Уряд виділив 518 млн грн на резервні цифрові системи держорганів

Уряд виділив 518,3 млн грн на посилення резервних інформаційних систем державних органів. 

Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.

Рішення ухвалили для захисту цифрової інфраструктури в умовах російських обстрілів і кібератак.

На які напрямки спрямують гроші

Резервні системи потрібні, щоб державні цифрові сервіси можна було швидше відновити, якщо основна інфраструктура постраждає внаслідок обстрілу або кібератаки.

Загалом кошти спрямують на:

• створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків;
• хмарну інфраструктуру;
• серверне обладнання;
• програмне забезпечення;
• системи резервного копіювання та відновлення.

За словами премʼєра, це має дозволити державним органам швидше відновлювати роботу інформаційних систем і сервісів після можливих пошкоджень.

Як вже захищають цифрові мережі

27 вересня 2026 року Корецький заявив, що через те що російські війська почали атакувати українські датацентри, загроза для цифрової та комунікаційної системи країни залишатиметься високою до завершення бойових дій.

За його словами, ризики для цифрової та комунікаційної системи залишатимуться високими до завершення бойових дій.

Він також наголосив, що при побудові моделі захисту інтернет-інфраструктури уряд і військові виходять із «найгіршого можливого сценарію».

«По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось повинно бути в "хмарі", щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось повинно бути всі три одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити та готувати себе — це факт», — зазначив премʼєр.

Питання захисту датацентрів та роботи мобільного звʼязку стало окремою темою на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. 

Детальніше про атаки на українську цифрову інфраструктуру

Під час російських атак 23 та 24 вересня у Києві вже постраждали датацентри та обладнання низки операторів. 

Зокрема, влучання та знеструмлення майданчиків спричинили масштабні проблеми з інфраструктурою:

• Crazy Network заявив про пряме влучання в центральний датацентр обміну трафіком у Києві, через що доступ до мережі та телефонія зникли в абонентів не лише в столиці, а й у Вінниці та Хмельницькій області;
• KIEVNET повідомив про ураження датацентру, який забезпечує функціонування сегмента його мережі, що призвело до відключень у центрі Києва;
• UTELS заявив про пошкодження дата-центру з магістральним та активним мережевим обладнанням, кабельних ліній і каналів звʼязку, через що без послуг залишилися кілька тисяч абонентів (компанія уточнила, що це вже не перший удар по її інфраструктурі);
• Cityhost повідомив про знищення частини власного серверного обладнання в одному з київських датацентрів, через що компанія екстрено розгортає бекапи на майданчиках за кордоном;
• Etherlink зафіксував пошкодження вузла звʼязку внаслідок обстрілу датацентру, що вивело з ладу інтернет і телефонію;
• FEX.NET зазнав перебоїв через проблеми з електропостачанням комутаційних вузлів;
• також пошкоджено датацентр телекомунікаційної компанії Data Group, але всі дані та цифрові сервіси клієнтів зберегли;
• у мережах «Павутина», «Домонет» та FAUST/Fast.net було пошкоджено комутаційне обладнання й кабельні лінії — у «Павутини» на певний час вийшла з ладу майже половина мережі, а провайдерам довелося терміново перемикати трафік на резервні лінії.