Близько 45% українських компаній не планують наймати іноземних працівників — дослідження ЄБА (Фото: GM-UZBEKISTAN/ REUTERS/Shamil Zhumatov)Таблички з перекладом і спільні свята. Українські компанії залучають іноземних працівників — з якими труднощами вони стикаються
Близько 45% українських компаній не планують наймати іноземних працівників, а 2% мають такий досвід, свідчить дослідження Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). NV Бізнес запитав у таких компаній: з якими проблемами вони стикнулися і як їх вирішували
x1 0:00 - 8:47
«Після першого нічного обстрілу частина з працівників без попередження залишила місце роботи та перестала виходити на зв’язок», — так розповідало про іноземних працівників, які приїхали на підприємство МХП, видання Latifundist у травні 2026 року.
Вони приїхали до України наприкінці 2025 року. Цей випадок призвів до анулювання дозволів для всієї групи найманих працівників з-за кордону. Цей кейс став важливим уроком: іноземному працівнику потрібна окрема адаптація, визнали у МХП.
Компанія не здалася. МХП запровадило другий пілотний проєкт по залученню іноземних працівників у травні 2026 року, врахувавши попередні помилки.
«Ця модель може бути робочою: їхня продуктивність — на належному рівні, дисципліна — також», — розповідала Latifundist директорка з управління персоналом напрямів «Виробництво, Логістика, Закупівлі» МХП Діна Конограй. У пресслужбі МХП відмовилися коментувати NV Бізнес ситуацію з іноземними працівниками на їхніх підприємствах.
41% компаній зараз розглядають можливість залучення таких працівників лише теоретично, йдеться у дослідженні ЄБА. Активно це розглядають 12% українських компаній, і тільки 2% підприємств мають такий досвід.
Серед основних проблем залучення іноземних мігрантів: мовний бар'єр, складність адаптації працівників, бюрократичні процедури та високу вартість легалізації.
Як українські компанії зараз запрошують мігрантів?
Найголовніша проблема — бюрократична
Поки в Україні немає прямого повітряного сполучення, іноземні працівники прямують транзитом через треті країни. Для цього може бути потрібна окрема транзитна віза, оформлення якої можливе лише за наявності основної візи для в'їзду в Україну, каже CEO івано-франківського девелопера blago Роман Коржак.
На практиці встановлених часових рамок для проходження всіх необхідних процедур часто недостатньо, додає він.
Реклама:
blago залучила 45 іноземців з Індії та Азербайджану. Це — 2% від загального штату компанії у 2000 людей. Вони працюють на посадах різноробочих. Індійці та азербайджанці не завжди підходять на більш кваліфіковані роботи (наприклад, моноліт), оскільки не звикли працювати за українськими стандартами, каже Коржак.
Ще один виклик для blago виник, коли один з працівників захворів. «Ми вже третій місяць намагаємося оформити необхідні документи для його виїзду», — каже Коржак. Компанія отримала дві відмови поспіль, через що працівник фактично не має можливості повернутися додому.
Прозорий шлях для заїзду існує тільки на папері, бо на на практиці він не працює, каже General manager компанії Fillin Дмитро Карпенко. Його компанія займається пошуком персоналу для українських виробників, FMCG-компаній, логістики та рітейлу.
Будівництво одного з житлових комплексів blago / Фото: Facebook BlagoПід час процесу ввезення іноземного працівника в Україну трапляються постійні натяки — прикордонники людей можуть не випускати з аеропорту та затягувати процеси, додає він.
Fillin це відчуває як на українському кордоні, так і на молдавському. Молдова — чи не єдина сусідка України, у якій без проблем можна оформити транзитну візу, бо у Польщі - складно, каже Карпенко.
Це впливає на кількість залучених працівників з-за кордону в українські компанії. Підприємство може ввозити в Україну до 40 людей максимум, каже Карпенко. Він працює з 10−15 українськими компаніями, які мають потребу у наймі працівників з-за кордону.
Якщо би б держава давала можливість завезти ту кількість іноземців, яка потрібна ринку, то кількість робітників зросло б суттєво, каже Карпенко.
Реклама:
Як українські та іноземні працівники знаходять спільну мову, коли вже починають працювати на одному підприємстві?
Мовний бар'єр можна подолати
На підприємстві є дублювання українських написів мовою гінді, каже співвласник компанії з виробництва дверей та вікон Innovation WinDoors Вадим Комов. На його виробництві у Чернівецькій області зараз працює 21 індієць. Комов почав залучати їх з 2024 року.
Їм дуже допомагає індуїстське наставництво — коли один передає знання іншому, каже він. На території заводу також розвішані спеціальні інструкції з QR-кодами та телефонами, за якими у разі чого індійці можуть звернутися, каже Комов.
За три роки роботи з іноземними працівниками не виникало проблем з культурним чи ментальним розривом з українцями, каже Карпенко з Fillin. У цьому допомагає створення для іноземців їхнього простору.
Наприклад, наприкінці 2023 року на одне з виробництв компанії-партнера приїхав колумбієць Фабіо, і за короткий період вивчив всі основні робочі слова українською, каже Карпенко. За деякий час він покликав працювати своїх друзіві йому стало легше, бо з’явився відповідний простір.
Колумбія — це основна країна, звідки Fillin залучає іноземців. «Додатково працюємо з іноземцями з Бангладешу, та Індії», — каже Карпенко.
Українці та індійці живуть в одному гуртожитку — компанія їх не ділить, каже Комов. За його словами, єдине, що Innovation WinDoors не практикували — розселення іноземців та українців спільно в одну кімнату.
На підприємстві Комова не має і розриву у заробітній платі між українцями і індійцями. «Ми її завжди індексуємо працівникам відповідно до зростання вартості життя в України», — каже Комов.
Реклама:
Трохи інші дані у Карпенка з Fillin. У 2025 році іноземці заробляли на українських підприємствах більше на 10% за місцевих, але тепер ситуація вирівнялася, каже він. «180−200 грн за годину отримують як українці, так і іноземці», — зазначає Карпенко.
За його словами, серед причин — робота на складах під загрозою ударів вимагає вищої оплати та якість життя в Україні, яке стало дорожчим.
Що ще може зблизити, наприклад, індійця та українця? Спільне святкування Нового року та Дня Святого Миколая, каже Комов. «Компанія завжди виплачує певні бонуси до таких свят, бо ми розуміємо, що їм було би приємно, бо вони відірвані від дому і це незвично», — додає він.
Однак свята можуть стати і перепоною для ефективної роботи. «Іноземні працівники не завжди одразу розуміють специфіку наших релігійних свят та графіка вихідних», — каже Коржак з blago. Коли потрібно працювати у дні, які є вихідними для них, це іноді викликає нерозуміння або невдоволення.
З іноземними працівниками потрібно бути одразу відкритими та відвертими, каже Комов. Якщо ви будете спілкуватися простішою мовою — тоді вони зрозуміють вас, а ви — їх, резюмує він.