Спроби РФ перенаправити експортні потоки зерна на Балтику зазнали невдачі (Фото: Reuters)Грошей селянам не дадуть. Зерновий колапс у РФ і параліч південних портів загрожують зривом посівної
Параліч експорту зерна через південні порти РФ спричинив кризу на внутрішньому ринку та ставить під загрозу озимий сев. Спроби перенаправити агровантажі на північний захід провалилися через високі тарифи й брак потужностей.
Параліч експорту зерна через південні порти РФ спричинив фінансну кризу для аграріїв та загрозу провалу озимого сіву через відсутність оборотних коштів. Спроби перенаправити вантажі на Балтику провалилися через високу вартість перевалки (до $40 за тонну проти $23 на півдні) та обмежені потужності терміналів, які здатні компенсувати менше половини втрат. Лідер Зернового союзу РФ Аркадій Злочевський закликав до ефективних державних інтервенцій, оскільки поточні заходи не запобігають падінню цін. Також відзначається втрата ринків ЄС через санкції та переважання РФ у частці світового експорту пшениці (понад 20%) порівняно з Україною (~5%), хоча Україна залишається лідером у вивозі кукурудзи.
«Для трейдера що: не купив — не продав, а виробник урожай уже виростив. За кордон у минулому сезоні вивезли близько 55 млн тонн зерна, а в цьому потенційно могли б вивезти 60 млн. Тобто йдеться про дуже серйозні обсяги, які зараз опинилися під загрозою», — заявив президент Зернового союзу Аркадій Злочевський в інтерв'ю пітерському виданню «Фонтанка».
За його словами, спроби компенсувати випадаючі обсяги за рахунок альтернативних маршрутів через Санкт-Петербург та Балтику не дадуть бажаного результату. Пропускна спроможність терміналу «Висоцький» становить лише близько 3 млн тонн на рік, а контейнерна перевалка є надто дорогою і технічно складною для сипучих вантажів.
Ілюзія балтійської альтернативи
Коментуючи пропозиції портовиків щодо використання вільних контейнерних потужностей, керівник союзу підкреслив, що такі технології вимагають значних додаткових витрат і не розраховані на масові експортні обсяги пшениці.
«Контейнерні поставки сипучих вантажів у світі мізерні. Використання спеціальних вкладишів вимагає окремого завантаження та розвантаження. Комплексна ставка процедури перевалки через контейнер дає близько $40 на тонну, тоді як у Новоросійську вона була близько $23. При цьому компанія „Модуль“ здатна вантажити через свої потужності близько 70 тис. тонн на місяць — це 900 тис. тонн на рік, що взагалі не врятує ситуацію», — зауважив Злочевський.
Він додав, що навіть за умови залучення всіх можливих маршрутів на Північному Заході та Далекому Сході, компенсувати вдасться менше половини від 40 млн тонн експорту, які можуть остаточно випасти через проблеми на півдні.
Загроза провалу осіннього севу
Відповідаючи на запитання щодо фізичної збереженості вирощеного врожаю, очільник профільного об'єднання зазначив, що технологія зберігання зерна в полімерних рукавах дозволяє розмістити понад 30 млн тонн, однак це не вирішує головної проблеми аграріїв.
«Зберігати ми можемо, але грошей це селянину не дасть. Головний ризик нинішньої кризи — це осінній сев. Ключові експортоорієнтовані регіони першими зіткнулися з блокуванням відвантажень якраз у момент, коли підійшли строки виконання фінансових зобов’язань. Виробник мав продати зерно, отримати кошти, розрахуватися за кредитами, виплатити зарплату та закрити оренду паїв», — сказав президент Зернового союзу.
Реклама:
За його словами, через відсутність оборотних коштів у господарств немає можливості купувати паливо, проводити ремонти та закуповувати витратні матеріали для озимих. Через три-чотири місяці вирішувати проблему буде пізно, оскільки посівна кампанія буде остаточно зірвана.
Керівник союзу також оцінив ініціативи щодо державних закупівельних інтервенцій, назвавши обсяги в 1−3 млн тонн півзаходами, які не здатні зупинити падіння цін на ринку. Натомість він закликав запровадити повноцінні залогові операції з викупом зерна до інтервенційного фонду з правом подальшого зворотного викупу виробником.
Втрачені ринки і конкуренція з Україною
Торкаючись теми зовнішніх ринків, Злочевський звернув увагу на те, що європейський напрямок наразі для РФ повністю закритий через санкції. Зокрема, Італія та Греція, які раніше купували тверду пшеницю загалом на €40 млн, припинили закупівлі.
Оцінюючи позиції України на світовому аграрному ринку, очільник Зернового союзу підкреслив, що структури експорту двох країн суттєво відрізняються.
«Таких продовольчих кондицій пшениці, як у нас, в України менше. У них традиційно акцент був на фуражному зерні та особливо на кукурудзі. По кукурудзі Україна експортує в рази більше за нас і дійсно є дуже серйозним конкурентом. По пшениці ситуація інша: наша частка на світовому ринку становить понад 20%, тоді як у України — близько 5%», — розповів спікер.
На його думку, єдиним ефективним способом порятунку галузі залишається відновлення відвантажень через південні портові термінали, однак це рішення лежить виключно в політичній площині.
Для українського ринку ця ситуація демонструє зростаючий інфраструктурний колапс всередині РФ. Системний провал логістики у ворога позбавляє його агросектор фінансової стійкості перед озимим севом, а спроби задіяти балтійські порти чи коштовні контейнерні схеми виявилися нездатними перекрити масштабні втрати експорту.
Реклама: