Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Німеччина ризикує вступити у збройний конфлікт із Росією - глава BND

15:10:24

  Президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Егер заявив про зростання ризику прямого збройного конфлікту країни з Росією. Про це він сказав під час публічних слухань парламентського контрольного комітету, пише в понеділок, 5 жовтня, BILD.   За словами Егера, протистояння з Росією набуло "нової, більш небезпечної якості", а Німеччина ризикує опинитися у збройному конфлікті з Москвою.   "Конфронтація, в якій ми перебуваємо з Росією, набула нової, більш небезпечної якості: Німеччина ризикує опинитися у збройному конфлікті з Росією. Жодної іншої країни нині не виходить такої прямої, всеосяжної та конкретної загрози для Німеччини"., - заявиви він.   Глава BND також заявив, що російські спецслужби діють у Європі професійно та безжально. За його словами, Москва веде проти Німеччини "тіньову війну", яка включає дії нижче порога відкритого збройного конфлікту.   Водночас Егер зазначив, що наразі розвідка не бачить загрози масштабного прямого нападу Росії на НАТО. Водночас він попередив про можливі військові дії низької інтенсивності, зокрема в країнах Балтії, а також про нові спроби залякування та втручання.   "Ймовірно, знову будуть і ядерні погрози", - сказав Егер.   Він також закликав готуватися до подальших гібридних атак та диверсій.   Зауважимо, європейські посадовці останнім часом неодноразово заявляли про посилення російської гібридної активності в Європі.   Нагадаємо, правоохоронні органи Німеччини з початку 2026 року зареєстрували понад 165 випадків імовірних диверсій та майже 750 інцидентів із підозрілими безпілотниками над військовими об'єктами й критичною інфраструктурою.

На Хмельниччині військовий заблокував і пошкодив авто ТЦК: вирок суду

14:50:52

  У Полонному на Хмельниччині військовослужбовець після конфлікту з працівниками ТЦК наздогнав їхній службовий автомобіль, заблокував рух і пошкодив лобове скло. Суд визнав чоловіка винним у хуліганстві та призначив 17 тис. грн штрафу. Про це йдеться у вироку Полонського районного суду Хмельницької області.   За даними інстанції, інцидент стався у червні 2026 року. Близько 18:00 військовий, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, конфліктував із працівниками ТЦК у дворі багатоповерхівки.   Коли вони поїхали службовим автомобілем Škoda, чоловік на Volvo наздогнав їх і перекрив дорогу. Після цього він вийшов із машини та кинув невстановлений предмет у лобове скло автомобіля ТЦК.   Скло було пошкоджене. Вартість збитків оцінили у 9750 грн.   У суді військовослужбовець визнав провину та розкаявся. Він пояснив, що через алкоголь не контролював свою поведінку, і заявив, що зробив висновки з інциденту.   Суд визнав чоловіка винним за ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство) та призначив штраф у 17 тис. грн.   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.   Раніше в Ковелі Волинської області під час заходів оповіщення стався конфлікт за участю військовослужбовців ТЦК та СП, поліцейських і трьох цивільних, який завершився наїздом вантажівки на військового.   Напад на військових ТЦК у Тернополі: поліція встановила шістьох учасників  

НАТО готує "Теорію перемоги" на випадок нападу Росії

14:30:30

  НАТО розробляє стратегію швидкого відбиття можливого нападу Росії на країни східного флангу Альянсу. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на незасекречену версію документа під назвою "Теорія перемоги".     Концепція має виключно оборонний характер. У разі нападу НАТО планує заблокувати наступ, поєднавши традиційні сухопутні сили з дешевими безпілотниками, системами з мінімальною участю екіпажу та технологіями штучного інтелекту.   Згідно з документом, після отримання свободи маневру Альянс прагнутиме вивести з ладу систему управління російськими військами, щоб швидко зупинити наступальні сили. Стратегія також має сприяти інтеграції традиційного озброєння з новими технологіями, розвитку оборонних спроможностей і збільшенню інвестицій у них.   Окрему увагу в документі приділено протидії гібридним загрозам та уникненню ненавмисної ескалації. Мета стримування полягає в тому, щоб потенційний противник дійшов висновку про неможливість досягнення перемоги над Альянсом.   Представити концепцію 12 жовтня в Польщі має верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. У НАТО наголошують, що Альянс продовжує посилювати колективне стримування, оборону та впровадження нових технологій.   "Теорія перемоги" передбачає збереження військової переваги НАТО та створення умов для стримування агресії і, у разі нападу, захисту країн Альянсу.   Раніше повідомлялося, що Естонія передислоковує ключову бойову бригаду ближче до кордону з Росією та переходить до нової стратегії "активної оборони".    ЗМІ дізнались про план НАТО на випадок війни з РФ  

На Кременчуцькому водосховищі викрили незаконний намив піску

13:49:30

  На Кременчуцькому водосховищі група осіб незаконно намила майже 50 тисяч тонн річкового піску, завдавши державі збитків на близько 58 млн грн. Про це в понеділок, 5 жовтня, повідомила Національна поліція.   За даними слідства, фігуранти видобували пісок приблизно за 500 метрів від берега, хоча дозвіл передбачав проведення робіт на іншій ділянці та в значно менших обсягах.   Для видобутку використовували земснаряд із двигуном потужністю 150 кінських сил. За годину він міг викачувати до 250 кубометрів піску. Добутий матеріал транспортували на берег пульпопроводом, після чого продавали підприємствам і приватним особам, переважно за готівку та без обліку.   За версією правоохоронців, учасники групи також не сплачували ренту за користування надрами, а для приховування незаконної діяльності фальсифікували документи, звітність і бухгалтерські дані.  

Угорщина готова послабити вето на просування України до ЄС - ЗМІ

13:09:43

  Угорщина готова не блокувати подальше просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Йдеться, зокрема, про направлення Києву та Кишиневу листів щодо можливого відкриття ще двох переговорних кластерів. Про це в понеділок, 5 жовтня,  пише Financial Times із посиланням на двох посадовців.   Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати це питання на робочих зустрічах цього тижня. Нові кластери стосуються внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.   Водночас повна політична підтримка Будапешта залежатиме від голосування Верховної Ради України 12 жовтня за законопроєкт щодо розширення освітніх прав національних меншин. Угорщина раніше пов’язувала просування переговорів із захистом прав угорської меншини в Україні.   Якщо закон буде ухвалено, це може дозволити офіційно запустити політичний процес відкриття нових кластерів до саміту лідерів ЄС у Брюсселі.   За даними FT, після відкриття цих двох кластерів невідкритими залишаться ще два - щодо "зеленої" політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія розраховує погодити їх для України та Молдови до кінця року.

КМІС з’ясував, чого українці хочуть від майбутніх виборів

12:20:37

  Переважна більшість українців не підтримує проведення виборів зараз. За даними Київського міжнародного інституту соціології, 71% опитаних вважають, що вибори слід проводити після завершення війни. Проведення виборів уже зараз підтримують 24%, ще 4% не визначилися. Про це  йдеться у результатах опитування КМІС, проведеного 12 - 21 вересня 2026 року.   Як зазначають у КМІС, ставлення до проведення виборів корелює з рівнем довіри до Володимира Зеленського. Водночас навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, лише 53% виступають за проведення виборів уже зараз.   Серед респондентів, які скоріше не довіряють Зеленському, 58% виступають проти проведення виборів зараз.   Окремо респондентів запитували, чи має Володимир Зеленський брати участь у наступних президентських виборах.   53% опитаних вважають, що президент має обмежитися нинішнім терміном. У грудні 2025 року таку позицію поділяли 46%.   Водночас 42% вважають, що Зеленський має брати участь у наступних виборах. У грудні минулого року таких було 45%. Ще 5% не визначилися.     Рівень підтримки участі Зеленського у наступних виборах суттєво залежить від ставлення до нього. Серед тих, хто повністю довіряє президенту, 85% підтримують його участь. Серед тих, хто скоріше довіряє, цей показник становить 53%, серед тих, хто скоріше не довіряє, – 20%, а серед тих, хто зовсім не довіряє, – 7%.   Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що в українському суспільстві зростає запит на оновлення політичних еліт.   За його словами, у травні 2023 року 73% українців очікували на перезавантаження після війни центральної влади хоча б на одному рівні. У травні 2026 року цей показник зріс до 88%.   Зокрема, щодо парламенту показник зріс із 69% до 83%, уряду – з 47% до 74%, президента – з 23% до 67%. Водночас у квітні 2026 року лише 28% респондентів заявили, що хотіли б бачити Зеленського президентом і після війни.   Водночас Грушецький наголосив, що цей запит на оновлення політичних еліт не означає підтримки проведення виборів під час війни. За його словами, українське суспільство може критикувати владу та хотіти її оновлення, але водночас вважає проведення виборів під час війни недоцільним.   КМІС провів опитування 12 - 21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв'ю CATI. Було опитано 1002 дорослих громадян України, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території.   До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій. Водночас серед опитаних були внутрішньо переміщені особи, які виїхали з окупованих територій. Також КМІС не опитував громадян, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон.   За звичайних умов статистична похибка такої вибірки з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%. КМІС окремо зазначає, що в умовах війни до формальної похибки додається певне систематичне відхилення.   Нагадаємо, значна частина громадян України - від 66% до 70% - готові взяти участь у перших повоєнних виборах в Україні.    Раніше результати соцопитування показали, що попри повномасштабну війну, 71% українців вважають себе щасливими. Водночас 16% опитаних назвали себе нещасливими.