Світовий банк вважає поріг бідності в $3 ключовим орієнтиром для спрямування фінансової допомоги найбіднішим країнам світу (Фото: Reuters)Фокус на бідності. Чому українські соціальні виплати опустилися нижче глобального порогу Світового банку
Межа крайньої бідності на рівні $3 на день залишається обов'язковим глобальним орієнтиром, який допомагає Світовому банку та міжнародним донорам спрямовувати фінансову допомогу найбіднішим верствам населення світу.
Спроби відмовитися від базового порогу бідності у $3 або замінити його вищою планкою ризикують позбавити ресурсів тих людей, які перебувають у найскладнішому матеріальному становищі. Про це йдеться в аналітичному матеріалі економістів Світового банку (World Bank), який відстежує глобальний рівень злиднів ще з 1990 року.
Нинішній критерій розрахований у цінах 2021 року. У перерахунку на ціни 2026 року для сім'ї з шести осіб — а це типовий розмір найменш забезпеченого домосподарства — така межа означає сукупний дохід у $675 на місяць або $8,1 тис. на рік.
За останні десятиліття частка світового населення, яке живе за межею крайньої бідності, скоротилася з 43% у 1990 році до 10% у 2026 році. У таких країнах як Китай, Індія, Індонезія та Бразилія цей показник впав нижче 4%, а у понад 100 державах взагалі не перевищує 1%. Успіхи економік, що розвиваються, спровокували дискусію про необхідність підвищення глобальної межі бідності в 10−15 разів. Утім, аналітики Світового банку наводять аргументи проти зміни орієнтирів.
Аргументи на користь збереження орієнтира
Першим чинником є збереження значної чисельності бідного населення, адже за межею в $3 на день досі перебувають 826 млн осіб, що перевищує сукупне населення США та країн Європейського Союзу.
У десятках держав рівень крайньої бідності перевищує 40%. За умови збереження попередніх темпів економічного зростання цим країнам знадобиться щонайменше три покоління для зниження показника до 3%. Поточні темпи розвитку найбідніших країн є нижчими за історичні середні показники, що створює ризик зростання чисельності бідного населення у найближче десятиліття.
Другим аргументом є необхідність утримання фокусу фінансової допомоги на найбідніших регіонах. Підвищення межі бідності до $30 або $45 на день змістить увагу міжнародної спільноти та ресурсів на країни Східної Європи із середнім рівнем доходів, зокрема, на Словаччину, Угорщину, Чехію та Польщу.
Проте доходи найбідніших 10% населення планети за останнє десятиліття зростали лише на 0,1% щорічно, тоді як середній клас фіксував зростання на 2%. На тлі скорочення офіційної допомоги на розвиток на 30% за останні два роки наявного фінансування вистачить лише на покриття третини потреб для ліквідації бідності, що вимагає точкового розподілу коштів.
Реклама:
Третім чинником є методологічна прив’язка порогу до національних стандартів найбідніших країн, оскільки розрахунок $3 базується на вартості мінімального споживчого кошика та житла у цих державах. Зміна порогу призведе до втрати зв’язку між міжнародною статистикою та фактичними умовами життя населення у відповідних регіонах.
Мінімальні виплати та оцінка ризиків в Україні
Поточні соціально-економічні показники України свідчать про суттєвий тиск на доходи громадян через війну та інфляцію. Затверджений розмір мінімальної заробітної плати наразі становить 8 000 грн ($192) на місяць, що у щоденному розрахунку відповідає 266 грн ($6,4) на добу для працездатної особи.
Пенсійне забезпечення та соціальні виплати є ще нижчими. Мінімальна пенсія за наявності необхідного страхового стажу становить 3 370 грн ($81) на місяць, або 112 грн ($2,7) на добу. Громадяни без відповідного стажу отримують соціальну допомогу в розмірі 2 361 грн ($56,8) на місяць, що дорівнює лише 78,7 грн ($1,9) на добу.
Реальна вартість фактичного продовольчого кошика для однієї особи в Україні становить від 3 800 грн до 4 200 грн ($91,5-$101) на місяць. Це вимагає витрат у розмірі від 126 грн до 140 грн ($3,0-$3,4) на добу виключно на базові продукти харчування. Розрахунки показують, що мінімальна соціальна допомога без стажу не покриває навіть базового продуктового набору, а пенсія зі стажем покриває його без урахування витрат на комунальні послуги та ліки.
Перерахунок мінімальних соціальних виплат за реальним валютним курсом свідчить, що частина українців змушена жити менш ніж на $2 на добу. Це ставить такі категорії громадян нижче глобальної межі крайньої бідності Світового банку та свідчить про загрозу потрапляння України до переліку найбідніших країн Європи за купівельною спроможністю мінімальних доходів.
Реклама: