Туреччина розпочала дипконсультації щодо оновлення механізму безпеки цивільного судноплавства у Чорному морі (Фото: Reuters)Чорноморська дипломатія. Як Туреччина активізує переговори з Києвом та Москвою задля порятунку агроекспорту
Активізація дипломатичних контактів Анкари з Києвом та Москвою спрямована на якнайшвидше розблокування цивільного судноплавства у Чорному морі та запобігання стрибку світових цін на продовольство понад 10%.
Причиною посилення переговорного процесу стала фактична паралізація торговельного судноплавства в акваторії Чорного моря через цілеспрямовані обстріли цивільних суден та припортової інфраструктури з обох сторін конфлікту, повідомляє турецьке аналітичне видання Ekonomim з посиланням на джерела у Міністерстві транспорту та інфраструктури, а також у Міністерстві закордонних справ Туреччини.
Військові дії в регіоні повністю підірвали безпеку цивільних маршрутів: судна, які прямують до українського порту Одеса, зазнають атак з боку РФ, а транспортні засоби на шляху до російського Новоросійська перебувають під вогневим ураженням українських сил. Через повну блокову ізоляцію у чорноморських силосах та тимчасових елеваторах застрягли майже 100 млн тонн сільськогосподарської продукції, що створило загрозу її псування напередодні нового збирального сезону.
За даними міжнародних сільськогосподарських організацій та глобальних аналітиків товарних ринків, припортові території двох країн опинилися в центрі масштабної кризи зберігання.
У РФ через рекордні врожаї минулих періодів та експортні обмеження заблоковано майже 60 млн тонн пшениці й зернових культур. В Україні через зупинку морської логістики у сховищах зберігається від 30 до 35 млн тонн зерна та олійних культур. До повномасштабного вторгнення Україна забезпечувала 46% світового експорту соняшникової олії, 12% кукурудзи та 9% пшениці, тоді як частка Росії у світовому експорті пшениці становила близько 20%.
Спадщина ініціативи 2022 року і нові дипломатичні зусилля
Контекст нинішніх переговорів спирається на досвід Чорноморської зернової ініціативи, підписаної у 2022 році Україною, Росією та Організацією Об'єднаних Націй за стратегічного посередництва Туреччини. Тоді дипломатичний механізм дозволив відвернути катастрофічний стрибок цін та став рятувальним колом для найбідніших країн Африки й Близького Сходу. Однак після остаточної зупинки цієї угоди та закриття коридору Анкара знову взяла на себе місію посередника для формування оновленої системи безпеки.
Реклама:
Подробиці переговорного процесу розкрив голова ради директорів Торгово-промислової палати Туреччини Тамер Киран за підсумками зустрічі із заступником міністра транспорту та інфраструктури Дурмушем Унюваром і делегацією профільного відомства. За словами Кирана, урядовці підтвердили проведення інтенсивних дискусій з обома сторонами, зазначивши при цьому, що на цьому етапі назвати точний графік завершення консультацій неможливо. Представники міністерств наголосили, що дипломатичні канали між Анкарою, Києвом та Москвою залишаються відкритими цілодобово для досягнення компромісу щодо захисту судноплавства.
Криза агросектору та ризики для глобальних споживачів
Вплив зупинки експорту на світові ринки оцінив президент Стамбульської асоціації експортерів зернових, бобових, олійних культур та продуктів їх переробки (İHBİR) Казим Тайчи. За його словами, функціонування зернового коридору через Чорне море повністю припинено, а поставки продукції з України та Росії до Туреччини зупинилися. Тайчи підкреслив, що аграрії в обох країнах опинилися у безвиході, адже вони не можуть реалізувати зібраний врожай, а нові продажі фактично заморожені.
З огляду на те, що Україна та РФ сукупно забезпечують 40% світових потреб у збіжжі, відсутність поставок вже спричинила зростання світових цін на 4−4,5%. Експерт попередив, що якщо проблему не вдасться вирішити протягом найближчих двох місяців, подорожчання продовольства на глобальних біржах перевищить 10%. Це матиме особливо важкі наслідки для Африканського континенту, який критично залежить від імпорту переробленої зернової продукції.
Загрози для турецького експорту переробленої продукції
Реклама:
Оцінюючи ситуацію всередині Туреччини, очільник İHBİR зазначив, що країна має достатній обсяг власного виробництва зерна для задоволення внутрішніх потреб. Проте ключовий ризик полягає у загрозі для турецького експортноорієнтованого сектора. Турецька харчова промисловість імпортує сировину з України та Росії, переробляє її на власних потужностях і реалізує на світових майданчиках.
За підсумками минулого року експорт турецької переробленої сільгосппродукції з високою доданою вартістю забезпечив приплив іноземної валюти в обсязі $13 млрд, і на поточний рік планувалися аналогічні показники. Тривале блокування зернового коридору загрожує Туреччині втратою експортних позицій, відновлення яких у довгостроковій перспективі буде вкрай складним. Створення нового безпекового механізму в трикутнику Анкара-Москва-Київ дозволить убезпечити турецький цивільний флот і зняти загрозу з глобального продовольчого ринку.