Як оновлення політики ЄС щодо розширення може вдарити по аграріях України і що робити
"Розширення зміцнює Європу". З цієї короткої, але пафосної фрази починається стратегічна комунікація Європейської комісії "Підготовка до розширеного Союзу", представлена 6 жовтня єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.
Єврокомісія намагається продемонструвати урядам та суспільствам держав-членів, що старі правила та процедури розширення більше не є вигідними для самого ЄС і настав час якомога рідше використовувати принцип одностайності під час ухвалення рішень щодо прийому нових членів.
Про те, ціною яких поступок країни-члени ЄС можуть погодитися на такі зміни і чи будуть ці поступки прийнятними для країн-кандидатів, насамперед для України, читайте в колонці старшого директора міжнародної GR компанії KREAB в Брюсселі Назара Бобицького Агросектор заплатить за всіх: які наслідки матимуть нові підходи ЄС щодо вступу України. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки звертає увагу, що Єврокомісія запропонувала чотири блоки змін.
Посилена поступова інтеграція (Reinforced Gradual Integration) – країни-кандидати (і зокрема Україна) залучаються до окремих політик, ринків та програм ЄС ще до офіційного набуття членства за умови виконання необхідних критеріїв.
Реформа системи ухвалення рішень та голосування кваліфікованою більшістю (QMV) – креативний, але легітимний пакет прийняття рішень кваліфікованою більшістю без зміни установчих договорів ЄС (ДЄС).
Процес розширення стає двостороннім – вперше в історії розширення ЄС передвступні переговори можуть справді набути ознак діалогу – замість того, щоб бути лише монологом однієї зі сторін.
Нові та посилені запобіжні механізми (Safeguard Clauses) – механізми, які дозволять державам-членам віддати на "аутсорс" контроль і протидію демократичного регресу або порушень верховенства права у нових країнах-членах після їх вступу, порушень єдиних правил гри на спільному ринку ЄС через неповне впровадження секторального законодавства ЄС.
Більше про цей блок і запобіжники – в повній версії колонки.
"Саме тема запобіжників, зокрема економічних, вже зараз викликає занепокоєння серед українського бізнесу", – наголошує Назар Бобицький.
За його словами, особливо стурбовані українські аграрії, навчені гірким досвідом досі чинних односторонніх національних заборон на агроімпорт у сусідніх державах-членах, де-факто блокування транзиту їхньою територією та відвертої експлуатації української аграрної теми у внутрішньополітичній боротьбі.
Зокрема, як підкреслює Український клуб аграрного бізнесу у своїй заяві з приводу комунікації Єврокомісії, економічний запобіжник створює для українських агровиробників фундаментальну суперечність: від них очікуватимуть повну адаптацію до стандартів ЄС, яка потребуватиме мільярдних інвестицій у виробничі потужності, технології та аграрні практики, водночас не надаючи їм чіткої перспективи повноцінної участі у спільному ринку ЄС.
"Для українського аграрного сектора адаптація до вимог ЄС є точкою неповернення. Після переходу на європейські стандарти повернення до попередньої моделі виробництва буде практично неможливим, тоді як конкурентоспроможність української продукції на традиційних ринках третіх країн знизиться", – вважає старший директор міжнародної GR компанії KREAB в Брюсселі.
Він наголошує, що неможливо вимагати від України повної вартості європейської інтеграції, одночасно обмежуючи доступ до її економічних переваг.
Виявляється, як зазначає Назар Бобицький, європейський бізнес сам не відповідає одному з ключових Копенгагенських критеріїв членства – "здатності витримувати конкурентний тиск і ринкові сили всередині Європейського Союзу".
Автор колонки підкреслює, що зради ще не сталося. За його словами, нинішні пропозиції Єврокомісії слід також розглядати як запрошення України до непростого та відвертого діалогу.
Докладніше – в колонці Назара Бобицького Агросектор заплатить за всіх: які наслідки матимуть нові підходи ЄС щодо вступу України.