Тіла власників замку Ксьонж знайшли в чужому склепіЧужий мавзолей приховував рештки польських дворян
У сімейному мавзолеї на південному заході Польщі науковці ідентифікували 25 трун і саркофагів.
Двадцять п'ять трун і саркофагів, виявлених у сімейному мавзолеї на південному заході Польщі, були ідентифіковані як такі, що містять останки членів династії фон Гохбергів, колишніх власників замку Ксьонж.
Поховання, що датуються 18-м та 19-м століттями, були знайдені всередині родинної гробниці фон Крамста на міському кладовищі в Свебодзіце, місті, яке розташоване поблизу історичного замку у Нижній Сілезії, пише Heritage Daily.
Попередні розслідування виявили серед останків вісім членів родини Гохберг, хоча дослідники стверджують, що для визначення особистостей усіх похованих там людей знадобляться додаткові дослідження. Серед тих, кого вже ідентифікували, є Конрад Ернст Максиміліан фон Гохберг, одна з найзначніших постатей в історії Ксьонжа та людина, яка відповідала за масштабну барокову трансформацію замку.
"Це історичний момент для всієї Нижньої Сілезії", - заявив Польському інформаційному агентству Матеуш Микитишин, речник замку Ксьонж у Валбжиху та президент Фонду принцеси Дейзі фон Плесс. Він охарактеризував Конрада Ернста Максиміліана як одну з найзначніших постатей в історії замку, чия програма відновлення суттєво вплинула на вражаючий бароковий вигляд, який зберігся донині.
Це відкриття також стало для істориків загадкою. Дослідження, проведене доктором Камілем Павловським з Валбжицького відділення Воєводського управління охорони пам’яток у Вроцлаві, показало, що труни та саркофаги фон Гохбергів були розміщені у верхній частині мавзолею. Останки родини фон Крамста - відомої промислової родини, пов’язаної зі Свебодзіце - натомість знаходилися в крипті гробниці. Дослідники поки що не знають, хто переніс залишки Гохбергів до мавзолею фон Крамстів, коли відбулося це переміщення або чому воно було здійснене.
Одна з можливостей полягає в тому, що труни перемістили під час хаотичних останніх днів Другої світової війни. Микитишин припустив, що переведення могло відбутися на початку травня 1945 року, хоча й підкреслив, що це залишається лише гіпотезою. Для з'ясування обставин переселення будуть потрібні подальші історичні та археологічні дослідження.
Ідентифікація Конрада Ернста Максиміліана фон Гохберга відбувається на тлі наймасштабнішої програми реставрації замку Ксьонж за півстоліття. Дорота Каролевська, президентка замку Ксьонж у Валбжиху, зазначила, що цей період був особливо важливим, оскільки поточний проєкт реставрації зосереджується на бароковій частині, створеній за Гохберга.
"Зараз ми проводимо найбільшу реставрацію Ксьонжа за півстоліття, а її серцем є барокова частина замку, створена Конрадом Ернстом Максиміліаном фон Гохбергом. І саме зараз ми знаходимо його останки. Важко уявити собі більш символічний збіг", - сказала Каролевська.
Це відкриття може дати дослідникам унікальну можливість дослідити життя людей, які населяли Ксьонж століття тому. Вчені планують використовувати остеологічний та палеопатологічний аналіз для дослідження останків на предмет наявності свідчень про зріст, статуру, поставу, хвороби, травми та фізичні навантаження людей.
Зуби та збережений зубний камінь можуть відкрити інформацію про раціон та мікробіом ротової порожнини, тоді як ізотопний аналіз може допомогти реконструювати, що їли члени родини, і потенційно дати підказки про те, де вони проводили різні періоди свого життя.
Також можливо провести аналіз ДНК, якщо залишиться достатня кількість генетичного матеріалу, що може дозволити дослідникам встановити сімейні зв’язки між людьми та дослідити свідчення певних патогенів. Добре збережені черепи можуть навіть зробити можливим часткову реконструкцію обличчя.
Нагадаємо, що дослідники в Туреччині вивчають незвичайне утворення Дюрупінар біля гори Арарат. Геофізичні сканування виявили під поверхнею структури, які прихильники теорії про Ноїв ковчег вважають можливими залишками стародавнього судна.
Скелети дітей, яким понад сто років, вразили деформаціями хребта
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp