Ведучий Radio NV, інвестиційний банкір і заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса (Фото: Сергій Канциренко / NV)Нафта по $105, газ — майже по $1000. Банкір попередив про наслідки для США та України
Ціни на нафту знову піднялися вище за 100 доларів за барель, вартість газу в Європі наблизилася до позначки 1000 доларів за тисячу кубометрів, а дохідність довгострокових державних облігацій США сягнула найвищих за десятиліття рівнів. Для світової економіки це означає посилення інфляційного тиску та зростання вартості запозичень.
Про це у колонці для NV пише ведучий Radio NV, інвестиційний банкір і заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса.
За його словами, у п'ятницю, 11 вересня, торги нафтою марки Brent розпочалися з позначки близько 105 доларів за барель. Водночас середня ціна галона дизельного пального у США сягнула 6 доларів, що на 75% перевищує показник початку року.
Фурса зазначає, що зростання вартості пального стає одним із ключових чинників тиску на інфляційні очікування в США і, відповідно, на політичні позиції президента Дональда Трампа.
Зростання цін на нафту відбувається на тлі тривалого військового протистояння між США та Іраном. Водночас рух через Ормузьку протоку наразі триває, хоча ризики перебоїв із постачанням зберігаються. Додатковий тиск на ринок створюють напади на судна й об'єкти в регіоні та їх захоплення.
Водночас видобуток нафти в Саудівській Аравії, за словами Фурси, впав до мінімального рівня з 1990 року. Знижується і російський видобуток, зокрема внаслідок українських ударів.
Однак зростання світових цін на нафту з лишком компенсує російські втрати. Водночас сировинний ринок загалом перебуває на максимальних рівнях щонайменше за останнє десятиліття. Зокрема, різко подорожчала мідь, а ціна на газ у Європі наблизилася до 1000 доларів за тисячу кубометрів.
На цьому тлі зростає вартість обслуговування державного боргу США. Уранці в п'ятницю, 11 вересня, дохідність 30-річних казначейських облігацій США становила 5,36%, а 10-річних — 4,95%.
Висока дохідність американських облігацій відображає зростання інфляційних очікувань та побоювання щодо подальшого збільшення бюджетного дефіциту США. Водночас ринок оцінює ймовірність підвищення ставки Федеральною резервною системою в жовтні у 71%.
Ще одним чинником тиску на американський борг Фурса називає зниження попиту з боку великих іноземних інвесторів. Китай уже скоротив частку американських державних облігацій до мінімального за 20 років рівня, а тепер переглянути обсяг вкладень у борг США вирішив і суверенний фонд Норвегії.
Реклама:
Проблеми на ринку боргових зобов'язань США тиснуть і на акції. У п'ятницю індекс S&P 500 мав відкритися на рівні 7591,7 пункту — приблизно на 150 пунктів нижче за показник тижневої давнини.
Водночас, як це не парадоксально, облігації країн, що розвиваються, демонструють гарні показники. Скорочується розрив між дохідністю американського боргу та цінними паперами значно ризикованіших держав. Китай, зазначає Фурса, нині може запозичувати кошти дешевше, ніж уряд США.
Україна також стикається з новим інфляційним тиском. У серпні річна інфляція прискорилася до 8,1% порівняно з 7,7% у липні. Одним із основних чинників зростання цін залишаються нафтопродукти.
Водночас наслідки російських ударів по українській логістиці та промисловості поки що лише частково відображаються в споживчих цінах. За оцінкою Нацбанку, атаки на склади можуть додати близько 0,6 відсоткового пункту до інфляції, переважно наступного року.
Фурса також відзначає парадоксальний ефект війни: скорочення промислового виробництва та експорту водночас зменшує внутрішній попит на газ і збільшує пропозицію певної сільськогосподарської продукції на українському ринку, що тимчасово стримує ціни.
Гривня поки що залишається відносно стабільною — курс тримається біля позначки 44,6 грн за долар.
Однак головним ризиком для українських фінансів залишається необхідність забезпечити зовнішнє фінансування до кінця року. За словами Фурси, йдеться приблизно про 23 млрд доларів. Для залучення цих коштів Верховна Рада має ухвалити закони, необхідні для фінансування.
Як повідомлялося, 22 липня 2026 року президент США Дональд Трамп заявив, що щоразу, коли Іран атакуватиме судно в Ормузькій протоці, США знищуватимуть міст або електростанцію.
Реклама:
У ніч на 23 липня війська США здійснили 12-ту поспіль нічну атаку на Іран .
23 липня 2026 року ціни на нафту зросли, сягнувши максимуму за понад шість тижнів: ситуація в Червоному морі загострилася, а США знову завдали ударів по Ірану.
28 липня переговори між США та Іраном змінили ціни на нафту.
30 липня ціни на нафту впали, попри нову ескалацію на Близькому Сході.
3 серпня Трамп однією заявою змінив ціни на нафту .
10 серпня 2026 року ціни на нафту зросли через невизначеність щодо відкриття Ормузької протоки.
17 серпня 2026 року напруженість у відносинах між США та Іраном змінила ціни на нафту.
21 серпня ціни на нафту дещо знизилися, попри ймовірність зростання другий тиждень поспіль, оскільки конфлікт між США та Іраном, що зайшов у глухий кут, продовжує порушувати постачання з ключового нафтовидобувного регіону — Близького Сходу.
27 серпня ціни на нафту продовжили знижуватися, реагуючи на очікування, що переговори між Іраном та Оманом сприятимуть відкриттю Ормузької протоки.
10 вересня 2026 року ціна на нафту перетнула позначку в 100 доларів.