Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

До $40 млн за рейс: перевезення нафти через Ормуз різко подорожчало

13:23:56

  Перевезення нафти через Ормузьку протоку стало надзвичайно дорогим через високі ризики для суден. Вартість одного рейсу великого супертанкера може сягати $40 млн, пише The Wall Street Journal.   Судноплавні компанії дедалі частіше використовують танкери класу VLCC (Very Large Crude Carrier). Вони завантажують нафту в портах Перської затоки, проходять протоку до Аравійського моря, де вантаж перевантажують на менші судна.   Транспортні витрати нині становлять близько $15-20 за барель. Компанії погоджуються на такі витрати, щоб не допустити накопичення нафти в Перській затоці.   Через небезпеку зросли й витрати на персонал. За один рейс тривалістю кілька днів моряк може отримати бонус до $25 тис. - приблизно стільки, скільки деякі рядові члени екіпажу заробляють за рік. Працівники суден розповідають про подвійну та потрійну оплату під час роботи в зоні бойових дій.   За даними британського управління морських торговельних операцій (UKMTO), з 28 вересня було атаковано сім суден. Двоє моряків отримали поранення, один загинув.   Танкери переважно проходять протоку вночі, вимикають освітлення та мінімізують використання засобів зв'язку. Через перебої та перешкоди в роботі GPS капітани змушені частково орієнтуватися за допомогою радара та візуально.   Небезпека створює значне психологічне навантаження на екіпажі. На одному із суден після одного рейсу звільнилася половина команди. Високі доплати мають допомогти компаніям залучати нових моряків.   Раніше повідомлялося, що Іран не відкриватиме Ормузьку протоку , доки не будуть виконані сім умов. Про це заявив спікер парламенту Ірану Мохаммад Галібаф.   Також президент США Дональд Трамп розглядав можливість відновлення авіаударів після проміжних виборів у США в листопаді.   Іран віддав США план поновлення навігації в Ормузі

Ексглаву німецької розвідки арештували за підозрою у шпигунстві

13:05:14

  Колишнього керівника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ханнінга затримали за підозрою у шпигунстві. Про це у вівторок, 6 жовтня, повідомляє BILD.   Ханнінг очолював BND у 1998 - 2005 роках. Йому закидають збір секретної інформації, державну зраду та шпигунство на користь іноземної держави.   За даними видання, Ханнінг нібито купував секретні дані у колишнього співробітника керівного штабу BND, який нещодавно вийшов на пенсію, щоб надалі перепродавати отриману інформацію.   Розслідування щодо Ханнінга та його ймовірного спільника веде генеральний федеральний прокурор Німеччини.   Зауважимо, що після завершення роботи в розвідці Ханнінг працював міжнародним консультантом у сфері безпеки та бізнесу. Він також мав контакти з Росією та Китаєм, зокрема з представниками державних структур.   Останнім часом, за даними BILD, колишній глава BND мав фінансові проблеми після банкрутства банку в країнах Балтії, у наглядовій раді якого він був членом.   Раніше президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Егер заявив про зростання ризику прямого збройного конфлікту країни з Росією.    

Південна Корея незадоволена вибаченнями України

12:40:10

  Південна Корея вважає недостатніми вибачення України за розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Сеул розглядає можливість "рішучих заходів" у відповідь. Про це заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн під час виступу в парламенті, повідомляє Yonhap у вівторок, 6 жовтня.   За його словами, він перебуває у постійному контакті з главою МЗС України Андрієм Сибігою. Український міністр, за словами Чо, вибачився за ситуацію, однак ці вибачення "не відповідають тому рівню, якого ми очікували".   Чо заявив, що уряд розглядає різні варіанти подальших дій, зокрема можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана.   Глава південнокорейського МЗС наголосив, що сторони від початку домовлялися зберігати інформацію про передачу в конфіденційності. За його словами, саме Україна першою попросила не розголошувати ці дані, щоб захистити військовополонених та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї.   Чо також висловив власну версію причин, через які президент Володимир Зеленський повідомив про передачу під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Він припустив, що український президент міг прагнути продемонструвати міжнародній спільноті, що Київ діяв відповідно до принципів ліберальної демократії. Водночас міністр підкреслив, що це лише його особиста інтерпретація.   У вересні Зеленський заявив в ООН, що Україна передала Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР , яких українські сили взяли в полон торік.   Після цього Сеул заявив, що передача мала залишатися конфіденційною . Водночас українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента повідомляли, що Київ заперечує наявність домовленості про нерозголошення.   Південнокорейська адміністрація назвала таку позицію України серйозним ударом по взаємній довірі. Попри суперечності, Сеул заявляє про намір врегулювати ситуацію дипломатичним шляхом і зберегти відносини з Україною.   Скандал із Сеулом через полонених: що відомо