Як в ЄС борються з вживанням тютюну і що має робити Україна
У сфері охорони здоров'я населення одним з ключових індикаторів для Євросоюзу є кількість років, протягом яких людина продовжуватиме жити здоровою. За останніми розрахунками Євростату, тривалість такого здорового життя становить у ЄС 63,3 року для жінок та 62,8 для чоловіків.
Одним із факторів, що найбільше скорочують цей час, залишається вживання тютюну та нікотину. Саме тому цього року Єврокомісія переглядає чинну нормативну базу щодо контролю за ними.
Для України як кандидата в члени ЄС такі оновлення директив стануть частиною євроінтеграційних зобовʼязань.
Докладніше про оновлення європейського законодавства у сфері антитютюнової політики і те, як що це означає для України читайте в статті консультантки з юридичних питань ГО "Життя" Юлії Мануйлової Е-сигарети, снюси та інше: як ЄС змінює антитютюнове законодавство і що це означає для України. Далі – стислий її виклад.
Щороку вживання тютюну є причиною смерті близько 700 тисяч громадян країн ЄС. Це найпоширеніша причина смерті, якій можна запобігти.
У цьому контексті стратегічний напрям антитютюнової політики ЄС задають дві масштабні ініціативи, які визнають тютюнові та нікотинові вироби системною загрозою громадському здоров'ю і вимагають відповідних системних відповідей.
У квітні 2026 року Єврокомісія оприлюднила результати комплексної оцінки чинної нормативної бази щодо контролю за тютюном та нікотином.
Йдеться про три директиви: про виробництво, представлення та продаж тютюнових і суміжних виробів, про рекламу та спонсорство тютюнових виробів та про структуру і ставки акцизного збору на тютюнові вироби.
Їхня імплементація, за оцінкою Єврокомісії, дала відчутні результати: поширеність куріння знизилася з 28% до 24%, серед молоді 15–24 років – з 29% до 22%, а пов'язана з вживанням тютюну смертність скоротилася на 9%.
Оподаткування в оцінці Єврокомісії визнано одним з найефективніших інструментів зниження вживання тютюну – близько 40% зменшення поширеності куріння в ЄС пов'язують саме з податковою політикою.
У липні 2025 року Єврокомісія опублікувала пропозицію щодо перегляду Директиви про оподаткування тютюну 2011/64/ЄС, в якій пропонується встановити мінімальні акцизні ставки на рівні 215 євро за 1000 сигарет (90 євро у чинній) – і для України це безпосередній орієнтир для синхронізації власної акцизної політики.
Єврокомісія підтверджує, що законодавство ЄС загалом досягло своїх цілей – і водночас проводить масштабні консультації з метою запровадження на рівні ЄС подальших заходів захисту населення від тютюну та нікотину.
Поширеність вживання електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та нікотинових снюсів (мішечків) створює ефект "вхідних воріт", втягуючи дітей та молодь у стійку залежність ще до знайомства з традиційними тютюновими виробами.
Для України анонсований перегляд європейського законодавства – це безпосередній дороговказ у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС.
Кабінет міністрів затвердив Національну програму адаптації законодавства до acquis ЄС, де контроль над тютюном визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров'я.
Важливим кроком є синхронізація ставок акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби з оновленнями Директиви 2011/64/ЄС. Адже за чинним Податковим кодексом Україна досягне лише поточного мінімуму ЄС (90 євро за 1000 сигарет) аж у 2028 році.
Натомість ЄС уже розглядає наймасштабніший за 10 років перегляд податкового законодавства. Єврокомісія пропонує підняти ставку акцизного податку на сигарети до 215 євро. А також впровадити автоматичну індексацію на інфляцію та ввести нові мінімальні акцизи на рідини до е-сигарет, ТВЕН і нікотинові снюси.
Відповідно, українські уряд та парламент повинні негайно прискорити графік підвищення ставок, щоб уникнути катастрофічного цінового розриву з країнами ЄС.
Це, зокрема, створює ризик контрабанди з України та іміджу країни-контрабандиста в ЄС.
Докладніше – в матеріалі Юлії Мануйлової Е-сигарети, снюси та інше: як ЄС змінює антитютюнове законодавство і що це означає для України.