Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Прем’єр Литви запропонував незвичний спосіб протидії втручанню РФ у вибори

16:07:41

  Європейським країнам потрібно активніше протидіяти російській дезінформації та захищати демократичні вибори від зовнішнього втручання. Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявичюс запропонував у цьому контексті попросити президента України Володимира Зеленського посилити удари по датацентрах у Росії. Про це глава литовського уряду заявив під час Варшавського безпекового форуму на дискусійній панелі Стратегічний момент для Європи у світі, що розколюється , пише в понеділок, 12 жовтня, Укрінформ.   За словами Сінкявичюса, для забезпечення вільних виборів європейські держави мають вкладати кошти не лише у військову сферу, а й у протидію інформаційним загрозам.   "Якщо ви хочете демократичних виборів без російського впливу, потрібно готуватися та вкладати кошти як у спілкування з громадянами, так і в боротьбу з дезінформацією. Ми маємо захищати наш простір", - наголосив прем’єр.   Він також звернув увагу на те, що наступного року в Європі відбудеться багато виборів. Тому, на його думку, країнам потрібно заздалегідь посилювати захист від інформаційних операцій.   "Ми маємо інвестувати не лише у військові спроможності - танки, дрони, кібербезпеку. Ми також маємо вкладати значні кошти в боротьбу з дезінформацією, і Литва вже усвідомила цю необхідність та багато інвестує в це",  заявив Сінкявичюс.   Окремо литовський прем’єр згадав датацентри російської компанії Яндекс, говорячи про можливі канали поширення інформації, яка впливає на погляди європейських громадян.   "Є чимало каналів, зокрема ті датацентри Яндексу , які мають можливість впливати на наших громадян і, скажімо так, промивати їм мізки, подаючи те, що відбувається, під іншим кутом зору. Але реальність є реальністю. Росія намагається змінювати наративи про цю реальність", - сказав він.   Відповідаючи на запитання про захист європейських виборів від російських гібридних атак, модератор також порушив тему датацентрів Яндексу.   У відповідь Сінкявичюс запропонував звернутися до українського президента з проханням посилити удари по відповідних об’єктах на території Росії.   "Я вважаю, що нам слід попросити пана Зеленського завдавати більше ударів по датацентрах у Росії, і це могло б допомогти", - заявив прем’єр Литви.   Раніше повідомлялося, що Литва посилила охорону кордону з Калінінградською областю Росії, залучивши до цього до 100 військовослужбовців.    Нагадаємо, в період з 8 по 11 жовтня удари БПЛА пошкодили датацентри у Рязанській (на території заводу Саста у Сасово), Калузької області та у Володимирі .  

Швеція дозволила рух судну, пов’язаного з "тіньовим флотом" РФ

15:39:54

  Шведське агентство з питань транспорту скасувало заборону на експлуатацію танкера Sea Owl 1, який у березні затримала берегова охорона поблизу міста Треллеборг. Тепер судно може залишити Швецію та продовжити плавання. Про це в понеділок, 12 жовтня, повідомляє шведський мовник SVT.   Танкер затримали в березні на південний захід від Треллеборга. Відтоді йому не дозволяли продовжувати рейс.   Раніше судно вже отримувало дозвіл на вихід із Треллеборга, однак згодом з’ясувалося, що його перереєстрація під іншим прапором могла бути фальшивою. Після додаткової перевірки Шведське агентство з питань транспорту підтвердило, що реєстрація Sea Owl 1 під прапором Екваторіальної Гвінеї є дійсною.   "Для нас було надзвичайно важливо отримати надійне підтвердження безпосередньо від держави прапора. Це зайняло час і вимагало значних зусиль, але тепер ми отримали інформацію, необхідну для скасування заборони на експлуатацію", - заявила керівниця відповідного підрозділу агентства Пернілла Валлін.   Як відомо, судно перебуває в санкційному списку Європейського Союзу. За даними шведської берегової охорони, протягом останніх років танкер перевозив нафтопродукти між Росією та Бразилією.   Станом на 13:00 у понеділок Sea Owl 1 усе ще стояв на якорі поблизу Треллеборга. У береговій охороні пояснили, що для стоянки на якорі судну не потрібен окремий дозвіл шведської сторони. Також на борту має бути достатньо членів екіпажу, щоб продовжити плавання.   13 березня прокуратура Швеції оголосила про початок попереднього розслідування щодо російського капітана Sea Owl 1. Його підозрюють у причетності до російського "тіньового флоту".   Скасування заборони на експлуатацію означає, що судно може продовжити плавання, однак саме по собі це не скасовує санкцій ЄС щодо танкера.   Нагадаємо, біля шведського портового міста Треллеборг 12 березня у Балтійському морі було затримано нафтотанкер Sea Owl, який, ймовірно, входить до складу "тіньового" флоту, який перевозить російську нафту.    Раніше Берегова охорона Швеції спільно з силами загону спецпризначення висадилися з вертольота на суховантажне судно Caffa , яке, як вважає влада королівства, йшло під хибним прапором Гвінеї в порт Санкт-Петербурга. Судно звинувачується Україною у причетності до транспортування зерна із Севастополя до Сирії.  

ЄС зберігатиме санкції проти Росії попри угоду Трампа і Путіна - Франція

14:28:18

Європа продовжить посилювати санкційний тиск на Росію, попри домовленості президента США Дональда Трампа з правителем РФ Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на світовий та американський ринки. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, передає Укрінформ у понеділок, 12 жовтня.   "Це найбільший пакет санкцій проти російських організацій та фізичних осіб, пов'язаних із військово-промисловим комплексом, який забезпечує агресивну війну Росії проти України. Завдяки цим 1600 новим внесенням до санкційних списків їх загальна кількість від початку війни зросте з 3000 до 4600", - сказав він.   Відповідаючи на запитання, чи не підривають домовленості лідерів США та РФ зусилля Євросоюзу, міністр наголосив, що європейські санкції залишаються чинними.   "Наші санкції діють і продовжать діяти. Якщо Путіну не вдалося прорвати український фронт і зламати героїчний опір українського народу, то передусім це заслуга надзвичайної мужності українців. Але це також результат непохитної підтримки європейців, які чинять тиск на Росію", - заявив Барро.   Міністр окреслив три напрями європейської стратегії: підтримку України, тиск на Росію та підготовку умов для тривалого миру. За його словами, минулого тижня Україна отримала понад 5 млрд євро чергового траншу в межах позики обсягом 90 млрд євро. ЄС також продовжує надавати енергетичну й військову допомогу. Нагадаємо, міністри закордонних справ Євросоюзу затвердили майже 1600 нових санкційних позицій , спрямованих проти російського військово-промислового комплексу. Як відомо,  Трамп домовився з Путіним про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Спершу Росія відправить понад 300 тис. тонн пального, у листопаді поставить ще 500 тис. тонн, а після цього - один мільйон тонн.   Президент України Володимир Зеленський, коментуючи домовленість лідерів США і Росії щодо постачання дизеля, наголосив, що поступки в бік Росії не сприятимуть миру , а є "інвестицією у війну".