтримки Євросоюзу створюють Чорноморський центр морської безпеки. Він має сприяти кращій обізнаності про ситуацію в Чорному морі.   ЄС також працює над розвитком спроможностей для протидії повітряним і морським загрозам, зокрема через спільні оборонні проєкти та закупівлі. Серед таких ініціатив - коаліція у сфері безпілотників.   Ініціатива Eastern Flank Watch має посилити спостереження й оборону на східному фланзі Європи - від Балтійського до Чорного моря - у координації з НАТО.   Водночас через Європейське оборонне агентство країни ЄС співпрацюють над розробкою засобів протимінної боротьби нового покоління та безекіпажних морських систем.   Третя складова відповіді ЄС - посилення міжнародного тиску на Росію та робота над гарантіями свободи судноплавства в Чорному морі.   Каллас нагадала, що 23 вересня в Нью-Йорку 51 держава та Євросоюз виступили зі спільною заявою, у якій засудили російську агресію та закликали забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі.   За її словами, ЄС веде переговори з міжнародними партнерами, зокрема Туреччиною, Індією та країнами Африки, а також іншими державами Глобального Півдня. Мета - досягти домовленості щодо свободи судноплавства в Чорному морі.   Нагадаємо, російські дрони нещодавно атакували судна поблизу чорноморського узбережжя Румунії, внаслідок чого виникли пожежі, тривали пошуки зниклих моряків.   На тлі почастішання атак безпілотників на комерційні судна Румунія запропонувала чорноморським державам НАТО створити спільне військове командування, керівництво яким здійснюватиметься на ротаційній основі.   Болгарія також звернулася до НАТО з проханням надати бойову авіацію, ракетні комплекси та системи протидії безпілотникам після атак на судна в Чорному морі.    

Rheinmetall відкрив завод з випуску снарядів проти дронів

12:03:46

Німецький оборонний концерн Rheinmetall оголосив про запуск роботи нового заводу із виробництва боєприпасів середнього калібру на майданчику в іспанській Альбасете. Про це повідомила пресслужба компанії.   Rheinmetall інвестував близько 20 млн євро в розширення виробничих потужностей в Альбасете. Кількість працівників на підприємстві в Альбасете зросте майже на третину - з нинішніх 210 до приблизно 300 осіб.   На новій виробничій лінії випускатимуть боєприпаси калібру від 20 мм до 35 мм. Річна виробнича потужність становитиме близько 1,2 млн снарядів і приблизно 1,8 млн гільз. Ці компоненти надалі оброблятимуться на інших виробничих майданчиках мережі Rheinmetall для виготовлення різноманітних боєприпасів для бойових машин піхоти та зенітних артилерійських комплексів.   Серед них - боєприпаси кінетичної дії з дистанційними підривниками, бронебійні снаряди, а також боєприпаси типу AHEAD, призначені для зенітних систем і засобів боротьби з дронами. Зокрема, такі 35-мм боєприпаси AHEAD використовують зенітні комплекси Skynex, які перебувають на озброєнні ЗСУ.   Нагадаємо, Rheinmetall разом зі швейцарською судноплавною компанією MSC придбав румунську верф у місті Мангалія на узбережжі Чорного моря . У Литві стартувало зведення заводу Leopard

Частину держвидатків розблоковано: на що спрямують кошти

11:59:56

  В Україні розблокували частину державних видатків, передусім на плани стійкості громад. Усі відкладені платежі здійснюватимуть поступово, заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Про це він  написав у своєму Telegram-каналі у вівторок, 20 жовтня.   За словами глави уряду, питання підготовки до зими та ситуацію в системі теплокомуненерго обговорили під час слухань Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. У зустрічі взяли участь урядовці, члени НКРЕКП, голова парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, а також керівники громад і мери міст.   Прем’єр-міністр також нагадав, що рішення про початок опалювального сезону кожна громада ухвалює самостійно, враховуючи температурні умови.   За словами Корецького, уряд виконав усі свої зобов’язання, а парламент ухвалив частину важливих законів , необхідних для отримання міжнародної фінансової допомоги. Це дозволило розблокувати частину державних видатків, зокрема на плани стійкості громад.   "Крок за кроком будуть здійснені всі відкладені платежі. Усвідомлюю і ціную щоденну роботу керівників громад", - зазначив прем’єр.   Зауважимо, що 29 вересня Кабінет міністрів ухвалив рішення про пріоритетність державних видатків через складну ситуацію з державними фінансами та затримку частини запланованого міжнародного фінансування.   Корецький закликав готуватися до "набагато" складнішої зими