ЗМІ: Польща вдоволена, що домоглася обмеження на ввезення української сталі до ЄС
Варшава вважає, що Європейська комісія врахувала більшість польських вимог щодо захисту ринку ЄС від надмірного надходження сталі з третіх країн, зокрема з України.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє RMF FM.
Нові правила починають застосовуватися з 1 липня.
"Наші вимоги були значною мірою враховані, тож ми задоволені", – заявив польський дипломат.
Європейська комісія обмежила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС до 18,3 млн тонн на рік, що на 47 % менше, ніж раніше. Імпорт, що перевищує встановлені ліміти, обкладатиметься 50-відсотковим митом.
Брюссель обґрунтовує посилення правил стрімким зростанням глобального надлишку виробничих потужностей у металургійній галузі. За прогнозами Комісії, до наступного року він сягне 721 млн тонн, що понад п’ятикратно перевищує річне споживання сталі в усьому Європейському Союзі.
Для Польщі найважливішою зміною стало поширення дії нової системи захисних заходів на Україну. Досі українська сталь мала відкритий доступ до ринку ЄС як елемент підтримки країни, що бореться з російською агресією. Однак Варшава з самого початку роботи над новими правилами переконувала, що такий виняток не повинен зберігатися.
Європейська комісія врахувала цю вимогу Польщі. Варшава також домагалася включення України до системи індивідуальних тарифних квот, розрахованих на основі історичної частки в імпорті сталі до ЄС у 2022–2024 роках.
Як підрахувала журналістка RMF FM, Європейська комісія надала Україні індивідуальні квоти у дев’яти категоріях сталевих виробів загальним обсягом близько 1,05 млн тонн на рік. Це більше, ніж випливало з попередніх витоків інформації, які говорили про близько 713 тис. тонн, про що, зокрема, писала Financial Times. Проте це все ще значно менше, ніж приблизно 2,65 млн тонн сталевої продукції, яку Україна експортувала до Європейського Союзу у 2025 році. На практиці це означає для України обмеження можливостей безмитного експорту на ринок ЄС приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
Водночас Європейська комісія поставилася до України поблажливо, зважаючи на триваючу війну та статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Як пояснює посадовець Європейської комісії, Брюссель надав Україні індивідуальні квоти також у деяких категоріях сталі, за якими зазвичай вона не мала б права на їх отримання. Завдяки цьому нові ліміти охоплюватимуть близько 70% історичного обсягу експорту української сталі до Європейського Союзу.
Про включення України до нової системи захисних заходів вже кілька місяців домагалася також польська металургійна галузь. Ще в травні голова Металургійної промислово-торговельної палати Мірослав Мотика в інтерв’ю RMF FM зазначав, що застосування обмежень щодо України буде "лише першим кроком". Як він підкреслював, про ефективність нових правил вирішальне значення матиме насамперед розмір виділених квот та спосіб їх розподілу між окремими групами сталевих виробів.
Введення Європейською комісією обмежень викликало невдоволення української металургійної галузі. Представники галузі стверджують, що нові правила означають значне обмеження доступу до ринку ЄС і можуть призвести до падіння виробництва та експорту під час війни.
Торік у ЄК запевняли, що план захисту сталеливарної промисловості ЄС, який презентувала Європейська комісія 7 жовтня у Страсбурзі, що передбачає зменшити на 47% існуючі квоти на імпорт сталі у ЄС та подвоїти мита на поставки понад ці квоти, не скасовує чинні преференції, надані Україні і не зашкодить її торгівлі з Євросоюзом.
Як повідомляла "Європейська правда", у червні 2025 року ЄС подовжив скасування обмежень на імпорт української сталі та заліза ще на три роки.
ЄС запланував підвищити мита на імпорт сталі до 50%, щоб привести митну ставку блоку у відповідність до ставки США, які намагаються протидіяти надлишковим сталеливарним потужностям у Китаї.
Читайте також В очікуванні вердикту ЄС: чому експорт українського металу до Європи опинився під загрозою.