Президент Південної Кореї Лі Дже МенЗагострення кризи між Сеулом і Києвом: що відомо
Південна Корея вирішила відкликати свого посла з України. Криза між двома країнами загострюється.
Дипломатична криза між Південною Кореєю та Україною набирає оборотів. Сьогодні Сеул оголосив про відкликання свого посла в Україні.
Конфлікт розпочався після розкриття Києвом інформації про передачу північнокорейських військовополонених з Курського напрямку Півдню. Ситуацію загострила відповідь Києва, який вимагає від Сеула роз’яснень щодо постачання нафтопродуктів до Росії.
Відкликання посла
Сьогодні уряд Південної Кореї прийняв рішення відкликати свого посла в Україні. Водночас, як йдеться у заяві Міністерства закордонних справ, Сеул вже ж таки сподівається, що всі невирішені питання між двома країнами будуть вирішені "мирним шляхом", і продовжить консультації з українською стороною з цією мемою.
Сьогоднішнє рішення Сеулу було прийнято на тлі тривалої напруженості між Південною Кореєю та Україною після того, як країна зажадала публічних вибачень від Києва за нібито порушення угоди, яку вони уклали, про збереження конфіденційності будь-якої передачі північнокорейських військовополонених до Південної Кореї.
Суперечка спалахнула після того, як президент Володимир Зеленський минулого місяця у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй заявив, що Україна нещодавно відправила до Південної Кореї двох північнокорейських солдатів, захоплених українськими військами. Сеул заявив, що Київ розкрив інформацію про передачу, порушивши угоду про конфіденційність, без належних консультацій.
Пізніше міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що українська сторона надіслала повідомлення з вибаченнями, але Сеул не вважає цього достатнім.
Ця заява пролунала через день після того, як Південна Корея закликала Україну припинити висувати, як вона сказала, "неправильні та недоречні" звинувачення про те, що Сеул підриває санкції проти Москви, допомагаючи зменшити дефіцит палива в Росії.
Інша сторона суперечки
Раніше цього тижня газета The Guardian, посилаючись на портові записи та дані відстеження суден, повідомила, що в липні та серпні в південнокорейських портах на танкери для відправки до Росії було завантажено понад 176 тисяч тонн палива. Деякі з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС, зазначала газета.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи ці дані, заявив, що ці поставки від Південної Кореї допомогли Москві компенсувати дефіцит пального після ударів по її НПЗ. За даними аналізу портових записів і руху суден, сім танкерів із пальним здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу.
Сеул відкинув звинувачення у постачанні пального до РФ. Там заявили, що Україна нібито зробила висновки без достатньої перевірки фактів. І, мовляв, це офіційна статистика і вона не фіксує експорту до Росії дизпального, бензину чи авіапального із серпня 2025-го до серпня 2026 року.
"Це фактично невірно та недоречно для посадовця з адміністрації президента України публічно заявляти, посилаючись на звіт Guardian... Такі твердження ґрунтуються на окремих транзакціях, ключові факти яких, такі як торгові сторони, країна походження та кінцеві користувачі, не були перевірені", – сказав речник президента Лі Дже Мен Кан Ю Чжон.
Водночас Сеул пообіцяв перевірити конкретні поставки та вжити заходів, якщо виявить порушення санкцій або експортних правил.
Чому Південна Корея йде на загострення
Така публічна поведінка Південної Кореї та пряма конфронтація з Україною можуть бути спровоковані заради відволікання уваги жителів Південної Кореї від нагальних проблем. Зокрема, у Сеулі проходять масові протести проти президента, повідомляє ТСН.
Як зазначає ЗМІ, десятки тисяч людей взяли участь у протестах, серед яких були представники опозиційної консервативної партії People Power Party (PPP) та близько 70 народних депутатів. Мітингувальники вимагали відставки або імпічменту президента Південної Кореї Лі Чже Мьона, відновлення проти нього судових процесів, а також висловлювали занепокоєння через можливе втручання Китаю у вибори й посилення його впливу.
Опозиція звинуватила адміністрацію президента у підриві незалежності судової системи через реформи прокуратури та розширення складу Верховного суду, а також у слабкій реакції на підрив південнокорейських військових на північнокорейській міні в демілітаризованій зоні. Політичне протистояння загострилося на тлі заяв Лі Чже Мьона про намір відновити діалог із Пхеньяном, а також напередодні планових парламентських перевірок роботи уряду.
Окрім цього, як пише видання, ситуація ускладнюється зовнішньополітичним балансуванням Південної Кореї. З одного боку, Сеул надає Україні гуманітарну та фінансову допомогу й цінує розвідувальні дані про озброєння КНДР. З іншого – намагається зберегти робочі відносини з Росією та Китаєм, а також стримувати Пхеньян.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp













